ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
2
4
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
2
4
Голоси з-за
Секс-працівниця з Луганська: Російські військові привезли на Донбас букети венеричних захворювань
  03 Березня 2020 09:02
|
  3825

Секс-працівниця з Луганська: Російські військові привезли на Донбас букети венеричних захворювань

Секс-працівниця з Луганська: Російські військові привезли на Донбас букети венеричних захворювань

На охопленому війною Донбасі кожен виживає, як може. Найбільш важко жити в окупації жінкам.

Альона з Луганська заробляє на життя однією з найдавніших професій – торгівлею тілом. Жінка розповіла «Чорноморці» про те, як проституція допомагає виживати в так званій «ЛНР», хто там користується послугами жриць кохання, і про що мріють повії в окупації.

Зустрілися ми з Альоною в одному з кафе на підконтрольній території, куди жінка періодично виїжджає з Луганська у справах. Дівчині 25, у неї росте п’ятирічний син. На вигляд Альона нічим не відрізняється від середньостатистичної молодої українки: недорогий одяг з ринку, помірний макіяж і втомлений погляд. Відповідає на питання не поспішаючи, ніби обдумуючи кожне слово, але ні краплі не соромиться своєї сфери діяльності і відверто ділиться тонкощами стародавнього ремесла.

Військові говорили: ми розплатимося сухпайками. Я погодилася.

Розкажіть, будь ласка, коли ви почали займатися проституцією? Напевно, поштовхом до цього послужив початок збройного конфлікту на Донбасі?

Ні, війна тут ні до чого. Торгувати собою я почала ще в студентські роки, коли з’їхала від батьків, і мені не було чим платити за квартиру. Тоді у нас на факультеті було багато іноземців, вчилася я в місцевому медуніверситеті на стоматолога. Відповідно, у них водилися гроші. Поступово склалося так, що стала спілкуватися з одним хлопцем темношкірим. Він розумів, що мені не дуже симпатичний, і бачив моє становище, що перебивалася з хліба на «мівіну». Тому якось і запропонував секс за гроші. Я тоді подумала: а чому б і ні? Після він став мене рекомендувати своїм землякам, і пішло-поїхало.

Важливо: Життя в окупації: гірше, ніж в 1990-і?

Важко вам було зломити себе, для того, щоб стати представницею однієї з найбільш найдавніших професій?

Не дуже. Варто зазначити, що я виховувалася в досить консервативній радянській сім’ї, в якій у момент, коли по телевізору прослизала безневинна еротика, мене змушували відвернутися або вийти з кімнати. Стала повією, тому що було нічого жерти. Після знайшла необхідні зв’язки і навички, остаточно попрощалася зі сором’язливістю і комплексами. Потім закінчилися студентські роки, потім прийшла війна.

Про війну: Грошей не було, їжі не було. Я взагалі розраховувала зав'язати з проституцією і поїхати, але не вийшло.

Розкажіть, як війна вплинула на вас і вашу сферу діяльності? Як змінилася клієнтура?

Моє життя з приходом війни в Луганськ дуже змінилося. По-перше, я завагітніла і в 2015 році народила свого улюбленого синочка. Передбачаючи ваше питання: ні, не залетіла від клієнта. У мене тоді був коханий молодий чоловік, який не знав про мою сферу діяльності. Коли я завагітніла, в Луганську вже стріляли. Грошей не було, їжі не було. Я взагалі розраховувала зав’язати з проституцією і поїхати, але не вийшло. Залишилася в Луганську, молодій людині зізналася у всьому, так як брехати не люблю. Він мене кинув, я не образилася. Коли взимку народився синочок, я була на межі відчаю. У мене не було ні копійки грошей, порожній холодильник, і плаче дитина в колисці. Як тільки у мене «там» все трохи зажило, я зателефонувала знайомому, і сказала, що знову готова працювати.

Цікаво: Як виживають «віджаті» бойовиками заводи і шахти Донбасу?

Що за знайомий?

Сутенер, ясно. Він в основному займався моїм просуванням, розміщував оголошення по сайтах і в соціальних мережах. До того часу багато моїх подружайки по цеху поїхали в Ростов-на-Дону, щоб перечекати війну. Там їх не дуже тепло прийняли російські дівчинки: наші їм конкретно обвалили ціну, готові були працювати майже за безцінь, демпінгували безбожно. Зараз, звичайно, ситуація вирівнялася. Наші звідти або виїхали в Москву, Пітер, Єкатеринбург, або повернулися в Луганськ.

На «ментовських суботниках» змушують працювати безкоштовно.

Розкажіть про клієнтуру, кого ви обслуговували до війни, кого сьогодні?

Сексуально незадоволених мужиків, кого ж іще. До війни економічна ситуація в регіоні була більш стабільною, могла приїхати на виклик і до студента, і до депутата обласної ради. Прайс у мене демократичний та гнучкий, кожному по кишені, так сказати. Як війна почалася, найбільш частими клієнтами стали, звичайно, «ополченці». У кого, крім військових, сьогодні в Луганську є гроші? Ось під них, в основному, і доводиться лягати.

З жахом згадую 2015-16 роки. Тоді готівкових грошей було взагалі мало у людей. В ходу була гривня ще в Луганську, але російські військові вже завезли в місто рублі. Я тоді тільки повернулася після пологів, і клієнтську базу відбивала у більш досвідчених колег. Пам’ятаю, були хлопці, військові, які кажуть: нам зарплату затримують, давай ми розплатимося сухпайками. Я погоджувалася! Тому що тоді для мене ці продукти були на вагу золота, мені і моїй дитині. Я пхала в себе сухі прогірклі армійські галети, тушонку цю стару, а що смачніше, сік і пюрешки, віддавала синочку. Сьогодні цей період згадую з жахом. Одна знайома дівчинка кілька разів спала з клієнтом в обмін на побутову техніку: він працював на складі, і віддав їй пральну машинку і газову піч.

Один дядько, з армійських шишок з Росії... почав кричати: «Я вас усіх буду мати безкоштовно».

Як взагалі влаштована ваша безпека? Що робити, якщо клієнт не розплатився? У вас є, так би мовити, «дах»?

Ну, звичайно. Інакше, хто б дав працювати? Якщо клієнт не розплатився, розпускає руки або порушує раніше обумовлені умови зустрічі, то я відразу дзвоню сутенеру або «матусі», вони з хлопцями приїжджають і вирішують всі ці питання.

Був випадок, коли один дядько, з армійських шишок з Росії, приїхав п’яний, абияк свою справу зробив, а після почав кричати: «Я вас усіх буду мати безкоштовно». Козиряв якимось зв’язками в Росії. Я подзвонила кому треба, приїхали менти, його злегка втихомирили і змусили віддати гроші. Потім приїхали якісь його друзі… загалом, скандал зам’яли.

Читайте також: Журналістка «ЛНР»: Від кожного стуку в двері сіпаюся – а раптом за мною прийшли?

Бували випадки, коли ви працювали безкоштовно?

Звичайно. Наприклад, на відомих «суботниках». Це коли ми виходимо раз у кілька місяців і безкоштовно обслуговуємо працівників «правоохоронних органів». Це своєрідна плата за «дах», так було і раніше, так і зараз. Менти, прокуратура, всі користуються послугами дівчат легкої поведінки. І при Україні (до окупації – ред.) так було теж, що тут дивного.

Як вони себе ведуть на побаченнях? Впиваються владою і бешкетують чи дотримуються, так би мовити, етикет?

Ахахахаха! Ну, ви і сказали, етикет! По-різному буває, звичайно. Бувають персонажі, з квітами приходять, після декількох зустрічей пропонують заміж, обіцяють повністю утримувати, щоб я покинула своє ремесло. А буває таке сміття, що після згадуєш зі страхом, реальні садисти, і б’ють, і кусають… Терплю! З «дахом» сваритися теж не хочеться.

Російські військові привезли на Донбас цілі букети венеричних захворювань.

У вас завжди захищений секс? У наш час дуже багато венеричних захворювань, а ви, безумовно, перебуваєте в зоні ризику.

Так, тільки в презервативі. Ніякі вмовляння, мовляв, «давай без гумки», не працюють. Купую найдешевші кондоми, вони у нас в Луганську від 10 рублів за 3 штуки (близько 4 гривень – авт.). Так, рвуться, буває, але рідко. Всі контрацептиви та інші засоби купую за свої гроші. Раз в пару місяців обов’язково відвідую гінеколога і здаю аналізи на різні венеричні захворювання. Поки бог милував. Так, у мене вже «свої», так би мовити, лікарі, вони в курсі мого роду занять. Ставляться з розумінням, не засуджують.

Важливо: Схеми з 90-х, сезонні доходи і попит на ковбасу: на чому і скільки заробляють в Донецьку і Луганську

Кажуть, що військові з РФ привезли на Донбас дуже багато різних захворювань, що передаються статевим шляхом. Це правда?

Так. Там такі букети, просто страшно. Гонорея, трипер, сифіліс, не кажучи вже про всякі банальні герпеси. Бувають і ВІЛ-інфіковані. Як я вже говорила, мене бог милував, а дівчатка мої знайомі, бувало, заражалися, потім довго лікувалися. А будь-який «лікарняний» в нашій роботі невигідний, тому як за свій рахунок.

Ви буваєте на підконтрольній території України… Бувають у вас тут клієнти, не з Луганська?

Нечасто, але так, бувають. Мені все одно, кого обслуговувати, головне, щоб платили. Українські військові теж мені траплялися, їм теж потрібна жіноча ласка. Всі ми люди.

Мені все одно, у гривнях або в рублях мені платять.

Ви говорили про небезпечні ситуації. Що ще загрожує?

По-різному буває. Наприклад, якщо намагаються зґвалтувати, б’ють або не хочуть платити. Я в таких ситуаціях дзвоню своїм хлопцям, а якщо дівчинка на себе працює, хто її захистить?

Скільки чоловік у день ви обслуговуєте?

Зараз небагато, два-три. До війни було більше, зараз у людей грошей банально немає. Максимум за добу обслуговувала 10 чоловік, це важко.

Які у вашій професії заборони або табу?

Я ніколи не цілуюся з клієнтами і не заводжу з ними романтичних відносин.

Також важливо: «Будемо говорити, як із твариною?»: у Криму «поліція» била і катувала 17-річного кримського татарина

Скільки вже років я на панелі? Я втомилася.

Як відволікаєтеся від роботи? Як розслабляєтеся?

Я вживаю алкоголь, але тільки якісний і у помірних кількостях. Деякі мої знайомі дівчата сиділи на наркоті, але це шлях в нікуди. Починали, як водиться, з травички, а далі вже всяка ширка, що не дуже якісна. Все це закінчується сумно.

Або дівчинка зторчиться, або просто зіпсує собі здоров’я і зовнішній вигляд, якщо встигне зіскочити.

Які у вас плани на майбутнє? Чи плануєте змінити рід діяльності? Про що мрієте? 

Так, рано чи пізно доведеться підв’язувати з цим! Скільки вже я років на панелі? Я втомилася. Як і всі жінки, хочу вийти заміж за дбайливого надійного чоловіка, народити ще дітей, і жити спокійним сімейним життям, не кажучи про минуле. Щоб війна швидше скінчилася. Ще хотілося б виїхати подалі звідси.

Читайте також: Шукач скарбів і порномодель: як заробити на життя в «ЛНР» 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені