15 жовтня у Києві відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів. На Софійській площі правозахисні організації встановили 87 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі, нагадали у правозахисній організації ZMINA. Водночас окупаційна влада почала політично мотивоване переслідування українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

7 вересня відбулося повернення до України 11 політв’язнів та 24 військовополонених моряків. Це значна перемога для країни, проте, за словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, було звільнено лише частину бранців Кремля.

«Багато українських громадян досі утримуються в російських тюрмах та в окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їхнє світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили в плануванні «диверсій», «терактів», щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповіла Тетяна Печончик.

За словами правозахисниці, список політв’язнів знову почав зростати, після того як 9 жовтня окупаційна влада Криму заарештувала українського активіста Олега Приходька: він став 87-м політв’язнем, якого утримує Росія.

У Києві активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які перебувають у Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах лежать речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом «Сделано в Кремле».

Окупація Криму супроводжується систематичними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більш ніж 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено в межах «антиекстремістського» законодавства РФ.

«Більшість політв’язнів – це кримські татари. Після окупації кримськотатарський народ зіткнувся з масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати», – розповів колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.

Так, до списку політв’язнів потрапили правозахисник Емір-Усеїн Куку, який був членом Контактної групи з прав людини в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор «Кримської солідарності» , громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи «Кримська солідарність».

«Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв щодо грубих порушень прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань. Майже в кожній справі осіб було позбавлено права на справедливий суд, вони зазнали грубих втручань у право на свободу слова, право на участь у мирних зібраннях. Непоодинокими є справи щодо жорстокого поводження та катувань, що зазнають жертви цих переслідувань з боку окупаційної влади Криму», – зазначила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова. 

Водночас в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. 

«На сьогодні в порядку денному парламенту є законопроєкт №0936, який потребує суттєвого доопрацювання, бо наразі він не вирішує проблему, не відповідає міжнародним стандартам та створює додаткові ризики. Натомість закон має відповідати нормам міжнародного гуманітарного права та права прав людини, чітко визначати всі категорії осіб, незаконно утримуваних у межах збройного конфлікту, види допомоги, а також встановити прозору незалежну процедуру ухвалення рішення про надання державної допомоги таким особам», – заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Правозахисники наголошують: українцям, які зараз перебувають за ґратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка не тільки влади, але й громадян. У Києві всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для в’язнів Кремля. На події також працював інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

Активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov після звільнення Олега Сенцова продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів: «Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Незважаючи на те що Сенцова звільнено, кампанія продовжується, щоб далі підтримувати інших політв’язнів і полонених. Ми організовуємо акції в усьому світі, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій», – зазначила Любов Галан, співробітниця Центру громадянських свобод, координаторка волонтерів/-ок в ініціативі #SaveOlegSentsov.

Київ – фінальне місто в регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених «В’язні Кремля». Аналогічні акції також відбулися в 10 інших містах – Одесі, Херсоні, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі, Вінниці, Чернігові, Львові і Чернівцях. 

Фото: сайт ZMINA

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook