Заступник голови прикордонної служби Федеральної служби безпеки РФ, генерал-полковник Андрій Бурлака є ключовим фігурантом у справі про крах авіалайнера Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 за маршрутом Амстердам–Куала-Лумпур, в Донецькій області 17 липня 2014 року.

До такого висновку прийшли розслідувачі з проекту Bellingcat і російського незалежного видання The Insider.

Вони нагадують, що у листопаді 2019 року Міжнародна слідча група (JIT) оголосила про розширення свого кримінального розслідування у справі MH17, щоб визначити військову і адміністративну ієрархію росіян, з-за яких сталася трагедія.

Читайте також: Захоплював Крим, курирував «Л/ДНР», фігурує у справі MH17: що відомо про вербувальника шпигуна з СБУ

Тоді були оприлюднені 23 перехоплення телефонних розмов за кілька днів до збиття літака, що довело тісне залучення російських чиновників у сприянні та фінансування війни на сході Україні, а також безпосередню координацію та надання суттєвої військової підтримки терористам.

«У той час як деякі російські офіційні особи на перехопленнях було легко впізнати, такі як тодішній радник президента Росії Владислав Сурков, інші були невідомі JIT і широкій громадськості. Ключовий невідомий підозрюваний, мабуть, грав ключову роль у контролі за переміщенням зброї з Росії в Україну, і тому йому довелося б санкціонувати переміщення російської ракетної пускової установки «Бук», яка збила малайзійський авіалайнер після перетину кордону», – йдеться в розслідуванні.

Цікаво: «України немає», «потрібна війна на Донбасі» і «примус силою до братських відносин»: як відставлений Сурков сам з собою поговорив

JIT звернувся до свідків та громадськості за допомогою у встановленні особи чиновника, якого в дзвінках називали тільки «Володимир Іванович».

«Тепер ми можемо оголосити, що наша слідча група у співпраці з нашими російськими колегами з The Insider і з додатковими доповідями від Кевіна Холу з McClatchy Newspapers змогла ідентифікувати особу «Володимира Івановича» як одного з топ-співробітників ФСБ Росії генерал-полковника Андрія Івановича Бурлаку. Цей генерал ФСБ є найбільш високопоставленим російським чиновником, якого вважають підозрюваним у кримінальному розслідуванні збиття MH17», – підкреслили в Bellingcat.

Найпершу згадку про «Володимира Івановича» можна почути в перехопленій 1 липня 2014 року розмові між так званим «прем’єр-міністром» «ДНР» Олександром Бородаєм і російським олігархом, одним із спонсорів так званої «російської весни» Костянтином Малофєєвим.

У цій розмові Бородай описує протистояння між двома групами російських терористів: людьми Ігоря «Біса» Безлера і бойовиками під командуванням Ігоря Гіркина-Стрєлкова. Зокрема, «прем’єр» донецьких терористів каже, що «командир операції Володимир Іванович нам дав команду знищити групи Безлера».

Розслідувачі підкреслюють, що з ряду інших дзвінків в наступні дні стає ясно, що «Володимир Іванович» був високопоставленим співробітником ФСБ, якому не пізніше початку липня 2014 року були надані повноваження по нагляду за операціями терористів на Донбасі: «Його керівна роль тривала, принаймні, до кінця липня. Такі висновки можна зробити з дзвінка від 31 липня, коли Гіркин скаржиться, що «Володимир Іванович повинен дати мені завдання, які потрібно виконувати, а не за моєю спиною командувати моїми людьми».

В іншому перехопленні вранці 16 липня 2014 року, за день до того, як MH17 був збитий, Бородай запитує «Володимира Івановича», чи можливо, щоб російські вертольоти завдали удару, або супроводили атаку на українські позиції біля Маріїнки.

Що прозвучало у відповідь невідомо – після питання Бородая «Володимир Іванович» зажадав включити шифрування дзвінка.

Важливо: В Україні з’явився сайт юридичного протистояння Росії

При цьому, в Bellingcat допускають, що «прем’єр» насправді мав на увазі не Мар’їнку, а Маринівку.

«Мар’їнка – це місто, яке у той час було прифронтовим районом недалеко від Донецька, і хоча російські збройні сили до того часу часто завдавали артилерійські удари по українських позиціях, здається нереальним, що Бородай думав, що російські вертольоти зайдуть так глибоко в український повітряний простір. Таким чином, можливо, він насправді мав на увазі схожу назву села Маринівка, яке позначало лінію фронту на південь від Сніжного недалеко від кордону з Росією. Фактично, в той же ранок, Бородай був відображений в сюжеті на російському телеканалі під час розмови по телефону за Ігорем Гіркіним, який давав інтерв’ю під Маринівкою», – наголосили журналісти.

У перехопленій розмові між двома ватажками угруповань бойовиків від 16 липня 2014 року один з них сказав іншому, що міністр оборони Росії Шойгу визначив «хто що отримає», і повідомив йому, що процедура була делегована «хлопцю з ФСБ з Ростова». На наступний ранок другий терорист, який називає себе Сергієм Воробйовим, дзвонить «Володимиру Івановичу», щоб запросити список речей, які нам потрібні», і каже, що запит був узгоджений так званим «прем’єр-міністром» окупантів в Криму Сергієм Аксьоновим і начальником ФСБ Олександром Бортніковим.

З інших дзвінків, зроблених Воробйовим, стає ясно, що необхідні предмети включають зброю, боєприпаси, прилади нічного бачення і броньовані машини.

Ще в одній розмові між двома терористами на Донбасі від 16 липня 2014 року «Володимир Іванович» згадується як високопоставлений командир, який тільки що прибув з Москви. З контексту виклику стає зрозуміло, що в ланцюзі командування «Володимир Іванович» знаходиться вище найвисокопоставленішого ватажка терористів, і що на момент виклику він перебував на сході України або в Росії біля кордону з Україною.

«Враховуючи таку вирішальну роль, було б неможливо, щоб великий комплекс військової техніки – ракетна пускова установка «Бук» і супроводжуючі машини змогли б перетнути кордон вранці 17 липня без прямого дозволу «Володимира Івановича». Як наслідок, «Володимир Іванович» зіграв ключову роль в ланцюжку командування в розгортанні установки «Бук» в Україні, а значить, і в збиття MH17», – вважають розслідувачі.

Читайте також: РФ продовжує постачати зброю, боєприпаси та кадрових офіцерів на Донбас

Андрій Бурлака народився в 1965 році в маленькому далекосхідному місті Радянська Гавань на узбережжі Японського моря. У 1986 році він закінчив Інститут прикордонної служби ФСБ у Москві, а потім був направлений в якості прикордонника на кордон Радянського Союзу з Афганістаном та Іраном.

Після розпаду СРСР Бурлака закінчив Академію ФСБ в Москві в 1995 році, а потім був призначений командиром регіональних прикордонних підрозділів на тихоокеанському прибережному кордоні Росії і Далекосхідної регіональної прикордонної служби ФСБ в Хабаровську.

У 2007 році указом Путіна Бурлака був призначений головою берегової прикордонної служби ФСБ в Сахаліні, пізніше став директором Далекосхідної прикордонної служби.

У 2019 році отримав нагороду прикордонної служби СНД.

На даний момент генерал-полковник Андрій Бурлака є начальником оперативного штабу прикордонної служби ФСБ і першим заступником начальника прикордонної служби ФСБ Володимира Кулішова, який, у свою чергу, є першим заступником керівника ФСБ Олександра Бортнікова.

Загальнодоступної офіційної інформації про участь Бурлаки в війні на Донбасі немає, але дані про поїздки, отримані Bellingcat, і огляд листування, що раніше просочилося або було зламане, підтверджують докази перехоплень, опублікованих JIT.

Огляд польотів Бурлаки в 2014 і 2015 роках показує, що він часто літав з Москви в Ростов, Краснодар, а також тимчасово окупований Крим, які тоді були центрами управління бойовими діями проти України.

Цікаво: Сповідь колишнього бойовика «ЛНР»: «Русский мир» – це просто кидалово

Його поїздки також збігаються з тією інформацією, яку можна почути на перехоплення телефонних переговорів.

Наприклад, Бурлака прибув з Москви в Ростов вранці 15 липня 2014 року і полетів пізно ввечері 18 липня 2014 року, на наступний день після збиття MH17. У перехопленнях від 16 липня 2014 року йдеться про те, що Володимир Іванович тільки що прибув з Москви.

Аналіз попутників Бурлаки виявив зв’язки з іншими співробітниками ФСБ, які причетні до вторгнення в Україну. Наприклад, деякі з його попутників часто подорожували з генералом Сергієм Бесідою, главою 5-го відділу ФСБ, який перебуває під санкціями США за його роль у війні на Донбасі.

У жовтні 2015 року блог TUROP опублікував виток чернеток документів ФСБ. Там знаходяться проекти звітів про агресію ФСБ проти України, в тому числі плани розміщення російських оперативників на службу в СБУ для отримання внутрішнього джерела.

Один проект документу має гриф «цілком таємно», його автором є генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Документ не датований, але в ньому попередньо вставлений місяць – це липень 2014 року.

Читайте також: Замість Донецька – Сталіно: Окупанти взялися за перейменування

В документі міститься прохання до директора ФСБ Бортникова підготувати плани ексфільтрації для ватажка одного з угрупувань донецьких терористів, який нібито мав зв’язки в СБУ України. У листі Бурлака просить про видачу підробленого російського паспорта бойовику, відомому під позивним «Чапаєв».

Спочатку журналісти намагалися знайти Бурлаку за номерами телефонів «Володимира Івановича», зазначених у JIT.

Один номер з JIT з’явився в додатку GetContact як «Володимир Іванович».

Той же номер при пошуку в старій версії бази даних GetContact показав другий номер для користувача. Коли журналісти шукали цей другий номер у GetContact, вони виявили, що він був вказаний як Володимир Іванович Бурлака.

«Ми провели пошук у всіх доступних російських базах даних про людину на ім’я Володимир Іванович Бурлака, але виявили, що єдина людина в прийнятній віковій групі з таким ім’ям – колишній співробітник правоохоронних органів Росії – помер до 2014 року. Таким чином, ми припустили, що «Бурлак», можливо, було кодовим ім’ям, а не прізвищем», – йдеться в розслідуванні.

Допомогла журналістам база даних зламаних текстових повідомлень з мобільного мессенджера Viber помічника Дениса Пушиліна Олександра Сєрова. У цьому архіві було знайдено згадку про «Володимира Івановича», якого Сєров 11 серпня 2014 року назвав «заступником начальника ФСБ, справжнє ім’я якого Андрій».

«Ми швидко натрапили на прізвище, яке ми дізналися з перших переглядів телефонних номерів: Андрій Іванович Бурлака. Враховуючи цю гіпотезу, ми вирішили знайти зразок голосу генерал-полковника Андрія Бурлака, щоб порівняти голос з голосом в опублікованому перехоплення», – зазначили журналісти.

Цікаво: Шо там у «ЛНР»: Луганськ стає Ворошиловградом, а бойовики під час обміну відмовляються повертатися назад в «республіку»

Журналісти знайшли телевізійне інтерв’ю, дане генерал-полковником Бурлакою місцевому російському телеканалу в Оренбурзі в січні 2013 року.

«Суб’єктивне порівняння характеристик голосу і морфології мови між Андрієм Бурлакою і «Володимиром Івановичем» призвело до дуже переконливої схожості. В цей момент ми були впевнені, що впізнали «Володимира Івановича» правильно. Порівняння голосу в поєднанні зі всіма іншими доказами, які ми зібрали, було достатньо для впевненої ідентифікації», – пише Bellingcat.

Відео експерименту розслідувачів можна подивитися посиланням.

Також журналісти вирішили перевірили результати за допомогою криміналістичного порівняння. Для цього вони використовували фрагмент програми виступу Бурлаки на пропагандистському телеканалі «Зірка».

Аудіо Bellingcat відправили до Національного центру судово-медичної експертизи при Університеті Колорадо в Денвері для порівняння судової експертизи голосів.

«Не дивлячись на низьку якість і нетривалість зразка аудіосигналу по телефону, результати судової експертизи надали підтримку гіпотези про те, що генерал-полковник Бурлака та «Володимир Іванович» – це одна і та ж особа», – пишуть журналісти.

Вони підкреслили, що криміналістичне голосове зіставлення було необхідно як додатковий метод перевірки, а не в якості основного методу ідентифікації.

«Грунтуючись на цілісному аналізі зібраних доказів, Bellingcat прийшов до висновку, що співробітника ФСБ з перехоплення JIT, відомого як «Володимир Іванович», можна з упевненістю ідентифікувати як генерал-полковника Андрія Івановича Бурлаку», – резюмували в розслідуванні.

Читайте також: Водопостачання Криму: де зрада? 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook