Заяложена тема передвиборної кампанії ще кандидата Володимира Зеленського вже давно всім набридла, але для затравки згадаємо один її важливий епізод.

Піарники, медійники, політтехнологи та іже з ними в ЗеКоманді вкрай вдало обігравали антитезу «нове-старе», «молодість-досвід», «чесність-корупція».

Апогеєм цього стали стадіонні дебати, на яких Зеленський дійсно став «вироком» Порошенко.

Той політичний бій давно вже розлетівся на цитати і афоризми. І дивлячись на нього з перспективи вересня 2020 року, знаючи все що сталося з того часу, стає ясно, чому нинішній президент катастрофічно втрачає підтримку, про що свідчать опитування громадської думки.

Читайте також: В Кремлі зневоднення, в українській політиці авітаміноз – «зелені» не вистачає

А все тому що за півтора роки Зеленський (хоча чи нехотя цього) став уособленням багатьох провалів, помилок і вад, за які він словесно розпікав Порошенко.

Наприклад, корупція. Те, що це один з найголовніших подразників для пересічних українців знають студенти-першокурсники, які вивчають соціологію, і навіть самі безглузді політтехнологи. В цей біль традиційно б’ють всі кандидати на виборах різних рівнів, тому що знають, наскільки великим є запит населення на справедливість. До того ж, два Майдани з різницею в 10 років за неї і виходили.

Корупція дісталася і до ЗеКоманди в найширшому сенсі цього слова. Так, гучні звинувачення і викриття були і раніше, але зараз ми є свідками справді резонансної історії.

13 вересня Національне антикорупційне бюро викрило на хабарі якогось Івана Фіщенко – неофіційного помічника депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Юрченко. Йому повідомили про підозру по ч.4 ст.368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» КК України. Санкція статті передбачає позбавлення волі від восьми до дванадцяти років.

15 вересня НАБУ опублікувало відеоматеріали про передачу частини хабара спільникам Юрченко.

Деякі деталі операції: детектив НАБУ під прикриттям познайомився з одним з учасників угруповання та «замовив» у нього зміни в законодавстві з переробки твердих побутових відходів.

Посередник познайомив співробітника НАБУ з Юрченко, який, згідно інформації Бюро, «попросив надати йому хабар 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроекту і в подальшому 200 тисяч доларів для підкупу народних депутатів-членів комітету».

В середині серпня детектив передав першу частину хабара. Ще один «транш» в розмірі 50 тисяч доларів був 26-27 серпня.

Цікаво, що в день публікації доказів проти Юрченко в Раді виступала глава Офісу Генерального прокурора Ірина Венедиктова. Вона сказала, що… вручити підозру Юрченку неможливо, тому що для цього нібито недостатньо обставин.

Раптово Венедиктова змінила своє рішення через два дні. Вона підписала і підозру, і клопотання про арешт Юрченко.

Цікаво: Правозахисниця про загрозу Україні: «Департамент війни» може бути закритий Венедиктовою

Що ж змусило Венедіктову передумати?

Є одна здогадка: «Що найбільше обурює в поведінці депутата Олександра Юрченка, так це зухвалість у спілкуванні – його, а разом з ним і його помічника, нехай і неофіційного. НАБУ зафіксувало, що пан Юрченко в свої 32 роки поводиться так, як ніби він повністю пропустив весь політичний розвиток нашого суспільства після 2014 року. Не побачив, не зрозумів, не навчився. Ніякого виправдання цьому бути не може. Цілком логічно, що з такою зухвалістю він став «героєм» того відео, яке оприлюднило НАБУ і подивилася вся країна. Від зухвалості до хабарництва – завжди один крок.

Констатуємо, що з політичної і моральної точок зору, з огляду на наведений НАБУ відеоматеріал, пан Юрченко втратив етичні підстави бути депутатом Верховної Ради. Влада – не місце для «булочок», – написали в Офісі президента вранці 17 вересня.

Далі події навколо справи Юрченка розвивалися, як каже народна творчість, з стомлюючої неминучістю: нардеп написав заяву про вихід з фракції «Слуги народу» і фракція його виключила.

Суд над Юрченком повинен був відбутися 18 вересня, але підозрюваний на нього не з’явився. Пояснив це тим, що раніше мав контакт з людиною, інфікованою коронавірусів COVID-19. А що, прекрасна відмазка в дусі часу.

Але вже 21 вересня Юрченко прийшов на засідання Вищої антикорупційного суду, який розглядав його справу.

Депутат божився, що він не винен, а його захист наполягав, що саме детектив НАБУ під прикриттям провокував злочин.

Прокурор просив для Юрченко утримання під вартою з можливістю внести 6,5 мільйона гривень застави, але суддя заарештував нардепа із заставою в три мільйони гривень.

Читайте також: Як внучка Маша вгамувала «кадровий голод» Андрійка з дідом Вітольдом: новий випуск серіалу «Зашквари ТКГ»

Розумію, що читання цієї хроніки втомило, але без нього не вийшло б повною підсумкової картини.
1. Корупція у вищих ешелонах влади нікуди не поділася. Міфічні «нові обличчя» копіюють повадки «старих» – колективні юрченки мімікрували під колективних розенблата.
2. Венедиктова не незалежна, як би генпрокурор і топ-спікери ЗеКоманди не намагалися переконати у зворотному. Інакше складно зрозуміти, як за два дні стали можливими і підозра, і тим більше клопотання про арешт.
3. Коронавірусний цирк, влаштований Юрченко в день суду, в який раз показує як далеко Україні до традицій європейської політики. Там, наприклад, прем’єр-міністр Ісландії Сігмюндюр Давид Гюннлёйгссон пішов у відставку на тлі всього лише звинувачень в тому, що він приховував кошти в офшорній компанії. Без суду і масштабних скандалів.
4. Президент Володимир Зеленський, незважаючи на політичний досвід у майже два роки, все ще (напевно, через акторське минуле) вірить у силу слова більше, ніж силу закону.

У вищезазначеній заяві Банковій про справу Юрченко є таке речення: «Свідомо залишаємо осторонь правову складову цієї історії – не в наших повноваженнях давати суто юридичну оцінку матеріалам кримінальних проваджень, зібраним доказам».

Але, мабуть, главі держави про цю публікацію на його сайті не говорили. Адже в ході спілкування з пресою 17 вересня (за день до першого засідання суду!) Зеленський сказав, що Юрченко обов’язково сяде в тюрму.

«Я радий, що затримали людину, яка в партії «Слуга народу» і яка була така, знаєте, завжди говорив, що він чесний і порядний чоловік. Вручив підозру генеральний прокурор, він (Юрченко – ред.) її отримав і обов’язково сяде в тюрму», – заявив президент.

Дуже сумно, що президент не знає про презумпцію невинуватості. І дуже ймовірно, що адвокати Юрченко звернуться до ЄСПЛ і цілком можуть виграти справу проти України на тисячі євро. Наш бюджет не розориться від виплати такого штрафу, але погодьтеся – нерозумно витрачати гроші через невдалий стендап президента.

А ще за цим криється спроба повернути свій електоральний рейтинг. І робиться це в найпримітивніший спосіб – дати народу крові і видовищ. Адже цар – хороший, це бояри погані, і треба їх миттєво розжалувати.

Тільки за цими політичними маніпуляціями Україна все далі від Європи і ближче до регулювання життя подобою законів Хаммурапі.

І говорити про це потрібно, не тому що шкода Юрченко – на його місці завтра може опинитися кожен: і винний, і невинний українець.

А посланий президентом сигнал про «обов’язково сяде в тюрму» може запустити машину репресій в небачених масштабах.

Згадайте: Майстер крафтових гуморесок: Привід для жартів №1 на найближчі роки – саме Зеленський