Здавалося б, у цифровій реальності XXI століття трепетне ставлення до відрізу тканини, який ми звикли називати прапором, не повинно грати великої ролі. Особливо, якщо врахувати, що більшу частину історії людство прекрасно обходилося без прапорів, знаходячи різні способи позначити свою приналежність до того чи іншого племені. Але ні. Прапор – це все ще державний символ, і він для нас все ще важливий.
Важливо: Інформаційна окупація в Україні відбувається кожен день, – політик
Прапор – відмінний маркер, який дозволяє розпізнавати де свій, а де – чужий. З покоління в покоління наша підсвідомість вимагає цього розуміння. Ще з часів життя в безкрайніх африканських саванах мільйони років тому, приналежність до роду була важлива для людей не з патріотичних міркувань. Вона була важлива з набагато більш прозаїчних причин: твій рід тебе захистить, чужий – вб’є запросто. І навіть якщо коротко озирнутися на всю світову історію, то можна виявити, що відтоді людство не дуже принципово змінилося.
Прапор – найлаконічніший спосіб позначити, з ким і як ти хочеш жити, що для тебе є цінним і які правила допустимі в твоєму житті.
Якщо ми бачимо в Криму військовослужбовця зі значком російського прапора на рукаві, то розуміємо, що нічого хорошого він там не зробить, тому що хоче жити на захопленій території та миру там не буде. Якщо ми бачимо, як над Донецьком піднімається український прапор – це означає, що настають зміни в правилах і якість життя там скоро почне поліпшуватися.
Згадайте: Про Крим «без крові»: нагадування про міф Кремля в День кримського опору російської окупації
Якщо ми бачимо людину, яка гордо крокує з прапором Радянського Союзу в самому серці 2020 року, то приблизно можемо уявити, що для цієї людини важливо і до яких цінностей вона прагне. Якщо нам зустрічається людина, що спалює прапор США – то ми можемо прикинути, до чого вона прагне і як хоче жити.
Прапор – це бренд держави, в який ми запаковуємо величезний блок інформації про людей і події, подвиги і зради, радості і невдачі державного масштабу. Це короткий опис всього того, що було віддано за право і можливість цей прапор підняти і встановити на своїх кордонах. Це – безодня можливостей, які з’явилися після того, як всі інші навколо визнали, що піднятий тобою прапор дійсно повинен бути саме там, де ти його поставив. Це – коротке позначення всього того, що актуально для нас з вами на цей момент.
Цікаво: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавірусу теж
Тому, коли ми бачимо людину, що піднімає прапор України, ми розуміємо, що і чому вона робить. А зустрівши людину з прапором Української радянської республіки, швидше за все, навіть не поміркуємо, що він тримає в руках і для чого йому це потрібно.
Прапор – це набагато більше простого прямокутного відрізу тканини. Прапор – це найшвидший спосіб показати, яку країну ми для себе обираємо, як хочемо жити і до чого хочемо бути причетними. А до чого – не хочемо. Сама можливість зробити цей вибір і взяти на себе відповідальність за нього – це набагато більше, ніж про державні символи. Можливість вибору – вона про Незалежність.
Читайте також: Криза – час вкластися в репутацію: інтерв’ю з піарницею, яка допомагає міняти країну
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені