Окупаційна влада Криму звітує, що кількість земельних ділянок у володінні «іноземних» власників, якими там вважають також українських громадян і компанії, скоротилась з початку року на 2 тисячі.
Про це повідомив незаконний «Державний комітет з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим», предає ZMINA.
24 березня Володимир Путін підписав указ, яким розширив перелік територій, земельні ділянки на яких не можуть перебувати у власності «іноземців» та «зарубіжних юридичних осіб». До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 із 25 муніципальних утворень Криму. Заборона на володіння землею не поширюється на Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ, Білогірський, Красногвардійський і Первомайський райони.
Через указ російського президента де-факто влада планує примусово продати землю та нерухомість на ній, якщо власники не відмовляться від них протягом року після набрання указом чинності. Отримані від продажу гроші планують передати колишньому власнику або державі, при цьому відшкодувавши колишньому власнику вартість майна.
«Наприкінці грудня 2020 року в Єдиному державному реєстрі нерухомості (ЕГРН) містилася інформація про 11,1 тисяч земельних ділянок, якими володіли іноземні фізичні та юридичні особи. До квітня 2021 року в відомостях реєстру значилося вже 9 066 таких ділянок. Це говорить про те, що щонайменше 2000 «іноземних» ділянок з початку року були відчужені, або в ЕГРН з’явилися відомості про придбання землевласниками громадянства РФ, що автоматично знімає з них обмеження», – йдеться у повідомленні незаконного відомства.
Водночас «т. в. о. голова Державного комітету з державної реєстрації та кадастру» Інна Смаль повідомила, що реєстрація прав відбувається за заявницьким принципом і комітет не має точної інформацію про те, скільки іноземних громадян ще не переоформили раніше виниклі права на землю згідно з вимогами російського законодавства.
«На руках у людей ще можуть бути правовстановлюючі документи українського і радянського зразка, але реєструвати землю вони з якихось причин не поспішали. Відповідно, протягом року з моменту дії президентського указу з великою ймовірністю теж активно реєструвалися права і угоди по відчуженню ділянок, які не враховано у наведеній статистичної вибірці», – цитує пресслужба відомства Інну Смаль.
Нагадаємо, з початку тимчасової окупації Криму Російська Федерація розгорнула широкомасштабну та сплановану політику з експропріації державного майна України, фізичних та юридичних осіб.
Як зауважив юрист Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) Роман Мартиновський, Росія вдавалась до таких заходів як націоналізація, захоплення майна за допомогою парамілітарних формувань, руйнування об’єктів нерухомості, зміна статусу об’єктів з цивільних на військові, позбавлення права власності на земельні ділянки, примусовий викуп та продаж майна.
Українські правозахисники розглядають такі дії РФ як елемент загальної її політики з витіснення з окупованої території нелояльних та потенційно нелояльних до окупаційного режиму. Вони переконані, що така політика необхідно задля колонізації півострова громадянами РФ.
За даними Регіонального центру прав людини, станом на липень 2020 року щонайменше 3 952 громадянина України в Криму постраждали від порушення їхніх майнових прав. Дослідники РЦПЛ переконані, що кількість постраждалих від воєнного злочину більша у 2 рази.
Вони також вказують, що лише одна третина постраждалих українців оскаржували в апеляційній інстанції рішення про позбавлення права власності чи знесення нерухомого майна. Юристи РЦПЛ серед причин відмови у захисті своїх майнових прав називають необізнаність з механізмами захисту, небажання контактувати з окупаційними органами влади та страх перед можливими репресіями з боку РФ.
Напередодні указ російського президента про відчуження землі в окупованому Криму засудили в Європейському Союзі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після деокупації Криму права громадян України на землю будуть відновлені.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені