Після майже місячної перерви відбулися чергові переговори Тристоронньої контактної групи. З-за пандемії коронавіруса COVID-19 засідання знову пройшло у форматі відеоконференції і тривав два дні – 13 і 14 травня.

Стежити за онлайн-зустріччю ТКГ було цікаво відразу з кількох причин.

По-перше, під час переговорів глав МЗС країн «нормандської четвірки» 30 квітня саме мінській Групі були поставлені завдання, реалізація яких дасть привід для нової зустрічі Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна.

Важливо: Нам потрібен план: про стосунки з Росією, яка руйнується

По-друге, українська сторона вперше брала участь у переговорах ТКГ в новому складі.

До нього увійшли:
● другий президент Леонід Кучма;
● віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков (перший заступник глави делегації);
● голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко;
● заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко (представник України в робочій підгрупі з соціально-економічних питань);
● голова комітету Верховної Ради з питань правової політики, народний депутат Андрій Костін (представник України в робочій підгрупі з політичних питань);
● заступник міністра оборони Олександр Поліщук (представник України в робочої підгрупи з питань безпеки);
● голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат Галина Третьякова (представник України в робочій підгрупі з гуманітарних питань).

По-третє, 13 травня заступник голови адміністрації президента РФ, куратор терористичних угруповань «Л/ДНР» Дмитро Козак відвідав Берлін для зустрічі з помічником зовнішньополітичних питань канцлера ФРН Ангели Меркель Яном Хеккером.

Читайте також: «Рада з ОРДЛО не розвивається»: глава МЗС про деокупацію Криму, червоні лінії по Донбасу, нову зустріч Зеленського і Путіна

За підсумками Козак заявив, що переговори були «конструктивними і протікали в діловому ключі».

А за день до цього глава Офісу президента України Андрій Єрмак провів телефонну розмову з політичними радниками лідерів держав «Нормандського формату».

Сторони приділили увагу питанням безпеки, досягнення сталого режиму і всеосяжного припинення вогню і доступу СММ ОБСЄ на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей.

Тоді Єрмак заявив, що розширення і підвищення рівня українського представництва в ТКГ допоможе вдосконалити режим припинення вогню.

«Саме тому вже наступного відеоконференції ТКГ Україна буде представлена заступником міністра оборони», – підкреслив глава ОП.

Про те, як всі ці фактори вплинули на переговори ТКГ, в матеріалі «Чорноморки».

Важливо: Море України потрібно захищати, – засновник Школи військових водолазів

Українська сторона за підсумками переговорів ТКГ ініціювала проведення позачергового засідання підгрупи з питань безпеки.

На Банковій зазначили, що ці питання є одними з ключових.

«Перше, що Україна відзначила у форматі Тристоронньої контактної групи, в складі якої є Україна, Росія та ОБСЄ, – це важливість виконання домовленостей лідерів «Нормандської четвірки», досягнутих у ході саміту в Парижі. Особливо була відзначена необхідність виконання вимог безпеки, зокрема щодо дотримання сталого режиму тиші. У зв’язку з цим українська сторона ініціювала проведення позачергового засідання профільної групи, оскільки питання безпеки є одними з ключових», – заявили в ОП.

В рамках роботи групи з питань безпеки Україна підтримала СММ ОБСЄ і ще раз наголосила на безумовному та безперешкодний доступ спостерігачів на всій території України в межах міжнародно визнаних кордонів, зокрема на тимчасово окупованих територіях.

«Україна, незважаючи на карантинні заходи, зі свого боку повністю підтримує реалізацію мандату СММ ОБСЄ і МКЧХ і всіляко сприяє цьому, а також забезпечує безумовне виконання їх мандата. СММ ОБСЄ зазначила, крім іншого, істотний прогрес у рамках реалізації оновленого плану розмінування, зокрема гуманітарного», – додали в повідомленні.

У гуманітарній групі продовжена робота з формування списків для наступного етапу обміну полоненими і списків зниклих без вести.

Читайте також: 5 років очікування: що відомо про п’ять зниклих без вести прикордонників

«Українська сторона наполягла на взаємному звільненні утримуваних осіб у форматі «всіх на всіх», визначеному в межах Нормандської зустрічі 9 грудня 2019. Крім того, Україна наполягає на забезпеченні доступу МКЧХ до утримуваним особам на тимчасово окупованих територіях України. Україна закликала дотримуватися Європейську конвенцію з попередження тортур і нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання (1987) і Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання (1984 р.)», – сказано в повідомленні Офісу Зеленського.

Також українська сторона знову підкреслила необхідність відкриття нових КПВВ на лінії розмежування, враховуючи насамперед гуманітарні критерії, і вказала, що КПВВ в Золотому облаштовано і готове до роботи у будь-який час.

«Під час роботи політичної групи представники України наголосили, що вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу можуть відбутися в відповідності з Конституцією і законодавством України і на основі Копенгагенських критеріїв ОБСЄ, зокрема в частині стабільності установ, що гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин, виключно після отримання Україною контролю над кордоном», – інформували в ОП.

Цікаво: «І у журналістів має бути межа відрази»: головне про скандал навколо інтерв’ю Гордона з Поклонською

Крім того, українська сторона в черговий раз відкинула можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції України.

«Представники України в економічній групі продовжили обговорення питання про відновлення в окремих районів Донецької і Луганської областей України оподаткування та системи розрахунків в рамках українського правового поля. Також українська сторона підкреслила необхідність здійснення спільно з міжнародними партнерами верифікації майна України, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях. У контексті обговорення графіка роботи ТКГ Україна в черговий раз підкреслила готовність працювати у форматі 24/7», – наголосили на Банковій.

Також українська сторона зазначила конструктивний характер роботи економічної групи, в якій Україна і Росія були представлені на рівні заступників міністрів економіки.

Читайте також: «Закінчувати війну в голові Путіна не хочу»: як Сивохо продовжує розповіді про «внутрішній конфлікт» на Донбасі

Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі Хайді Грау заявила, що поточна ситуація з безпекою в зоні військового конфлікту на Донбасі викликає занепокоєння.

«В останні три тижні, з нашого минулого засідання, спостерігався різкий стрибок числа порушень режиму припинення вогню. Також в цей період значно зросла як кількість жертв серед цивільного населення, включаючи дітей, так і масштаб руйнувань цивільної інфраструктури і власності. Такий розвиток абсолютно неприпустимо», – наводить її заяву Відділ комунікації та зв’язків зі ЗМІ секретаріату ОБСЄ.

Дипломат закликала підписантів Мінських угод, виконуючи рішення Паризького саміту «Нормандської четвірки», зробити все необхідне для узгодження та підтвердження комплексного і сталого режиму припинення вогню.

«Також неприпустимо будь-яке обмеження доступу СММ ОБСЄ, який, за її мандатом, повинен здійснюватися по всій території України, в тому числі для моніторингу і верифікації дотримання режиму припинення вогню», – додала спецпредставник голови ОБСЄ.

Важливо: Україні потрібно встигнути до 24 травня подати Меморандум у Міжнародний трибунал з морського права

Як наголошується в повідомленні, всі ці питання були в центрі уваги Робочої групи з безпеки. В ході їх обговорення Грау закликала сторони до максимальної стриманості з метою стабілізації ситуації в зоні конфлікту.

Крім цього, Робоча група обговорювала питання, пов’язані з визначенням додаткових ділянок розведення сил і засобів, а також підготовкою та виконанням оновленого плану по розмінуванню.

«Політична робоча група обговорювала питання, пов’язані з особливим статусом окремих районів Донецької та Луганської областей України та імплементацією «формули Штайнмайера», згідно з Мінськими угодами», – сказала посол.

«Гуманітарна робоча група обговорювала підготовку до наступного етапу звільнення та обміну осіб, утримуваних у зв’язку з конфліктом, а також питання одночасного відкриття додаткових КПВВ на лінії зіткнення. Економічна робоча група розглядала актуальні питання водопостачання через лінію дотику», – підсумувала Грау.

Читайте також: Переселенням громадян РФ зміцнює військово-морську базу в Криму, – соціолог НАН України

Повноважний представник РФ в ТКГ Борис Гризлов звинуватив українську сторону в тому, що нібито через її позиції відеоконференція контактної групи опинилася на межі зриву.

«(Нібито – ред.) в порушення Комплексу заходів по виконанню Мінських угод, представники Києва (української влади – ред.) намагалися відмовитися від прямого діалогу з представниками (тимчасово окупованих – ред.) Донецька і Луганська (терористами «Л/ДНР» – ред.). Такими діями київська (українська – ред.) влада (нібито – ред.) грубо порушує резолюцію Ради Безпеки ООН одноголосно схвалив Комплекс заходів», – сказав представник країни-агресора.

«Особливо загострилася обстановка вчора (13 травня – ред.) на засіданнях підгруп через новий склад українських представників, ряд яких продемонстрували відкрите небажання взаємодіяти з представниками Донбасу (ОРДЛО – ред.). Додам, що впродовж останнього часу представники Києва (української влади – ред.) активно намагаються «видавлювати» представників «ДНР» і «ЛНР» з робочих груп і контактної групи», – додав він.

За словами Гризлова, російська делегація запропонувала внести в протокол контактної групи зобов’язання України протягом тижня подати проект про інтеграцію «формули Штайнмайєра» в закон про особливості місцевого самоврядування на Донбасі, але українська делегація відмовилася це робити.

Важливо: Бойовики збільшили кількість обстрілу, але без втрат: У ООС 14 травня

Він також заявив, що ситуація з забезпеченням безпеки уздовж лінії зіткнення на Донбасі залишається вкрай складною і звинуватив українську владу в тому, що вона нібито «заохочує обстріл цивільних об’єктів з боку Збройних Сил України».

При цьому, ніяких доказів своїх слів представник країни-агресора не надав.

Також звертає на себе увагу риторика Гризлова щодо команди Зеленського, яка, на думку російського чиновника, в питанні Донбасу продовжує політику екс-президента Петра Порошенка.

«На противагу численним обіцянкам миру, зроблених у ході виборних кампаній 2019 року, сили, які отримали всю повноту влади в Україні (нібито – ред.) обманюють надії більшості українських громадян і встають на небезпечний шлях своїх попередників. Партія, яка називає себе «слугою народу», ризикує перетворитися в партію «слуг війни». Це – серйозний виклик і загроза для мінського процесу», – вважає він.

Читайте також: Коронавірусне звернення Путіна: цей російський диктатор зламався

Міфічний «міністр закордонних справ» донецьких терористів Наталія Никонорова заявила, що оновлення складу української делегації на переговорах в рамках ТКГ ніяк не посприяло переговорного процесу.

«Незважаючи на масштабну піар-акцію, яку українська влада розгорнула в своїх ЗМІ з приводу ефективності їх рішення про часткову заміну і розширенні делегації переговірників в Мінському форматі, ні до яких переміщень це не призвело», – заявила вона.

На думку соратниці терористів, заміна представників на переговорах Групи на практиці лише заважає роботі.

Читайте також: Меморіальні капкани: пам’ятники на окупованій території як частина гібридної війни

«В умовах відмови української сторони від надання своїх письмових позицій з новими представниками доводиться спілкуватися по суті з нуля, заново проговорюючи і обговорюючи те, про що вже були дискусії раніше», – сказала Никонорова.

Вона заявила, що українська сторона нібито не демонструє прагнення просунутися в питанні узгодження регламенту роботи Контактної та робочих груп.

«Відповідно, переговорний час іде не на конструктивну діяльність, а на доведення представникам України, чому та чи інша їхня пропозиція неприйнятна», – сказала соратниця донецьких бойовиків.

У свою чергу, представник терористів «ЛНР» Ольга Кобцева звинуватила українську сторону в тому, що вона нібито не готова виконувати Мінські угоди.

«У роботі гуманітарної підгрупи за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи нічого не змінилося: Київ (українська влада – ред.) (нібито – ред.) не готовий виконувати Мінські угоди», – заявила вона.

Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи по Донбасу запланована на 27 травня.

«Наступне засідання планується, згідно з графіком, 27 травня 2020 року», – сказав прес-секретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз.

Він уточнив також, що формат майбутньої зустрічі буде визначений ближче до дати переговорів.

Важливо: Водолаз – не дайвер: хто захищає води України. І від коронавірусу теж

«Чорноморка» в Telegram і Facebook