У зв’язку з поширенням у світі коронавірусу Covid-19 президент Росії Володимир Путін 8 квітня зробив нову заяву. І вона знову вийшла феєрична. Власне, з кожною новою заявою феєричність поглядів президента Росії підвищується в рази.

Він робить вигляд, що нічого не відбувається, ніякого вірусу немає і боятися нічого. То обстежує інфекційні лікарні, сховавшись в костюм космонавта. Мабуть, почавши підозрювати, що вірус ніяк не ображається, що сам Путін його ігнорує, і зараза не збирається нікуди відступати, проковтнувши образу. Президент Росії просто перекладає всю відповідальність за розвиток подій на місцеві влади і зникає з поля зору, залишивши країну тихо руйнуватися під безвідповідальним ставленням місцевих царьків, які поки ще можуть зловживати введеними загадковими противірусними канікулами.

Цікаво: Шоста річниця окупації: Крим не їхній

Тепер ось, Володимир Путін прийшов до висновку, що сама по собі ситуація не розрулиться, і треба починати щось робити. Тому запропонував ввести нові надбавки для медичних працівників, які працюють з пацієнтами з COVID-19, а також виплачувати допомогу всім, хто в результаті придуманих ним канікул втратив роботу. Виплачувати, правда, не дуже багато, але це вже історія про те, що не наше горе їхнє, російське, щастя.

При цьому завершив свій виступ Путін феєричною заявою, яка, судячи з усього, повинна була підтримати бойовий дух населення.

«Дорогі друзі! Все проходить, і це пройде. Наша країна неодноразово проходила через серйозні випробування: і печеніги її терзали, і половці, – з усім впоралася Росія. Переможемо і цю заразу коронавірусну. Разом ми все подолаємо», – сказав він.

І це, мабуть, та історія, коли в його голові слова звучали в рази героїчніше, ніж, за фактом, у зверненні.

Коли печеніги в середині ХІ століття перестали не погрожувати, а просто докучати Київській Русі, на території московського Кремля сонні жаби, протираючи лапками заспані очі, ліниво жували комарів і навіть не здогадувалися про існування геополітичних амбіцій в їх болотах. Про це навіть говорити не цікаво.

Читайте також: Путін, Потоцький і Україна: хто придумав російський патріотизм

Половців з Руссю пов’язувала довга історія тісних відносин, і далеко не завжди ці відносини були ворожими. Вони часто об’єднувались для спільних нападів на більш заможних правителів, іноді воювали один з одним, нерідко – разом захищали свої землі від набігів чужих кочовиків. Більш того, на Русі шлюби князів з половецькими нареченими стали справою звичною й буденною на якийсь період. Років десь на 200. Це було вигідно всім, але від такого союзу найбільше щастило синам половецко-княжого шлюбу. Тому що, з одного боку, такий син – повноправний спадкоємець князя. З іншого – у його матері купа войовничих братів, які готові надавати всіляку підтримку в різних ситуаціях. А часи тоді були суворі, ситуацій, з яких потрібно було вирулювати виключно із застосуванням грубої і добре озброєної сили, – вистачало, вони були звичайним явищем.

Дядьки ці половецькі називалися в літописі «дикі уі». І вони завжди намагалися прийти на допомогу своїм молодим племінникам в їх міжусобній боротьбі за владу. Або в будь-якій іншій війні.

Уявляєте, наскільки цікавішою стає боротьба за владу, коли тобі на допомогу мчить потужний і міцний дикий уй з армією таких нестримних уїв? Отож. І влада, закріплена уями, в руках утримується спокійніше.

Але це все – історичні нетрі, в яких Путін ніколи не був сильний, заплутавшись у КГБістських уявленнях про суть речей.

Цікаво: Державні міфи Росії: Крим і «колиска православ’я»

В цьому зверненні показова не бездарність історичних паралелей. У ньому показово інше. Путін, десятиліттями будував собі образ сильного і рішучого правителя, батька нації, добувателя стародавніх амфор і підкорювача «споконвічно російських земель», осідлавшого стерхів, виявився абсолютно безпорадним. Причому, свою абсолютну недієздатність він проявив саме тоді, коли його країні найбільше потрібен був сильний лідер.

Росія загинається у вогні епідемії мерзенного вірусу і під вантажем світової кризи. В перспективі у людей поки тільки безгрошів’я, безробіття, безперспективність. Глад і моровиця, як ще сто років тому ємко сформулювали отруйні сатириконці, описуючи традицію зміни російських правителів.

Путін же, замість того, щоб, нарешті, реалізувати свій потенціал сильного лідера і організувати пом’якшення удару для країни, пішов у свої фантазії. Де його державу, і без того осаджену ворогами з усіх боків, атакують ще й орди диких коронавірусних уїв. Словом, цей російський диктатор зламався, несіть наступного. 

Важливо: Про Крим «без крові»: нагадування про міф Кремля в День кримського опору російської окупації 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook