У гонитві за завершенням гарячої фази на Донбасі питання деокупації Автономної Республіки Крим відійшло на другий план. Це ні в якому разі не докір нинішньому чи попередньому президенту, це – констатація факту, до якого привела наша зовнішня і внутрішня політика за останні п’ять років.

Володимир Зеленський, як мінімум, намагається щось змінити в цьому напрямку. Він посилає сигнали нашим західним партнерам, пропонуючи винести питання деокупації Криму в «нормандський формат», і одночасно вирішує проблему АРК всередині країни.

Зокрема, представництво президента України в Автономній Республіці Крим в липні очолив юрист-міжнародник Антон Кориневич , а в жовтні глава держави підписав новий указ про це відомство.

13 листопада в Офісі президента відбувся брифінг Кориневича, а також його першої заступниці Дар’ї Свиридової і заступниці Таміли Ташевої, де був представлений план роботи і стратегії Представництва президента України в АРК.

Про що говорили напередодні на Банковій – в тексті «Чорноморки».

З’ЯВЛЯТЬСЯ ДВА ОФІСУ

«17 жовтня президент підписав новий указ про представництво президента в АРК, чим значно посилені можливості нашого органу. Стратегічний центр буде знаходитися в Києві, тактичний – в Херсоні. Таким чином ми будемо працювати в двох містах, щоб ефективно допомагати нашим громадянам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, і в той же час мати зв’язок з центральними органами виконавчої влади, бути, умовно кажучи, в центрі подій і виносити кримські питання на загальнодержавну порядку дня.

Наша головна мета – посилити можливості Представництва, зробити його органом, який впливає і бере активну участь у вирішенні питань, що стосуються Криму, зробити його потужною державною інституцією. Безумовно, це не самоціль. Мета – захист наших громадян і деоккупація Криму, і реінтеграція тимчасово окупованих територій».

ПЕРЕХІДНЕ ПРАВОСУДДЯ

«Сьогодні у нас вже є напрацьована концепція – національна модель перехідного правосуддя, яка розроблена спільно з великою кількістю експертів, із залученням правозахисних та громадських організацій, які безпосередньо стали ініціаторами такої роботи вже кілька років тому спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також іншими органами влади.Сьогодні така «дорожня карта», фактично драфт цієї «дорожньої карти» вже підготовлений, опрацьовується нами в рамках Комісії та найближчим часом буде представлений громадськості та експертного співтовариства».

ПРО ОБЛАШТУВАННЯ КПВВ НА АДМІНКОРДОНІ З КРИМОМ

«Інший фокус нашої роботи з першим, що бачать кримчани, коли потрапляють на підконтрольну Україні територію, – це КПВВ з Кримом.

Тривалий час ми отримували багато претензій щодо якості споруди самих КПВВ, умов проходження від громадян, які систематично зверталися зі скаргами.

Сьогодні у нас відбувається процес з облаштування КПВВ, зі створення там санітарно-гігієнічних умов, налагодження транспортного сполучення. Буквально сьогодні ми всією командою їдемо в Херсонську область, де разом з Офісом Президента, обладміністрацією будемо оглядати оновлені КПВВ, які є тимчасовими, як і окупація, але повинні мати належний рівень як для людей, які там працюють, так і для тисяч тих, хто щодня перетинає КПВВ».

ПРО РОБОТУ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ У КРИМУ

«Дуже важливою для нас є робота з людьми, в тому числі в питаннях інформаційної підтримки. Щоб на окупованій території у нас були українські телеканали та медіа. Ми розуміємо, що це дуже важливе і складне питання, щодо якого протягом п’яти років ми не бачили великих зрушень. Це одне з наших стратегічних завдань – щоб ми стали інформаційним хабом для людей, які живуть на окупованих територіях.

Для нас одне з важливих завдань – сприяння відновленню мовлення на окупованих територіях, максимально розповідати інформацію про реформи в Україні для людей, які живуть на окупованих територіях і навпаки – на материкову частину України і взагалі всьому світу повідомляти інформацію від людей, які живуть на окупованих територіях».

ПРО ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО ПОРЯДКУ ДЕННОГО

«Сьогодні дуже багато медіа присутні в цьому залі, але Крим, на жаль, поступово зникає з інформаційного поля. Є ряд логічних пояснень цього, адже ми все ще живемо в фазу відкритого військового протистояння з країною-агресором, але це не означає, що питання деокупації Криму, питання Криму в загальному, не повинно підніматися.

Для нас одне із завдань, щоб ми у співпраці з державними органами влади, ЗМІ зробили так, щоб Крим постійно був в топ-порядку денному як українських ЗМІ, міжнародних ЗМІ, так і в порядку державних органів влади, чиновників, які виступають на міжнародних майданчиках».

ФОНД ДЛЯ ПІДТРИМКИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ ІЗ КРИМУ

«Для нас важлива співпраця з людьми, які проживають на півострові, і людьми, які переїхали з Криму. Ми будемо говорити про створення фонду як для обдарованих дітей, так і для культурних і освітніх ініціатив з Криму.

Уже проведено ряд консультацій з представниками органів влади України та міжнародними донорами зі створення такого фонду.

Будь-яка талановита дитина, яка проживає на окупованій території, зможе звернутися за стипендією на навчання і отримати якісну освіту в Україні».

ТРИ МЕТИ У РОБОТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА АРК

«Якщо ми говоримо про наші стратегічні цілі, то, перш за все, я б визначив напрямок законодавчої роботи. Це те, що є нашими повноваженнями згідно із Законом України про Представництво та відповідно Указу Президента.

Тобто ми дійсно постараємося стати тим органом, який розробляє необхідні для Криму і кримчан законопроекти. Вже є певні напрацювання. Ми будемо сподіватися це поширити. Звичайно ми будемо працювати над законопроектами, які стосуються захисту прав кримчан і уникнення так званих дискримінаційних положень по кримчан.

Ми беремо участь в декількох робочих групах з вироблення відповідних законопроектів, в тому числі з питань нерезидентства, який є сумно відомим.

Другим пріоритетом я б визначив інформаційну політику та зв’язок із громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території. Дуже важливо піднімати тему Криму і в національних медіа, впливати і бути доступними на тимчасово окупованій території. Є ще один важливий аспект цього питання, ми по суті розуміємо, що громадяни старшого віку знають і пам’ятають про Україну, і мають зв’язок з Україною. Йде шостий рік окупації, і ми розуміємо, що вже в Криму є діти, які можуть не знати, що таке Україна, що таке материнська держава.

Третім пріоритетом ставимо захист прав кримчан, захист прав людини.

ПРО ПОДАЧУ ВОДИ ДО КРИМУ

«Під час спілкування з журналістами пан президент заявив, що ніхто до української сторони з цього питання не звертався.

Ми за місяць роботи в представництві не бачили звернень іншого боку з цього питання. Тобто до нас не зверталися. Ми, як і ви, бачили відповідні реакції в ЗМІ, соціальних мережах. Я думаю позиція однозначна – все залишається так як є».

ПРО ЗАПУСК ПОЇЗДІВ З РОСІЇ ДО КРИМУ

«Безумовно, ми знаємо про ці ініціативи. Держава-окупант не має права робити те, що вона робить. Відповідно, повідомлення та доступ на тимчасово окуповану територію АРК і міста Севастополь за межами пунктів пропуску на українській території, є протизаконними і порушує кримінальний кодекс України. Тому наша позиція однозначна: Крим – це Україна, наша абсолютна цінність. І на все, що порушує територіальну цілісність, включаючи такі інциденти і кейси, ми будемо безумовно реагувати

Реакція буде вироблена після опрацювання питання. Я поки не можу сказати, який буде рецепт. Але з питання санкцій наш орган хоче брати активну участь в цьому питанні. Тому, я думаю, що ми це питання обов’язково опрацюємо».

ПРО СТВОРЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АВТОНОМІЇ 

«Ми знаємо про ті законодавчі ініціативи, які не обмежуються запропонованими змінами в розділ 10, є дві інші – про корінні народи і про статус кримськотатарського народу. На даний момент ми в представництві ці питання активно опрацьовуємо, у нас оновлена експертна рада.

Щодо самого питання автономії, у нас позиція така – ми повинні вивести це питання на більш широкий рівень дискурсу, ніж зараз. Для того, щоб суспільство розуміло, що мається на увазі, що там немає загроз можливого сепаратизму».

ПРО НАСТРОЇ В КРИМУ

«Ми дуже тісно спілкуємося з тими людьми, які знаходяться на тимчасово окупованій території і не підтримують режим держави-окупанта. Це і правозахисники, і адвокати, і звичайні громадяни.

Дуже важливо сказати, що в Криму немає повальної підтримки ідей так званого «русского мира». Там є люди, які чекають Україну, і чекають від України спочатку меседжів, потім реальних дій. Ми спілкуємося з усіма, хто хоче чути Україну і бачити Україну».

ПРО ВИРОК У СПРАВІ «ХІЗБ УТ-ТАХРІР»

«Ми абсолютно засуджуємо будь-які неправомірні судові процеси, які держава-окупант проводить як на тимчасово окупованій території, так і на своїй материковій території.

Держава-окупант дуже часто користується механізмом, який вона саме і застосовує, – визнання організації екстремістською чи терористичною і відповідно можливість залучити будь-яку особу до відповідальності за що-небудь. Просто за те, що вона десь була в певний момент часу.

Насправді це системний військовий злочин – незабезпечення права на справедливий суд. Яке вже застосовувалося в сотні справ».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

Фото: Nail Gilfanov | Unsplash