Ми сьогодні чимало прочитаємо про Конституцію – про те, як важко її приймали, скільки варіантів головного закону країни у нас було і яка запекла боротьба навколо них точилась. Про все це важливо знати.
Але, все ж, давайте краще сьогодні перечитаємо саму Конституцію. На знак поваги до того закону, який визначає ключові правила нашого життя у країні.
Конституція нагадає нам, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. У якій вся державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Усі вони здійснюють свої повноваження у встановлених конституцією межах і відповідно до законів України. Відповідно до законів, а не так, як зараз. Коли суди виконують політичні замовлення; Верховна Рада на хвилі турборежиму мало розуміє, що творить, а президент намагається самостійно контролювати все, постійно ображаючись, що йому не дозволяють втручатись у роботу інших гілок влади – це не про закон.
Конституція нагадає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. І що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Коли у відділку поліції ґвалтують і мучать, коли до зали суду тягнуть обвинувачувати без доказів, лише тому, що президент публічно назвав їх винними, коли Україна не може домогтись правди про загибель своїх громадян від Ірану – це все не те.
Конституція нагадає, що Україна є унітарною державою, територія якої має бути цілісною і недоторканною. Коли спонсоровані Росією активісти починають активно просувати ідею федералізації України або обіцяти чергову хвилю створення «незалежних» і гордих республік – це не про самовизначення регіону. Це – про злочин.
Конституція нагадає, що державною мовою в Україні є українська мова, при цьому всі інші мови можуть спокійно існувати, використовуватись і розвиватись усі інші мови. Просто державними вони не можуть бути. Тому коли у соцмережах здіймають черговий ґвалт про утиски російської мови у якомусь фастфуді – це не про права людини. Це – про неповагу до Конституції країни, у якій ви живете.
Конституція нагадає, що український народ є суб’єктом права власності на землю, її надра, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України. Тому коли Російська Федерація віджимає частину наших територій, чи хтось з олігархів бере під тотальний контроль видобування корисних копалин – це не крадіжка абстрактної держави. Це – пограбування, під час якого вас особисто позбавляють частини вашої власності.
Важливо: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавірусу теж
Конституція нагадає, що ніхто не має право заважати вам жити і розвиватись, відбирати ваше майно чи зазіхати на ваше житло. Ніхто не має права вас принижувати. Ніхто не має права пояснювати, як і з ким ви мусите створювати родину. Ніхто не може вказувати, що і як вам потрібно думати, у що вірити та як висловлюватись. Ніхто не може забрати ваше життя. Це – ваші особисті права, які ніхто не може порушувати.
Конституція нагадає, що всі ми маємо право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю та результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Всі ми маємо право на працю та на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Всі ми маємо право на відпочинок та соціальний захист. Всі ми маємо право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї та право на безпечне для життя й здоров’я довкілля. Всі ми маємо право на освіту та свободу творчості.
Конституція нагадає, чим має займатись Верховна Рада України, чим уряд, а чим – Президент. Вона пояснить, хто має забезпечувати нам комфортне життя у наших містах і як має працювати правосуддя.
Вона багато чого може дуже логічно пояснити. Це 166 статей, якій вміщуються у дуже компактні книжечки – менше 100 сторінок. Але вони містять концентрат правил нашого життя. Які ми постійно забуваємо, переступаємо, ламаємо через коліно чи ігноруємо. Хоча якби ми ставились до них із більшою повагою і частіше згадували про те, що на них написано – життя в Україні мало би значно приємніші умови.
Тому згадайте про Конституцію та перечитайте її сьогодні. Щоб згадати, у якій країні ми могли би жити, якби ставились до неї більш уважно.
Читайте також: Криза – час вкластися в репутацію: інтерв’ю з піарницею, яка допомагає міняти країну
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені