Сотням постраждалих українських громадян суди вже присудили компенсації за нанесення моральної та матеріальної шкоди через окупацію Криму та війну на Донбасі. Росія має виплатити кілька мільйонів євро. Однак, ця сума може значно зрости, так як в судах ще перебувають декілька тисяч подібних позовів. Усього через дії Росії в Україні – понад півтора мільйона вимушених переселенців. Усі ці люди можуть вимагати компенсації у Росії за моральні та матеріальні втрати.

Про позови постраждалих через дії Росії в Криму і на Донбасі  розказав голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко, який змушений був виїхати з Криму після подій 2014 року, пише «Радіо Свобода». 

Улітку 2020 року перший позов до Росії виграла кримська журналістка Анна Андрієвська. Їй присудили в якості компенсації 1 мільйон гривень – це приблизно 30 тисяч євро. Через дії Росії в Криму вона втратила роботу і змушена була виїхати з рідного міста: її публікації стали приводом для порушення кримінальної справи підконтрольною Росії владою Криму.

Люди, які постраждали через війну чи дій Росії в Криму, змушені пройти складний шлях: спочатку суди виносять рішення про те, що людина або родичі загиблого на Донбасі дійсно постраждали внаслідок дій Росії; потім вже визначається розмір завданих збитків; спочатку свої рішення мають ухвалити українські суди; а виконання їх Росією треба буде домагатися в міжнародних судах.

«У нас подібних рішень для постраждалих громадян є вже сотні, а рішень першого етапу – встановлення факту – кілька тисяч, аж до Верховного суду України. Рішень про стягнення шкоди винесено кілька сотень для сімей загиблих, вимушених переселенців та інших категорій постраждалих», – розповів Сенченко.

Усі позови постраждалі подають до українських судів, а ось виконувати їх рішення, тобто домагатися від Росії виплати компенсації, доводиться уже в судах міжнародних.

Щодо сум компенсацій, Сенченко розказав, що за різним категоріям постраждалих присуджують різні суми за завдані збитки. Анна Андрієвська, як вимушений переселенець, має право за рішенням суду на компенсацію у розмірі 35 тисяч євро –  в даному випадку знайшли аналогічні рішення ЄСПЛ.

Що стосується сімей загиблих – це 60 тисяч євро компенсації морального збитку плюс матеріальні збитки, плюс, якщо є малолітні діти, додаткові виплати.

Якщо мова йде про поранення, то легкі поранення – від 20 тисяч євро, а в найважчих випадках мова може йти про сотні тисяч євро компенсації.

«Яка загальна сума? На території України від російської агресії постраждали приблизно 2 мільйони людей: близько 1,5 мільйона –вимушені переселенці, півмільйона – інші категорії. Якщо кожен із цих людей подасть у суд і сума збитку буде розрахована, виходячи з практики Європейського суду, то загальна сума претензій до Російської Федерації перевищить 100 мільярдів євро. Звичайно, сьогодні такої кількості рішень немає, і загальна сума претензій вимірюється по винесених рішеннях декількома мільйонами євро. Але ми продовжуємо працювати», – розповів Сенченко.

Він додав, що вже є кілька тисяч рішень про шкоду, і далі буде визначено розмір виплат. Але найголовніше, що вже є рішення Верховного суду, на яке опираються місцеві суди, і весь процес трохи прискорився. Адже в першому випадку, коли розглядалася справа Анни Андрієвської, в суді дуже довго доводили очевидні речі. Зараз це відбувається швидше.

Поки жоден із постраждалих через дії Росії в Україні не отримав компенсації, тому що українські юристи чекають рішення лондонського суду, який розглядає справу про арешт російських активів. Постраждалі сподіваються, що компенсації їм виплатять з кредиту, який Росія надала Україні під час Майдану на прохання президента-утікача Віктора Януковича. Якщо ж позовів буде багато, то у юристів з України є можливість заарештувати, наприклад, частку російської держави у проєкті «Північний потік».

За словами Сенченка, юристи організації допомагають громадянам України безкоштовно, що стало можливим завдяки фінансуванню, яке надходить від декількох приватних українських компаній.

Читайте також: Як отримати компенсацію за зруйноване житло: детально