Напередодні православного свята Воскресіння Христового від влади надійшло чітке застереження: залишатися вдома, в церкву не приходити, інакше – можливий спалах захворюваності коронавірусом, і карантин доведеться продовжити до осені. У підсумку, за даними Національної поліції України, на Великдень на служби все-таки прийшли близько 130 тисяч осіб. Медіапростір вибухнув звинуваченнями на адресу церков Московського патріархату, але давайте будемо чесними. Українська православна церква також практикувала причащання із загальної ложки: фото та відео з храмів України – сотні, всі вони у відкритому доступі, і на них зображені церкви як Московського, так і Київського патріархатів.

Читайте також: СБУ викрила вже 207 агітаторів, які поширювали фейки про коронавирусе

Звичка не ділити відповідальність, а робити її покаранням для винуватих, стає вже, схоже, українською народною забавою. Судячи зі сплеску агресії по відношенню до віруючих людей, ситуація поки що не допомогла нам прийти до адекватних висновків, а лише спровокувала «спілкування», в основному, за допомогою мови ворожнечі. Безумовно, завжди хочеться мати одного ворога, який завжди і у всьому буде винен, але як щодо особистої відповідальності всіх учасників Великодніх богослужінь? Парафіян, священиків, церковних служителів?

До речі, на дверях храмів УПЦ МП (на інших не бачила) висіли оголошення із закликом залишатися вдома до тих, хто боїться заразитися; а ось тим, хто не боїться «прийняти мученицький вінець» – ласкаво просимо!

Можна зрозуміти, що люди, які звикли знаходити втіху в Бога, відчувають гостру потребу приходити в храм. Але зараз у світі вирує пандемія коронавірусу, щодня вмирають люди, Україна мобілізує всі ресурси, щоб не допустити в нашій країні того жаху, який відбувається в Італії. Тому, ймовірно, варто задуматися і про те, чому ж поліцейські дозволяли людям вільно заходити до храмів у період карантину? Ось роз’яснения щодо нових обмежувальних заходів на період карантину (Постанова КМУ №211 на сайті Кабінету міністрів України:

Цитата: «Уряд не закриває церкви, однак масові та релігійні заходи заборонені. Ми закликаємо всіх українців залишатися вдома на період карантину».

Цікаво: У Росії створили вакцину від коронавіруса і бейджики, що захищають від зараження: наступний крок – заборонити магію

Чому ж заборона так і не була реалізована на практиці? Чому людей впускали в храми, незважаючи на заборону масових зібрань? Чому чоловіка в Сумах штрафують на величезну суму за відсутність маски в громадському місці, а на Великдень люди вільно йдуть до церкви без масок, та ще й ведуть із собою дітей? Запитання можна задавати довго. Про образу почуттів віруючих тут говорити недоречно: закон – один на всіх, і його необхідно виконувати. Крім того, право віруючих на обряди жодним чином не скасовує права атеїстів і агностиків на безпеку. Людина вірить, що, якщо 300 осіб причастяться з однієї ложки, прикладуться до хреста, ікони і Біблії, і при цьому не захворіють? Добре. Має право. Але ми живемо у світській державі, треба підкреслити – багатонаціональній; отже, релігійних конфесій в Україні величезна кількість, можна ознайомитися з даними Релігійно-інформаційної служби України, щоб зрозуміти, наскільки складна і розгалужена система церков.

Важливо: Агентство ООН у справах біженців відповіло на питання переселенців

Під час карантину нам всім однаково нелегко, загострюються всі почуття, і серед них не останнє – почуття справедливості. Чому не можна виходити (сім’єю, парами чи поодинці) на прогулянки в парки, сквери, до водойм, а в церкву йти можна? Чому не можна йти на роботу, щоб завтра в холодильнику була їжа, а в церкву йти можна? В лікарню, в магазин, на пробіжку у ліс – не можна, а в храм – будь ласка?

Ми живемо у великому складному світі, який дає нам безліч можливостей реалізувати свої права, і вибудувати власну реальність. Але суспільство у нас одне на всіх, і якщо в спокійні ситі часи ми можемо дозволити собі плекати власну індивідуальність, то під час карантину такої можливості, на жаль, немає і не може бути. Карантин – це про тимчасове обмеження прав. Коли відступить епідемія, ми поступово знову створимо для себе власні комфортні простору. А поки – істинно віруючим варто поберегти ближнього. Саме цьому, до речі, і вчив людей Ісус. 

Також важливо: Вірус нерозуміння: що українці не знають про переселенців 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook