Після поразки Петра Порошенка на виборах глави держави навесні цього року, ті самі горезвісні «25 відсотків» почали шукати причини, через які він не був переобраний на другий термін. Дивувалися, як не спрацювали на електорат і канонічні «армія, мова, віра», і безвізовий режим з Європейським Союзом, і потужна проукраїнська коаліція на Заході.

Армія – це добре, вона нас захищає, але бойові дії на Донбасі йдуть вже шостий рік і люди, схоже, втомилися. І фізично, і морально, і матеріально. У деяких немає сил читати зведення з фронту, які сприймають як статистику. Деякі нарочито закривають очі на те, що відбувається, тому що це не стосується їх самих і їх оточення. Деякі стали давати менше грошей на армію, про що говорять багато волонтерів.

Посилення позицій української мови – теж добре, тільки цю карту нова влада намагається відіграти.

І поява Православної церкви України – теж добре, адже важливо бути незалежним від Росії в цьому делікатному питанні.

Але, як мені здається, проблема в ближчому і злободеннышому для українців: Порошенко не задовольнив їх запит на справедливість. Якщо згадати, то це було однією з головних вимог Революції Гыдносты: справедливість, боротьба з корупцією, якісні зміни життя, реформи судів і не тільки.

Тому електоральні шальки терезів і 31 березня, і 21 квітня переважили на користь Володимира Зеленського.

Паралельно з цим багато в Україні почали побоюватися реваншу проросійських сил. І днями один з його складових мало не стався. За допомогою тих самих нереформованих або недореформованих органів влади часів Порошенко.

ЩО СТАЛОСЯ

2 липня Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатами в народні депутати колишнього депутата від «Партії регіонів», екс-главу Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва і проросійського блогера-пропагандиста Анатолія Шарія.

Першого зареєстрували кандидатом від «Ліберальної партії України» по мажоритарному округу №46 в Донецькій області, а другого як перший номер в списку «Партії Шарія».

ЦВК прийняла таке рішення більшістю голосів на виконання рішення Верховного суду. При цьому деякі члени відомства визнавали, що голосують за абсурдне рішення.

ЦВК зареєстувала кандидатом у депутати по округу №46 Андрія Клюєва. В ЦВК зазначили, що виконати рішення суду можуть лише зареєструвавши Клюєва. Раніше Держприкордонслужба надала інформацію, що Клюєв перебував за кордоном 9 днів у січні 2014 року, інших відомостей нема.

— Civil Network OPORA (@opora) 2 липня 2019 р.

ЦВК зареєтрувала Анатолія Шарія кандидатом у депутати від Партії Шарія на виконання рішення суду. В ЦВК зазначили, що не мають іншого виходу виконання рішення, як зареєструвати Шарія. При цьому деякі члени ЦВК зазначили, що голосують за абсурдне рішення.

— Civil Network OPORA (@opora) 2 липня 2019 р.

Таким чином Верховний суд проігнорував такі факти:

● Клюєв перебуває в національному розшуку через привласнення майна, перевищення влади і незаконне перешкоджання мітингам. Датою його зникнення вказано 28 лютого 2014 року;

● Шарія розшукують за підозрою в свідомо неправдивому повідомленны про злочин. Датою його зникнення вказано 7 лютого 2012 року;

● щодо Клюєва у слідства є дозвіл на затримання з метою приводу.

● щодо Шарія – судова ухвала про арешт.

ЯК ЦЕ СТАЛО МОЖЛИВИМ

Заступник глави ЦВК Євген Радченко заявив, що Клюєва і Шарія зареєстрували кандидатами в депутати за рішенням суду.

Він пояснив УП, що у комісії немає інших документів, які свідчать, що Клюєв не живе в Україні.

Радченко стверджує, що через це ЦВК не може знову відмовити екс-чиновнику.

«Ми зобов’язані виконати рішення суду. Рішення суду було повторно розглянуте, і у нас немає інших документів, які б нам дозволили розглянути. Однакове (рішення, аналогічне попередньому – ред.), по суті, ми прийняти не можемо», – запевнив заступник голови ЦВК.

За його словами, у Центрвиборчкомісії все ще є документи, згідно з якими Клюєв перебуває за межами України.

«Тільки проблема в тому, що суд їх не вважає такими, які достатньо доводять це», – кажуть в ЦВК.

Там також зазначають, що неодноразово зверталися до Генпрокуратури та інших правоохоронних органів, але додаткових документів не отримали.

«На підставі листа Генпрокуратури Центральна виборча комісія сказала, що пан Клюєв не проживає, і відмовила в реєстрації. А суд сказав, що цей лист не є належним, і ця інформація не підходить», – запевняє Радченко.

Пояснюючи реєстрацію кандидатом блогера Анатолія Шарія, член ЦВК теж послався на рішення суду.

«На підставі того ж самого. Суд визначив, що та інформація, яка знаходиться в ЦВК, не є прийнятною, і все», – підсумував він.

«ТЕРПІТИ БІЛЬШЕ НЕ МОЖНА»

Після реєстрації Клюєва і Шарія на Майдані зібралися противники цього рішення.

«Все погано. Сьогодні (2 липня – ред.) о 20.00 на Майдані. Вийдіть за тих, хто загинув, тих, хто на Сході, тих, хто в полоні, тих, хто не може вийти», – написала на своїй сторінці в Facebook одна з організаторів Анна Гвоздяр.

Пізніше була створена подія в Facebook «Терпіти більше не можна». Її репостнули, в тому числі, активіст Роман Синіцин, народний депутат Мустафа Найєм, а також його брат, адвокат і ветеран АТО Масі Найєм.

Крім того, повідомлення про акцію на своїй сторінці в Facebook опублікував екс-президент Петро Порошенко, чим обурив організаторів акції (пізніше заголовок був вилучений). Після цього вони закликали виходити на протест без партійної символіки.

«Російського пропагандиста Шарія та шістку Януковича Клюєва зареєстровано кандидатами в депутати. Зареєстрували, хоча вони не жили останні 5 років в Україні та за законом взагалі не мали ніяких шансів бути зареєстрованими. А в цей час з в’язниць випускають терористів і вбивць Небесної сотні.

Я цього терпіти не збираюся. О 20:00 ті, кому не байдуже, виходять на Майдан. Якщо ви з нами – робіть репост і приходьте. Все одно за кого ви, за Порошенка, за Вакарчука, за Тимошенко, за Ляшко або Зеленського. Головне, щоб ви були за Україну», – написав Синіцин.

«Верховний суд зобов’язав Центрвиборчком зареєструвати Андрія Клюєва кандидатом в народні депутати. Виявляється, ми ідіоти і всі ці роки «регіонал» жив, працював і страждав на території України, в Донецьку.

Це ще одна гиря на чашу радикальних протестів.

Тому що людям все одно, хто це зробив, чиї це судді і чому вони такі пустоголові. Люди будуть у всьому звинувачувати владу. Так було при Януковичі. Так було при Порошенко. І нічого не заважає їм так думати при Володимира Зеленського.

Якщо в офісі президента теж не вважають це нормальним, я б їм порадив:

По-перше, дати жорстку і однозначну політичну оцінку цього рішення і пояснити, що якщо людина перебувала в розшуку, і її п’ять років не могли знайти, то йде вона в ліс, а не на вибори.

По-друге, «Слугу народу» закликати всі партії і самовисуванців на окрузі зняти свої кандидатури на користь найбільш рейтингового кандидата і спільно зробити все можливе в рамках закону, щоб Андрій Клюєв не обрався до парламенту. До речі кажучи, те ж саме нічого не заважає зробити і партії «Голос».

Мовчання влади у відповідь на несправедливість розцінюється як підтримка несправедливості. Так було і так буде, незалежно від того, хто, як і з яким відсотком був обраний.

І так, я прийду сьогодні на 20:00 на попереджувальну акцію на Майдан Незалежності. Просто нагадати, що ми є і нам не все одно», – написав Найєм.

ЯК ВСЕ ПРОЙШЛО

За повідомленням УП, в акції взяли участь кілька сотень людей.

Протестуючі тримали написи зі слоганами «Сепарам не місце в Раді. Ми все бачимо»,« Ми втомилися від лайна», «Судді сядуть».

Кілька активістів, не причетних до акції на Майдані, спробували витягнути з-під стели до людей інсталяцію, яка перебувала там давно: імпровізовану шибеницю з портретом Порошенка в петлі. Організатори акції завадили їм це зробити. Відбулася невелика сутичка. Втрутилася поліція діалогу.

НЕ ОБІЙШЛОСЯ БЕЗ ПРОВОКАЦІЙ

Заступник головного редактора проросійського видання «Страна.юа» Світлана Крюкова заявила, що їх журналіста Владислава Бовтрука нібито побили на акції. При цьому Крюкова в своїх постах про інцидент пише, що протести були організовані нібито «прихильниками Порошенка».

«Я підійшов ближче, щоб зняти цей інцидент і тут же отримав удар в обличчя від одного з учасників мітингу – чоловіка близько 50 років. Удар був такої сили, що я впав. Після чого мене, вже лежачого, продовжили бити ногами. Я піднявся і чітко сказав, що я журналіст, після чого мене облили водою і почали кричати «тобі мало? Додати?». У цей момент прийшла поліція і вивела мене з натовпу. Зараз йду писати заяву до відділку», – розповів хлопець свою версію подій.

У свою чергу, активіст Сергій Стерненко заявив, що «напад» на Бовтрука було інсценуванням.

«Ніякого нападу не було. Була інсценізація.

Свідки кажуть, що Бовтрук заздалегідь прийшов на Майдан і дуже дивно поводився: постійно озирався, нервово плював собі під ноги і вишукував когось очима в натовпі.

Коли він побачив Олексія Цимбалюка, то підбіг до нього зі спини і раптово почав кричати.

Олексій обернувся, злякавшись раптового крику, і побачив Бовтрука, який в той момент вигукнув «це тобі за Шарія» і штовхнув Олексія.

У цей момент підбігли ще свідки і співробітники поліції, які почали питати у присутніх, що сталося, на що Бовтрук повідомив, що він з «Країни» і на нього нападають за Шарія.

На цьому фото поліцейський пояснює фігуранту що він вчинив погано і не варто обманювати правоохоронців.

Очевидці посміялися, поліція теж, і всі розійшлися. Більше Бовтрука ніхто не бачив.

Поінформовані джерела кажуть, що це була спрямована провокація від Бовтрука, щоб за програмою мінімум пропіарити Шарія і сайт «Країна», а по-максимуму – підставити когось з учасників протесту, щоб нацькувати після цього поліцію, яка традиційно допомагає сайту «Країна», – написав він на своїй сторінці в Facebook.

ЯК ВСЕ ВИРІШИЛОСЬ

Вдень 3 липня в Службі безпеки України заявили, що в.о. глави відомства Іван Баканов зібрав службову нараду за запитом голови Верховної Ради Андрія Парубія про перебування Андрія Клюєва, Анатолія Шарія та Рената Кузьміна на території України протягом останніх п’яти років.

«СБУ в межах компетенції почала перевірку відповідних обставин. Це суспільно чутливе і дуже важливе питання, тому Служба вже сьогодні (3 липня – ред.) повідомить ЦВК про результати його опрацювання. Ми обов’язково проінформуємо громадськість про зміст цих матеріалів», – сказано в повідомленні СБУ.

Вже увечері 3 липня СБУ зіграла в Капітана Очевидність, повідомивши, що Клюєв і Шарій не перебували в Україні протягом останніх 5 років.

Згідно з документами, Шарій не був в Україні з січня 2012-го, Клюєв – з 2014 року. Відповідні матеріали були направлені в Центральну виборчу комісію.

А після цього ЦВК оперативно скасувала реєстрацію Клюєва і Шарія як кандидатів у народні депутати.

ЦВК одноголосно скасувала реєстрацію Андрея Клюєва кандидатом у ВО № 46. За даними СБУ, Клюєв виїхав за межі території України у 2014 р., після цього офіційні пункти перетину кордону не перетинав. Також встановлено, що у грудні 2016 Клюєв брав участь у засіданнях суду у Москві.

— Civil Network OPORA (@opora) 3 липня 2019 р.

ЦВК одноголосно скасувала реєстрацію кандидата у народні депутати Анатолія Шарія, висунутого від політсили Партії Шарія».

Він не перебував на території України з 24 січня 2012 року. pic.twitter.com/typ5JSw84K

— Civil Network OPORA (@opora) 3 липня 2019 р.

Безумовно, дуже добре, що ситуація вирішилася мирно і оперативно. Тільки не відпускають відчуття, що розслаблятися рано. Ох, рано…

Читайте «Чорноморку» Telegram і Facebook