ДЕНЬ ОККУПАЦИИ:
2
0
3
0
ДЕНЬ ОККУПАЦИИ:
2
0
3
0
В центре внимания
Дипломатичний реванш: про повернення РФ до ПАРЄ
  26 June 2019 17:33
|
  526

Дипломатичний реванш: про повернення РФ до ПАРЄ

20190626 Россия ПАСЕ блог

На днях новина про повернення росіян до Парламентської асамблеї Ради Європи шокувала українців. Дійсно, дивуватись є чому: як можна повертати до такого поважного органу представника країни-агресора? Особливо боляче на це реагувати, коли у нас в країні постійно говорять про «реванш» регіоналів, а тут не просто реванш – а міжнародний реванш! А як же роки дипломатичних перемог, союзів та підтримка Заходу, про які нам розповідала попередня влада?

Неприємна правда в тому, що повернення російської делегації до ПАРЄ не стало ні для кого сюрпризом. Чутки про це ходили давно, і адвокати РФ в Європі, зокрема канцлер ФРН Ангела Меркель, не раз заявляла, що росіян треба повернути. За словами фрау Меркель, делегація з РФ має бути в ПАРЄ, адже це дозволить їх «контролювати». Правда, ніхто не може пояснити, як їх можна контролювати і які механізми цього самого контролю.

Росіян позбавили права голосу в ПАРЄ ще в січні 2015 року, після агресії проти України. Весь цей час російська делегація намагалась повернутись назад. Це підтвердив і очільник МЗС України Павло Клімкін. Такі плани давно існували, і їх почали реалізовувати задовго до наших президентських виборів. Тому некоректно говорити про якусь вину Порошенка чи Зеленського в тріумфі РФ, адже тут ми маємо справу з силами, сильнішими від дипломатії – з російськими грошима та охочими до них європейськими бюрократами.

Сумно те, що ми самі придумали собі образ ідеальних міжнародних інституцій, а потім в ньому розчаровуємось. Україні варто подивитись на сусідню Грузію, згадати події 2008 року, таку ж збройну агресію, і поставити головне питання – чим це закінчилось для РФ? Наслідки, санкції, демарші, виключення з міжнародних організацій? Відповідь нам відома – не дивлячись на напад, про цю війну вже всі забули, і РФ не понесла жодного покарання. Через 10 років ми уже і не пам’ятаємо про цей конфлікт. То чому ми раптом подумали, що з нами Європа буде поводити себе інакше?

Не менш цікава ситуація зі збитим 2014 року «боїнгом» з громадянами Нідерландів на борту. Одна справа, коли європейські бюрократи не хочуть втрачати економічні зв’язки через далеку і чужу їм Україну, а інша – коли росіяни вбивають європейських громадян. І от тоді, коли життя власних громадян для Нідерландів коштує менше, ніж прибутки від торгівлі, винними у збитті літака визнають не РФ, а якихось там випадкових громадян. Так, випадкових громадян РФ і місцевих, які випадково знайшли високотехнологічний ЗРК з РФ і випадково вистрілили. То чому українці щось вимагають в ЄС і дивуються з його апатичності до нашої держави, якщо тому ж ЄС начхати на життя власних громадян?

Ніколи не варто переоцінювати роль міжнародних інституцій, мріяти про те, що тут висадяться танкові дивізії миротворців, санкції змусять РФ капітулювати, і відбудуться міжнародні трибунали в Гаазі. Зараз Міжнародний кримінальний суд при ООН має ордери на арешт багатьох дрібних диктаторів у країнах третього світу, але у міжнародної спільноти немає можливості заарештувати їх і притягнути до відповідальності. А як же тоді наші гарячі голови зібрались судити Путіна, президента однієї з самих сильних держав світу? Ми говоримо про якісь санкції для РФ, в той час, коли ця сама РФ будує Північний потік-2 до Німеччини, який залишить нас без транзиту газу, а в майбутньому можливо і без газу взагалі. Хіба це санкції, які змусять агресора зупинитись?

Насправді, нам варто було б почати з себе. Абсурдно вимагати в Європи якихось санкцій, коли ми самі таких санкцій на РФ не наклали. Коли однією рукою воюємо, а іншою – Роттердам+ і купляємо газ. Яка війна з РФ, коли у нас не припинене залізничне сполучення з РФ, громадяни країни-агресора спокійно їздять в Україну, а всілякі російські «зірки» дають тут концерти та заробляють гроші. Якщо у нас війна, то чому тоді не розірвані дипломатичні стосунки, не введений військовий стан, не покарані справжні агенти Кремля – регіонали, і до недавнього підконтрольні ворогу території не були визнані окупованими? Своєю політикою сидіння на двох стільцях ми нікого не надуримо, крім самих себе. Тому, шановні українці, для того, щоб вимагати у Заходу допомогу, треба самим хоч щось зробити.

Автор: Сергій Михайлович,
ветеран російсько-української війни

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook

© Черноморская телерадиокомпания, 2019Все права защищены