Експерти відзначають, що реформа Конституційного суду і судова реформа – це основні вимоги, які необхідно виконати Україні для того, щоб не втратити статус кандидата на членство в ЄС. Оцінка їх виконання буде вже у грудні. Чи зможемо ми до грудня виконати ці умови та що конкретно треба зробити – розказав голова Верховного Суду України Всеволод Князєв у інтерв’ю Укрінформу.

«На мій погляд, ми маємо всі можливості для того, щоб виконати ці умови до грудня цього року. Верховний суд дуже швидко включився у роботу щодо виконання вимог, які ставляться перед Україною. 23 червня на запит міністерства юстиції Верховним Судом під моїм кураторством було підготовлено листа, в якому Верховний Суд надав конкретні пропозиції щодо швидкого розв’язання питань, які від нас вимагаються в частині судової реформи. Ми передбачили дуже чіткі, конкретні й швидкі заходи, які дозволять виконати поставлені перед нами вимоги. Я думаю, до грудня цього року, якщо ці заходи будуть підтримані міністерством юстиції та політичним керівництвом України, ми можемо виконати цю «дорожню карту», – зазначив Князєв.

Що стосується судової влади, то там кілька конкретних моментів.

По-перше, це реформа відбору суддів Конституційного суду України (КСУ). Вимагається, щоб кандидати на посаду судді КСУ попередньо проходили перевірку доброчесності, перед тим, як вони будуть призначатися на посаду.

«Наша пропозиція наступна. На сьогодні за участі українських суддів та міжнародних антикорупційних експертів створена Етична рада, яка вже функціонує в Україні з метою оцінювання кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Вона була створена на демократичній основі, вже працює, має перевірити 60 кандидатів і швидко з цим справляється. То перевірити ще 10 кандидатів на посаду судді КСУ не буде для неї великим додатковим  навантаженням, тим більше, що вона вже профінансована, працює, і все це можна зробити протягом місяця-двох», – пояснив голова ВС.

З’їзд суддів було призначено на середину липня цього року, і він мав би, в тому числі обрати двох суддів КСУ від суддівської спільноти. Оскільки є така вимога, що ці кандидати мають бути попередньо перевірені на доброчесність, буде необхідність у відкладенні дати з’їзду суддів, швидкого вирішення на законодавчому рівні питань перевірки кандидатів на посаду судді КСУ. І надалі з’їзд суддів серед переліку доброчесних кандидатів обере двох суддів Конституційного суду для заповнення цих вакансій.

По-друге, це реформа органів суддівського врядування – Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Нині робота іде, створена Етична рада, формується новий склад ВРП. Що стосується ВККС, створена комісія по відбору кандидатів для обрання у ВККС.

«На мій погляд, цю реформу необхідно поглибити. Та система органів кваліфікаційного відбору суддів, яка існує сьогодні, не впорається з тією кількістю вакансій – на сьогодні у нас не вистачає 2 тисячі суддів по країні. Тому ми маємо глибше подивитися на це питання, і, можливо, подумати, яким чином провести цю реформу в такому ключі, щоб дозволити цим органам ефективно відібрати необхідну кількість судді», – вважає Князєв.

Він не виключає питання об’єднання ВККС із ВРП чи створення кваліфікаційної палати всередині Вищої ради правосуддя, в тому числі можливість створення кваліфікаційних комісій по регіонах, що дало б змогу швидко заповнювати вакансії, які з’являються у судовій системі.

Така система існувала до президентства Януковича. На думку Князєва, вона мала нормальний результат: «Ми мали б обговорити те, що, можливо, нема потреби централізації цих  повноважень на рівні Києва. Можливо, їх можна децентралізувати, і таким чином пришвидшити процес добору на посади суддів».

По-третє, у фокусі європейських партнерів є антикорупційна діяльність. Це, звичайно, більше стосується нашої антикорупційної системи – антикорупційного суду, НАБУ, призначення керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури. 

«Це не питання Верховного Суду. Але Верховний Суд, зі свого боку, взявся за те, щоб докласти зусиль і уніфікувати практику розгляду корупційних злочинів. Це вже зараз робиться, ми будемо над цим працювати та розв’язувати це питання», – відзначив Князєв.

І четверте питання, яке стосується судової влади, це – посилення захисту прав інтелектуальної власності на території України. У 2019 році розпочалися процедури відбору і створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, але після ліквідації ВККС ці процеси були зупинені. І на сьогодні цей суд не створено. 

«Ми маємо актуалізувати наші зусилля, і після створення ВККС чи іншого органу, який може бути створено в процесі реформи, зайнятися питанням створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», – зазначив голова ВС.

Читайте також: Зеленський: Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС – він не впав з неба, тож пишаймося цим