ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
2
7
7
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
2
7
7
Блоги
Безглузда пам’ять про перемогу
  08 May 2020 15:04
|
  718

Безглузда пам’ять про перемогу

Безглузда пам’ять про перемогу

Красиві і пафосні промови з нагоди закінчення Другої світової війни – це добре. Видовищні заходи, присвячені цій даті – ще краще. Нерозуміння того, що є війна і чому її закінчення означає радість – ось, що погано.

Читайте також: 8 травня – День пам’яті та примирення в Україні та світі

Можна скільки завгодно планувати текст про те, що для нас означає і дата 8 травня, і дата 9 травня. Про те, чому День пам’яті і День Перемоги – це різне, хоч і не суперечить одне одному.

Про те, що не можна зрозуміти радість закінчення війни, не відчувши, в яку темну безодню горя вона засмоктує, і не усвідомивши, наскільки важко після неї вибудовувати нове нормальне життя.

Про те, що героїзм – це не про готовність кинутися з гранатою під танк, а про вміння залишатися гарною людиною в максимально нелюдських умовах.

Про те, що ті, хто пройшли через фабрику по виготовленню трупів, яку ми звикли називати коротким словом «війна», ніколи не будуть хвалитися причетністю до вбивств і описувати весь жах того, що там відбувається. Зате вони зможуть вийти на того, хто готовий слухати тонни потішних історій про те, як нормальні люди ведуть себе в ненормальних ситуаціях. Тим самим створюючи романтичний образ героїчних воїнів і мужніх партизан.

Можна скільки завгодно планувати цей сильний, що пробирає до кісткового мозку, текст. А потім побачити новину про те, як в Орлі водолази пройшли з портретами ветеранів по дну Оки. І передумати писати що-небудь серйозне взагалі.

Тому що серйозно дискутувати з тими, хто звітує про проведення водолазами ходи «Безсмертний полк» якось дивненько.

Ну, тобто, ось я їм – про те, що їх війська несуть горе і руйнування, про які вони все прекрасно знають, але не вважають чимось поганим. Тому що, як їм здається, це ж все «исконно русская земля» і по праву сильного тут можна творити що завгодно, щоб покарати «фашиствующих і русофобствующих хохлів». І про те, що всі війни починаються саме з такого підходу – коли одній країні здається, що вона сильніше і краще всіх інших, і починаються всі війни без винятку.

Важливо: Мирні процеси на війні: кажуть окуповані Донецьк, Луганськ і Крим

А вони мені – історію про ефектну появу водолазів з каламутних вод Оки з заламінованими портретами морських піхотинців часів Другої світової в руках. І про те, як, зустрівши водолазів, студенти-рятувальники зі знімками ветеранів пройшлися по річці на катерах. І про танцюючих видр у військових пілотках з іграшковими автоматиками в лапках. Хоча, вибачте. Танцюючі видри – це історія позаминулого року.

Ось де тут поле для дискусії? Як тут міркувати про важливість і цінність людського життя? Де шукати сліди поваги до військової честі людей, якщо її намагаються виявляти шляхом полоскання портретів в змілілих водах засміченої річки? Навіщо це все?

День Пам’яті – це про усвідомлення болю. З якого потім виростає повага до інших. Повага, яка лягає в основу нового світу. В якому вважають, що ділити континенти на сфери впливу – неприпустимо. В якому не обговорюють верховенство права. В якому розуміють, що вміти домовлятися заради безпеки і спільних цінностей – це простіше і дешевше. Де знають, що рівність усіх націй – це запорука миру і продовження життя.

День Перемоги, в тому форматі, який наполегливо нав’язує всім Росія, – це про бажання довести свою силу і винятковість. Будь-якими формами, що вийде культивувати із загальної трагедії країн світу. Пам’ять про перемогу над ідеєю, яка допускала знищення мільйонів людей, просто тому, що вони якісь не такі, гірші нас, «нормальних», у це бажання не втискується.

Читайте також: Перемога чи побєдобісся: як зберегти рівновагу?

Ці дні – про різне. Як бажання жити і бажання вбивати.

Перемога над смертоносною ідеєю верховенства одних людей над іншими була спільною. Завдяки цій перемозі ми навчилися домовлятися. Цей урок треба вивчити. Про цю перемогу важливо пам’ятати. Як і про те, що без перемоги переговори неможливі. Перш, ніж починати переговори, агресору міцно дали по зубах і притягли до відповідальності за заподіяне ним зло. І це теж урок, на який нам важливо звернути увагу.

Важливо: «Рада з ОРДЛО не розвивається»: глава МЗС про деокупацію Криму, червоні лінії по Донбасу, нову зустріч Зеленського і Путіна 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені