За час дії закону про фінансування політичних партій з державного бюджету ситуація принципово не змінилася, значна частина партійних фінансів ще перебуває в «тіні».

Про це заявив аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок на презентації дослідження «Вплив чотирьох років державного фінансування на розвиток політичних партій в Україні», передає «Укрінформ».

«Якщо відповідати на питання, за ці п’ять років, чотири роки безпосередньо, коли партії отримують кошти держфінансування, чи змінилися принципово речі, пов’язані з тіньовим фінансуванням політичних партій, ми, на жаль, в дослідженні робимо висновок, що принципових змін не відбулося, і значна частина партійних фінансів знаходиться в «тіні». І дуже важливо, щоб ми все-таки отримали якісь реальні прецеденти притягнення до відповідальності керівництва політичних партій за таку діяльність», – сказав Рибачок.

Він зазначив, що аналізуючи партійні звіти, експерти КВУ виявляють певні аномалії в фінансових звітах.

Так, першою ознакою, яка може свідчити про тіньове фінансуванні партій, є відсутність офіційних працівників в окремих політичних силах.

Зокрема, партіями, в яких офіційно не працює жодна людина, є «Сила і честь» і «Наші».

За словами Рибачка, в середньому в кожній парламентській партії офіційно повинні працювати 30-40 чоловік.

Так, у ВО «Батьківщина» офіційно працюють 92 чоловіки, в «Європейській солідарності» – 41, «Слугі народу» – 7, ОПЗЖ – 3.

Другою ознакою, яка також може свідчити про тіньове фінансування – це надмірні розміри партійних офісів у окремих випадках.

«Якщо ми порівняємо кількість працівників і розмір приміщення, яке орендує партія, то ми побачимо досить аномальні речі. Знову ж таки, партія «Слуга народу»: зараз сім працівників працюють офіційно в офісі загальної площею 1 800 квадратних метрів. У розрахунку це приблизно 250 квадратів на одну людину», – розповів Рибачок.

У партії ОТЗЖ офіційно три співробітника працюють на площі 2 тис. кв. м.

«Третій момент, який може свідчити про тіньове фінансування, яке ми особливо бачили на початку, коли тільки партіям надавали кошти – це момент, пов’язаний з низькими зарплатами людей, які працюють ву партіях. Кілька років тому ми могли бачити у звітах партій, коли офіційно працює кілька людей, але у них зарплати в Києві – 3-5 тис грн», – зазначив Рибачок.

Аналітик додав, що з часом ця проблема дещо вирівнялася, і зараз партії намагаються платити своїм працівникам ринкові зарплати для Києва.

Четвертою ознакою, пов’язаною зі схемами, які можуть свідчити про тіньове фінансування партій, є нереєстрація партіями своїх регіональних осередків як юридичних осіб.

«У нас в відповідно до законодавства партії можуть реєструвати осередки як зі статусом юридичних осіб, так і без статусу юридичних осіб. Тобто, в самому такому факті немає порушення. Але що дає статус юросіб? Це, фактично, можливість для організації вести повноцінну господарську діяльність, оформляти документи, замовляти певні послуги. Тобто, будувати звичайне життя організації самостійно, без отримання кожного разу якоїсь допомоги від центрального офісу партії», – пояснив Рибачок.

Так, в Україні є партії, які не мають жодної ятки зі статусом юридичної особи.

Як зазначив аналітик, «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Народний фронт» протягом п’яти років парламентської діяльності так і не зареєстрували жодної партійної організації зі статусом юридичної особи.

«Якщо партія не має осередків зі статусом юрособи, то вона за них і не звітує перед Нацагентством з питань запобігання корупції, а якщо осередок має статус юрособи, то вона повинна подати окремий звіт, який буде також перевірятися НАЗК. Тобто, не реєструючи осередки, партії фактично створюють собі комфортні умови, щоб зайвий раз не звітувати і не привертати увагу до діяльності своїх регіональних структур», –  зазначив Рибачок.

Він також розповів, що 44% опитаних КВУ представників обласних організацій партій вважають, що їх діяльність в основному залежить від фінансування з центрального офісу.

Верховна Рада в 2015 році прийняла закон про фінансування політичних партій з державного бюджету. Кошти розподіляються між партіями пропорційно рівню їх підтримки на виборах.

У фокусі дослідження Комітету виборців України «Вплив чотирьох років державного фінансування на розвиток політичних партій в Україні» – 10 найрейтинговіших партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – за життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Українська стратегія Гройсмана», Всеукраїнське об’єднання «Свобода», «Сила і честь», «Наші», «УДАР».

Захід відбувся за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Читайте також: Українці вважають людей на окупованих територіях жертвами агресії РФ: дослідження