ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
1
2
9
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
1
2
9
У полі зору
Як захистити постраждалих від війни: рекомендації правозахисників для держави
  03 Лютого 2022 11:41
|
  270

Як захистити постраждалих від війни: рекомендації правозахисників для держави

Як захистити постраждалих від війни: рекомендації правозахисників для держави

Людям, які постраждали від збройного конфлікту, потрібна допомога від держави кожного дня. І хоча у 2021 році українська влада зробила ряд позитивних кроків, залишаються неврегульованими ряд питань. У 2022 році держава має здійснити 11 пріоритетних кроків для захисту українців, які постраждали від війни та окупації. 

Про це розповіла, зокрема, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник на пресконференції у Києві.

Експерти Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб, підготували рекомендації для парламентарів та аналіз відповідних законопроєктів, які наразі знаходяться на розгляді у Верховній Раді.

«Ми вітаємо ті ініціативи, які зробив парламент в 2021 році, вони спрямовані на захист українців в окупації, скасування дискримінаційних норм щодо мешканців окупованих територій, розширення можливостей для отримання ними освіти. Це, наприклад, закон про корінні народи, скасування ВЕЗ Крим, ухвалений закон про захист вʼязнів Кремля», – сказала голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Проте залишаються й інші важливі питання, які треба врегулювати новими законами вже цього року. 

Зокрема, це ефективна санкційна політика. В Україні існує санкційне законодавство, але воно потребує значних змін  для застосування персональних санкцій стосовно тих, хто переслідує людей на окупованих територіях, зокрема, це співробітники ФСБ, «поліції», «суддів». Крім того, підкреслила Ольга Скрипник, держава повинна здійснювати контроль за виконанням санкцій та впроваджувати механізми відповідальності за їхнє порушення.

«Крім того, це ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Це дасть змогу посилити спроможність національної системи розслідувати та притягати до відповідальності осіб, які вчиняли найтяжчі міжнародні злочини під час конфлікту в Криму та на сході», – підкреслила Ольга Скрипник. 

Країні також необхідна ефективна система розшуку людей, зниклих безвісти внаслідок агресії РФ.

Україна і досі не знає точну кількість осіб, які зникли безвісти в умовах окупації та збройного конфлікту в Україні. Крім того, система соціальної допомоги родичам осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не запроваджена. Наразі необхідно внести зміни до закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», який був прийнятий у липні 2018 року.

Як підкреслила голова КПГ, ще важливо запровадити адміністративну процедуру визнання фактів народження та смерті на окупованих територіях. 

«Це повинна бути позасудова проста та прозора ефективна система. Наразі принаймні 200 тисяч дітей, які народилися в окупації у Криму та на Донбасі, не мають свідоцтв про народження українського зразка. Усі вони є громадянами України й мають отримати належні документи», – сказала правозахисниця.

Необхідно також забезпечити компенсацію за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройного конфлікту. Така компенсація має відбуватися за прозорою доступною позасудовою процедурою. Наразі є законопроєкт 5157, але він потребує доопрацювання.

Правозахисники підкреслили, що необхідно створити умови для збільшення кількості отримувачів освіти з числа мешканців тимчасово окупованих територій України. Віолета Артемчук, координаторка ГО «Донбас-СОС» зауважила, що рекомендації базуються безпосередньо на численних запитах від громадян, постраждалих через війну, і багато запитів стосується саме проблеми отримання освіти.

«Саме від дій уряду залежить доля молоді, яка залишилась в окупації. Для тих, хто зараз закінчує школу на цих територіях, має бути чітка та зрозуміла інформація про те, як вони можуть вступити до українських університетів. А для тих, хто вже отримав професію на окупованих територіях, повинен існувати механізм підтвердження цих кваліфікацій. Наразі вони не можуть влаштуватися на роботу на контрольованій території, а тому вимушені залишатися в окупації», – додав Артемчук.

На думку членів Коаліції правозахисних організацій, в Україні необхідно також створити умови для системного захисту та соціальної підтримки осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на окупованих територіях та в РФ, а також членів їхніх сімей.

Правозахисники нагадали, що наприкінці вересня 2021 року президент України ініціював внесення як невідкладного «пакету» законопроєктів, включно з Проєктом Закону «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (№ 6104), який був ухвалений 26 січня у другому читанні. Наразі необхідна повноцінна реалізація цього закону.

Крмі того, правозахисники рекомендують змінити підходи до призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Станом на жовтень 2021 року адресну допомогу отримують близько 170 тисяч родин ВПО. Адресна допомога є дуже важливим елементом підтримки осіб, які опинилися в ситуації внутрішнього переміщення. Однак наразі ця допомога не є справді «адресною», бо не враховує потреб і майнового стану родини. Саме тому доцільно переглянути підходи до призначення допомоги ВПО, збільшити її розмір і узалежнити її призначення від соціально-економічного стану (потреб) особи / сім’ї ВПО.

Читайте також: Уряд відкликав законопроект про перехідний період

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2022Всі права захищені