За претензіями до президента Зеленському щодо стратегій щодо повернення тимчасово окупованих Криму та частини Донбасу часто забувається один факт – це не тільки його робота. Адже думати про те, як прибрати чобіт окупанта з близько 20% української землі, повинен не тільки глава держави, а також представники законодавчої та виконавчої влади.

Зараз, коли і Кабмін, і Рада складаються переважно з людей, що цілком і повністю поділяють політичний курс Зеленського і Ко, логічно очікувати масштабної – а головне спільної роботи над відновленням територіальної цілісності і суверенітету України.

І поки уряд не розкриває свої плани, в Раді зроблений перший крок – створено Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим, міста Севастополь, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Постанова Верховної Ради визначила наступні предмети відання комітету:

– дотримання прав і свобод людини і громадянина;

– впровадження європейських стандартів захисту прав і основних свобод людини в національне законодавство;

– діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

– громадянство, статус іноземців та осіб без громадянства;

– законодавче забезпечення збору та використання персональних даних про особу;

– етнонаціональна політика, міжнаціональні відносини і права корінних народів і національних меншин в Україні;

– імміграція, біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

– законодавче забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

– співробітництво з Радою Європи (РЄ), Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у сфері додержання (захисту) прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин;

– співпраця з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародною організацією з міграції, Радою ООН з прав людини відповідно до статутних завдань зазначених організацій, що збігаються з компетенцією Комітету;

– політика з питань тимчасово окупованих територій України;

– реінтеграція населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях України;

– реалізація прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання;

– відновлення та розвиток деокупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

– захист прав і свобод осіб, які порушені внаслідок тимчасової окупації частини території України або втрати контролю над її частиною;

– реалізація прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.

Звертає на себе увагу склад комітету, де поряд з відверто проросійськими Юрієм Бойком, Віктором Медведчуком та Вадимом Рабиновичем будуть працювати Мустафа Джемілєв, Рустем Умеров і Ахмет Чийгоз.

Їхню співпрацю буде намагатися організувати голова комітету Дмитро Лубінець. Він потрапив до Ради як самовисуванець, здобувши перемогу на 60 одномандатному виборчому окрузі у Донецькій області. Тобто, він, як ніхто інший, повинен розуміти проблеми, надії і очікування Донбасу, в тому числі і його тимчасово окупованої частини.

Днями він дав інтерв’ю виданню «Восточный вариант», в якому розповів, які завдання стоять перед членами комітету та які проблеми депутати збираються вирішувати в першу чергу.

«Чорноморка» зібрала для вас головне з бесіди з Лубінцем.

ПРО ЗАДАЧІ КОМІТЕТУ

«Робота народного депутата полягає не тільки в тому, щоб займатися законотворчістю. Друга важлива функція – це контроль. Коли ми в назву комітету з прав людини додавали формулювання «з інтеграції та деокупації Донбасу, Криму і Севастополя», ми хотіли підкреслити, що основна наша увага буде спрямована на те, що відбувається на цих територіях. Як на окупованій стороні, так і на підконтрольній.

Комітет буде контролювати і виправляти по мірі необхідності роботу органів, які там здійснюють свою діяльність. Це і правоохоронці, і місцеві державні адміністрації. У тому числі і військово-цивільні адміністрації.

Багато питань, з якими вони стикаються, вони можуть через комунікацію з нашим комітетом вирішувати набагато швидше, ніж це було досі».

ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМИ СТУДЕНТІВ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

«Інший приклад – проблема студентів, які сьогодні навчаються на підконтрольних територіях. Наприклад, ті, хто навчався і отримував дипломи в окупованому Криму, можуть приїхати в Україну і пройти сертифікацію диплому. А по Донецькій і Луганській області цей механізм не працює. І жодне міністерство не змогло в цьому допомогти.

Зрозуміло, що у цих дітей фактично недійсні документи про освіту. Але виходить, що ми фактично відрізаємо їм можливість переїхати на підконтрольну територію, щоб продовжити тут працювати і вчитися! Самі ж блокуємо приплив молодих фахівців, замість того, щоб за них боротися.

Можливо, для того, щоб якось полегшити дітям і студентам переведення в українські освітні установи з ОРДЛО (тимчасово окупованих территориий Донецької та Луганської областей – ред.), нам потрібно поспілкуватися з керівниками вишів з тієї сторони. Ми готові до цього, якщо вони підуть на такий діалог.

Наша позиція така, що якщо дитина закінчила у ОРДЛО якийсь виш, нехай навіть нелегальний, отримала там якусь довідку, то вона повинна бути допущена до іспитів тут, на підконтрольній території, де буде протестований її рівень знань. Ми будемо розуміти, навчалася вона взагалі і що знає. А після цього можемо брати її на навчання в українські виші та видавати якийсь український диплом.

Чому нам це важливо? Тому що дитина, яка готова проходити таку процедуру, залишиться у нас. Вона не повернеться на ту територію, вона хоче вирватися з сірої зони, де її позбавили нормального майбутнього і перспектив».

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ КОМІТЕТУ

«Головна моя задача на чолі цього комітету – показати, що ми воюємо не за територію, а за людей. Потрібно створити передумови, щоб люди хотіли в Україну, прагнули сюди.

Як тільки критична маса людей на тій стороні зрозуміє, що їм потрібно повернутися в Україну, вони будуть створювати передумови для цього повернення.

Безумовно, всі звідти не поїдуть. Але якщо там почнуть домінувати такі настрої, Росії буде все складніше утримувати цю територію.

Людям на тій території вже п’ять років міцно промивають мізки. І цьому ми можемо протиставити тільки конкретні кроки, спрямовані на полегшення переїзду і влаштування людей в Україні. Ми повинні показувати, що для нас важливі всі громадяни, що ми всіх чекаємо».

ЯК БОРОТИСЯ З ПРОПАГАНДОЮ КРЕМЛЯ НА ТИМЧАСОВО ОККУПИРОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

«Так, ця проблема стоїть дуже гостро. Хочеться задати питання РНБО і представникам нового Кабміну, коли ми нарешті зупинимо трансляцію російських телеканалів, які абсолютно спокійно віщають на українській території Донецької і Луганської областей?

У моїй рідній Волновасі якщо включити радіо, то з 10 радіостанцій 8 будуть російськими з ідеальним сигналом. А 2 будуть україномовні, з перешкодами. Це нікуди не годиться!

Я не хочу нікого критикувати, я суджу тільки по конкретному результату. А результат такий, що за 5 років у Волноваському районі, який я представляю, як мажоритарник, в цьому напрямку не було зроблено нічого. Нуль.

У нової влади є вотум довіри, сформований новий Кабмін, призначений новий глава РНБО. Будь ласка, виправляйте помилки. Скільки на це потрібно часу? Ми зі свого боку як народні депутати складемо перелік тих проблем, які необхідно вирішити швидко. Дамо термін їх виконання. І будемо контролювати це питання.

Нехай міністр обґрунтує необхідні витрати, а ми допоможемо йому їх захистити і прийняти в майбутньому бюджеті на 2020 рік. Якщо все буде зроблено правильно, то результат ми зможемо побачити вже через півроку. За цей час російський сигнал на українській території пропаде».

ЯКІ ЗАКОНОПРОЕКТИ КОМІТЕТ ЗАПРОПОНУЄ ПРИЙНЯТИ

«У нас є близько 10 законопроектів, які вже були проголосовані в першому читанні, і що ми тепер будемо готувати до другого читання. В іншому будемо приймати рішення через пряме спілкування з людьми.

Важливо, щоб закони дійсно відповідали потребам населення і були здійсненні. Адже ми вже прийняли раніше закон про реінтеграцію Донбасу. Але я, як житель Волновахи, не відчув ніяких змін. І мої виборці не відчули.

Наприклад, діти, які закінчують 11 клас, мають можливість подати електронну заявку на ЗНО в Україні. Це зроблено рішенням Міністерства освіти. Але в законі цього немає ніде. І якщо якась дитина зіткнеться з тим, що її права будуть порушуватись при вступі на основі такого документу, то фактично вона не зможе відстояти ці права.

Для цього нам і потрібно регулювати подібні речі законодавчо».

ПРО РОБОТУ МІНІСТЕРСТВА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

«Безумовно, бюджет міністерства збільшувати необхідно, але під конкретні цілі та проекти. Ви абсолютно праві, маленька Грузія спромоглася побудувати цілі селища для людей, які покинули окуповані території. Україна не змогла за 5 років зробити і половину того, що вдалося грузинам.

У нас вважалося, що треба давати одному переселенцу 400 грн в місяць. А по факту це ніщо! Яку проблему ми вирішили таким чином? Звичайно ж, варто було акумулювати ці гроші, щоб надати реальну допомогу людям. Нехай не всім, але ми могли б за цей час вже забезпечити житлом тисячі сімей. Багато говорили, отримуючи ці нещасні 400 грн: «краще б ви нам взагалі нічого не давали!».

Треба було поступати, як в Грузії, потрібно було будувати ці селища, робити все, щоб люди не поїхали! А у нас лише змогли побудувати за міжнародні гранти модульні містечка – тимчасове житло, вагончики.

Через це ми за останні п’ять років втратили дуже багато людей. Втратили робочі руки, тих переселенців, які повернулися в ОРДЛО, або виїхали на заробітки в ЄС, оскільки не мали житла в Україні.

Причому, якщо б ми почали будувати селища, як у Грузії, то дали б додаткові стимули нашій економіці. Створили б нові робочі місця, завантажили б замовленнями українські підприємства, які займаються виробництвом будматеріалів. Один будівельник створює кілька робочих місць у суміжних галузях, оскільки потрібні і виробники будматеріалів, і водії, і проектувальники. Вся країна б тільки виграла від цього.

Всі ці питання ми тепер будемо піднімати і розбирати на профільному комітеті. І я хочу, щоб міністерство відчувало підтримку депутатів і розуміло, що всі позитивні ініціативи будуть підтримані».

ПРО ПРОРОСІЙСЬКУ ПОЛІТИКУ В КОМІТЕТІ

«Я розумію, що присутність таких людей у ​​комітеті робить його дуже політизованим.  Але ми не дамо перетворити комітет на майданчик якоїсь однієї політичної сили.  Є регламент, є норми і процедури, перед якими всі рівні, і яких всі змушені будуть дотримуватися».

ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ, АМНІСТІЮ ТЕРОРИСТАМ І ПРЯМІ ПЕРЕГОВОРИ З ТАК ЗВАНИМИ «Л/ДНР»

 «З усіх питань і пропозицій, які будуть озвучені, ми будемо працювати строго за процедурою.  Обговорювати, ставити на голосування і т.д. Але особисто моя позиція полягає в тому, що на чільне місце потрібно ставити національні інтереси України.  Що б ми не розглядали – це основна умова».

Вирішити проблему миру і реінтеграції можна тільки шляхом переговорів.  При цьому вести їх потрібно з тими, хто приймає рішення і може вплинути на ситуацію.

Я впевнений, що будуть заяви про те, що нам необхідно безпосередньо спілкуватися з керівниками цих так званих «республік».  У мене тільки одне питання: навіщо?  Вони приймають самостійні рішення?  Ні. Вони здатні самостійно санкціонувати обмін заручниками?  Ні. Вони є реально обраними керівниками цих територій? Ні. Це розуміє весь світ.

Очевидно, що всі рішення приймаються тільки в Росії.  І це означає, що розмовляти для нас має сенс тільки з представниками Російської Федерації».

СТРАТЕГІЯ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ

«Моє завдання, як голови комітету, не дати зняти питання Криму та Севастополя з порядку денного.  Я прекрасно розумію, що знайдуться такі люди, які будуть переконувати нас, що треба займатися Донбасом і тільки Донбасом, треба роз’єднати проблему сходу України і Криму.  Але я принципово наполягав, щоб Крим і Севастополь були включені в саму назву нашого комітету, щоб ми не могли уникнути роботи за цим напрямком.

У кримському питанні ініціатива буде перш за все на стороні представників кримсько-татарського народу. У комітеті їх троє. Це Ахтем Чийгоз, Рустем Умеров і легендарний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.  Думаю, їхній професіоналізм та мотивація ні у кого не викликають сумнівів».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів.  Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook