В Криму за п’ять років у два з половиною рази зросла кількість особистих автомобілів. У Севастополі – в три з половиною. Кожен житель півострова в середньому щодня отримує дозу до півкілограма автомобільних вихлопів. А сімферопольці – подвійну порцію: в кримській столиці автомобілів стало в чотири рази більше. І це без урахування машин курортників і транзитного вантажного транспорту.

В українському Криму на кожного кримчанина доводилося 66,3 кг викидів від автотранспорту в рік. П’ять останніх років такі дані не збираються і не відображаються. Але якщо просто врахувати збільшене число машин, то зараз кожен кримчанин вдихає в середньому не менше 166 кг на рік, пишуть «Новини Криму».

«Думаю, жителі великих міст стали відзначати, як важко дихати поблизу жвавих доріг. Якщо ми говоримо про старі автомобілі, які не відповідають сучасним екологічним принципам, то найбільшу небезпеку в складі вихлопів становлять продукти неповного згоряння палива. Вони містять такі сполуки, як пірени, а також сажу та інші компоненти. Тверді складові настільки дрібні, що можуть довго перебувати в повітрі у вигляді туману, смогу. Речовини, що входять до складу автомобільних вихлопів, провокують у людей алергії, а бензапірен – розвиток раку», – каже доцент кафедри загальної та фізичної хімії факультету біології та хімії Таврійської академії кримського федерального університету Олексій Гусєв.

«80% забруднення повітря в Сімферополі дає якраз автотранспорт. З 2014 року, за даними ГІБДД, кількість автомобілів, зареєстрованих у Сімферополі, збільшилася в чотири рази: на кожну тисячу жителів кримської столиці припадає 400 автомобілів. Це перевищує показник для Москви! А транспортна інфраструктура міста планувалася в 1960-х, коли на тисячу жителів припадало шість автомобілів», – констатує завідувач кафедри геоекології географічного факультету КФУ Тетяна Бобра.

Місто, пояснила Тетяна Бобра, розташований в улоговині, циркуляція повітря уповільнена. Режим провітрювання погіршує також непродумана забудова, коли багатоповерхівки стають на шляху природних коридорів провітрювання.

Ще 30 років тому влада Ялти змушені були констатувати: з чистим повітрям тут, м’яко кажучи, недобре. У 1989-му тут пройшла велика нарада, де вчені представили невтішну картину.

«При нормі 0-0,8 ГДК багато видів забруднень оцінювалися в 109 ГДК і вище», – писала присутня на нараді ялтинська журналістка Світлана Суханова.

Дві третини забруднень повітря давав транспорт. Уже тоді Ялта задихалася від скупчення машин в центрі. А в ній значилося п’ять тисяч і машин в автогосподарствах і приблизно ж стільки персональних авто. На кожну тисячу жителів припадало 57 особистих автомобілів, і міська транспортна мережа з працею їх «переварювала».

Замикає кримську трійку перенасичених автотранспортом міст Судак. Для цього невеликого міста кількість машин, особливо під час курортного сезону, теж ось-ось стане критичною.

Читайте «Черноморку» в Telegram и Facebook