Аналітикам зі США та інших країн Заходу час усвідомити, що Україна має всі шанси перемогти у війні з рф і вже робить це. Таке розуміння допомогло б ефективніше поєднати зусилля західних держав у протистоянні путіну та допомозі Україні.

Про це пише у впливовому журналі The Atlantic оглядач видання Еліот Коен, професор Школи поглиблених міжнародних досліджень в Університеті Джонса Гопкінса (США), передає «НВ». 

«Свідчень того, що Україна вже виграє цю війну, більше ніж достатньо, варто лише уважно придивитися до наявних даних. Відсутність прогресу росіян на лінії фронту – це лише половина картини, хоча її й затьмарюють великі червоні плями на картах (які відображають навіть не ті ділянки, які контролюють росіяни, а ті райони, через які їм вдалося проїхати). Провал майже всіх повітряно-десантних операцій росії, її нездатність знищити українські ВПС і систему ППО, а також багатотижневий параліч 40-мильної колони постачання на північ від Києва змушують замислитися. Російські втрати приголомшують – від 7 000 до 14 000 солдатів убитими, залежно від джерела, що означає (використовуючи найпростіше правило про співвідношення загиблих і поранених) щонайменше ще близько 30 000 виведених з ладу військових – пораненими, полоненими чи зниклими безвісти. Загальна кількість втрат складає не менше 15% усіх сил вторгнення, чого достатньо, щоб зробити більшість бойових підрозділів малоефективними. І немає жодних підстав стверджувати, що темпи втрат знижуються – насправді ж західні спецслужби повідомляють про неприйнятні для рф показники втрат на рівні тисячі осіб на день (убитими та пораненими разом)», – зазначив Коен.

До цього варто додати неодноразові тактичні промахи рф, помітні на відеозаписах навіть аматорам, зауважив аналітик: скупчення техніки на дорогах; відсутність піхоти, яка прикриває фланги; відсутність злагодженого вогню артилерії; відсутність підтримки вертольотів зверху та панічна реакція на засідки. Співвідношення знищеної техніки до захопленої чи кинутої (1:1) говорить про те, що армія не хоче боротися. Вражає нездатність росії сконцентрувати свої сили на одному або двох напрямках наступу чи захоплювати великі міста – як і величезні проблеми РФ з логістикою та технічним обслуговуванням, ретельно проаналізовані спостерігачами з належною технічною кваліфікацією.

Коен відзначив, що російська армія вже кинула в бій значно більше ніж половину своїх ударних сил. І за цими силами мало що стоїть. Російські резервісти не мають спеціальної підготовки (на відміну від Національної гвардії США, ізраїльських чи фінських резервістів), а Путін пообіцяв, що наступну хвилю призовників-строковиків не буде відправлено на війну в Україну, хоча він навряд чи дотримається цієї обіцянки. Чванливі допоміжні підрозділи з Чечні серйозно постраждали, та й у будь-якому випадку разі вони не звикли і не готові до участі у загальновійськових операціях. Внутрішнє невдоволення в рф пригнічується, але часом спалахує, коли відважні люди виходять на одиночні протести, а сотні тисяч технічно підкованих представників молодого покоління тікають із країни.

«Українці справляються зі своїм завданням. Настав час озброїти їх з усією терміновістю і в тому масштабі, який є необхідним, – як у деяких випадках ми вже робимо. Ми повинні задушити російську економіку, посиливши тиск на російську еліту, яка за великим рахунком не поділяє шалену путінську ідеологію «пасіонарності» і параноїдального великоруського націоналізму. Ми повинні мобілізувати офіційні та неофіційні структури, щоб прорватися в інформаційний кокон, в якому путінська влада рф намагається закрити народ росії від новин про те, що тисячі російських молодих хлопців повернуться додому скаліченими, в трунах, або ж не повернуться зовсім — через безглузду й провалену в боях агресивну війни проти нації, яка тепер буде довіку ненавидіти росіян. Ми повинні підготувати трибунали над воєнними злочинцями і почати поіменно називати обвинувачених, як ми мали це зробити під час Другої світової війни. І що ще важливіше, ми маємо оголосити про план Маршалла щодо відновлення української економіки – тому що ніщо так не зміцнить віру українців, як усвідомлення того, що ми віримо в їхню перемогу і маємо намір допомогти створити гідне майбутнє для людей, готових настільки рішуче боротися за свою свободу», – акцентував аналітик.

Він наголосив, що до розв’язки війни слід рухатися з розумінням того, що путін справді негідник, але не «сором’язливий». Коли він справді потребуватиме шляхів відступу, то дасть нам це зрозуміти. А доти спосіб закінчити війну з мінімальними людськими стражданнями полягає в тому, щоб навалитися на рф спільними зусиллями Заходу.

Читайте також: Путін не воїн і не дипломат, він – гебешник