Я не просто знаю, що Крим повернеться до складу України. Якщо Крим не повернути, то мирного розвитку світу не буде.

Звісно, зробити це наодинці ми не зможемо. Нам потрібні об’єднання зусиль всіх міжнародних інституцій, провідних країн Європи, світу, зокрема країн-членів ЄС, США, Канади. Тому нашою головною стратегією має бути реалізація напрямків, що сприятимуть поверненню Криму у короткі терміни. Ці напрямки відомі.

Перше, це поглиблення міжнародних санкцій. Друге, подальше укріплення української армії, отримання сучасної удосконаленої зброї. Звісно, ніхто замість нас фізично не захищатиме Україну, але світ має дати нам можливість захищатися.

Третє — внутрішнє облаштування країни. Це те, що називають проведенням реформ, подоланням корупції.

Оцей перший фактор – поглиблення санкцій, поширення міжнародного тиску і третій фактор, наше домашнє завдання, вони між собою поєднані. І тут для нас є така загроза: український політикум розуміє, що ці речі взаємопов’язані, але він не може погодитися чи зрозуміти, що чим скоріше будемо облаштовувати нашу країну – тим більше світ нам допомагатиме. І рівно навпаки.

Ще хочу вам нагадати, що 26 червня 1991 року після десятиліть перерви ми проводили національний з’їзд кримськотатарського народу Курултай. Обговорювали питання, як будемо повертатись із місць заслання. Говорили про майбутнє, створювали плани і практично ніхто із нас не думав, що через місяць повалиться Радянський Союз. Так само зараз із Росією. Впевненості в цьому мені надає те, що Росія із першого дня, як почала пряму агресію, з того моменту її розвиток котиться донизу. До того ж є ще об’єктивні економічні підстави. І ту швидкість, яку Росія набирає у своєму занепаді, слід посилити міжнародними діями. Це наш шанс, але не всі це усвідомлюють.

І ще. В останні десятиліття у світі було чимало авторитарних правителів і тиранів. Хусейн, Каддафі. Але так стається, що в один день все летить просто до пекла. Скільки буде Путін – це теж питання пов’язане із тим, куди котиться Росія. Поки це відбувається у правильному напрямку — до занепаду.

Источник: Обозреватель