Команда і оточення президента Володимира Зеленського продовжують, м’яко скажемо, розбурхувати громадськість.

То глава тоді ще Адміністрації глави держави Андрій Богдан заявить про можливість проведення референдуму щодо мирних угод з Російською Федерацією. З тієї самою Російською Федерацією, яка окупувала Крим і розв’язала війну на Донбасі.

То вже колишній партнер Зеленського по бізнесу в групі «Квартал 95», брат першого помічника президента Сергія Шефіра Борис заявив, що попередня влада нібито була зацікавлена у війні на Донбасі, з президентом Росії Володимиром Путіним можна домовитися, квоти на українську мову потрібно змінити, а закон про українську мову взагалі варто скасувати.

То Андрій Богдан уже на посаді голови Офісу президента дав вкрай резонансне інтерв’ю РБК-Україна. Думаю, якщо ви напередодні хоч кілька хвилин провели в українському сегменті Facebook і інших соціальних мереж, то точно бачили реакцію на слова топ-чиновника з команди Зеленського.

Що такого наговорив Богдан? Детальніше про це далі.

ПРО «НЕЙМОВІРНИЙ» СТАРТ ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА ЙОГО КОМАНДИ:

«Все вже неймовірно. Ніхто так не розпускав ще Верховну Раду, не вигравав Конституційний суд, не робив такі швидкі кроки, як ми робимо. Візьміть, проаналізуйте перший місяць інших президентів і побачите зовсім нічого».

ПРО СУМНІВНІ ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ГОЛІВ ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ:

«Всі губернатори відібрані ейчарами. Оскільки йдуть вибори, немає можливості проводити якісь голосування. Хоча була класна ідея, але ми від неї відмовилися, – зробити референдум щодо обрання губернаторів. У нас вибори Верховної Ради, добровільно проголосуйте ще за чотири-п’ять кандидатур, кого ви хочете бачити губернатором. Було б класно, але не встигаємо. Є варіант через рік це поєднати з місцевими виборами.

Одеський (губернатор Андрій Андрейчик – ред.) – це якийсь колега Володимира Олександровича. Було кілька варіантів, але цей самий підходящий. Те, що в нього кидають какашки, абсолютно несправедливо … Десь був у якомусь бізнесі.

Луганського (губернатора Віталія Комарницького – ред.), по-моєму, так, ейчари привели. Мій заступник Трофимов може більш детально розповісти. Я лише узгоджував ті кандидатури, які надійшли. Я не розумію в чому негатив».

ПРО КОМПРОМАТ НА АНДРЕЙЧИКОВА І КОМАРНИЦЬКОГО:

«Я не бачив, щоб виступав за «русскій мір», може я щось пропустив. А другий металобрухтом займався. Він порушував законодавство України?

У людей є енергетика, бажання і можливість якийсь час жити за свої гроші і робити реформи. Що таке губернатор? Це запобіжник, комунікатор між бізнесом і суспільством, регіоном і центральною владою. Він повинен доносити правильні сигнали, щоб концентрація влади в регіоні не була в одних руках, і щоб ця концентрація не несла якогось збитку розвитку регіону. Мало того, він повинен бути рекламним агентством цього регіону для міжнародних інвесторів. Ці люди всі з бізнесу, освічені, ідеологічно вписуються в нашу систему координат.

Я впевнений, що зі ста чоловік, яких ми беремо до себе в команду, двадцять потрібно буде терміново втрачати, ще тридцять загубляться в дорозі. Це природний відбір. У мене немає кнопки «дайте мені міністра транспорту». Бах, принесли, ідеальний і всім подобається. Ні. В Україні взагалі є глобальна проблема – кадровий дефолт. Запитайте кого хочете. Ви уявляєте призначити 24 губернатора, де їх взяти? Він повинен бути з досвідом. Тобто вже був на державній службі? О, у нього квартира? О, все!».

ЧОМУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОЗПУСТИВ РАДУ:

«Ми два рази внесли постанову на Клімкіна (на затвердження Верховною Радою постанови про звільнення міністра закордонних справ Павла Клімкіна – ред.), нам відмовили. Все, що ми вносимо – нам відмовляють. Вони ж вбивають рейтинг. Весь Кабмін їх, вся Рада їх, а вони сидять і говорять нам: «А чому ви тарифи не знижуєте, ви ж президент?».

ЧИ БУДЕ КОМАНДА ЗЕЛЕНСЬКОГО ЗНИЖУВАТИ КОМУНАЛЬНІ ТАРИФИ:

«Обов’язково будемо знижувати.

І з ремонтом доріг будемо кардинально змінювати ситуацію. Ми не вибираємо ті гроші, які нам дає на дороги Європейський союз, тому що тоді конкурс на компанію, контроль якості, бюджет і процедуру допуску до конкурсу визначає Європейський союз. Навіщо витрачати свій час на рентабельність 3-5%, це ж нецікаво, коли можеш поцупити з бюджету? Наші вибирають 10-15% фінансування, яке дає Європейський союз.

А ми хочемо, навпаки, всі державні гроші віддати Європейському союзу. Ми їм даємо мільярд, а вони його мультиплікують в десять, але тільки за умови, щоб жоден з наших не мав відношення до розподілу цих коштів і контролю якості».

ЧИ ПОВИНЕН БУТИ В КИЄВІ ПРОСПЕКТ БАНДЕРИ:

«Я б виніс це питання референдум. Чому хтось повинен визначати, як називати? Хочуть Бандери – нехай буде Бандери. Це може бути соцопитування, консультативне».

ПРО ПОВЕРНЕННЯ РОСІЇ В ПАРЄ:

«Реакція ПАРЄ – це реакція світу на поведінку Порошенко. Це рішення було прийнято вже давним-давно, до нашої перемоги. Він всіляко його намагався відстрочити, він не боровся з рішенням – він боровся з датою його винесення».

ПРО РЕФЕРЕНДУМ ПРО ПЕРЕГОВОРИ З РОСІЄЮ:

«Там було не так – не про переговори з Росією, а по якихось тонких моментах, наприклад, з питання про мову. Ми можемо Донецькій і Луганській області дозволити розмовляти російською мовою, якщо у нас почнеться мир в країні? Ставимо питання – «так/ні». Якщо можемо, тоді Донецьк і Луганськ спілкуються російською мовою. Давайте ще угробимо п’ятнадцять тисяч наших громадян у війні? Я питаю, чи розумієте ви ланцюгову реакцію? Розмовляти нескінченно про хороше можна. Але в цей час треба поїхати на фронт, подивитися хто і як розмовляє в окопах і прийняти рішення.

Особисто моя думка: я б дозволив Донецьку і Луганську державну – українську, регіональну – російську і за умови, що після цього вони – територія України».

ЧИ ТРЕБА РОБИТИ РОСІЙСЬКУ МОВУ ДРУГОЮ ДЕРЖАВНОЮ В УКРАЇНІ:

«Ні. Я сам зі Львова, у мене ж там «бандерівці», я за українську мову і я за Україну. Але у нас є проблема, її треба вирішувати. Ми говоримо нескінченно, а нічого не вирішуємо, а треба вирішувати. Українська ж нікуди не дівається. Не думаю, що вона вирішує це питання. Вона поглиблює конфлікт. В даному випадку я – проти».

РЕАКЦІЯ КОМАНДИ ЗЕЛЕНСЬКОГО НА СЛОВА БОГДАНА

Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук зазначив, що заява Богдана про визнання російської мови як регіональної на Донбасі є його особистою думкою.

«Це однозначно потрібно трактувати як особисту позицію Богдана, так як вона не зовсім корелюється з тим, що заявлено в програмі нашої партії. Так як для нас визначальним є положення статті 10 Конституції України, відповідно до якої єдиною державною мовою України є українська мова», – заявив Стефанчук.

РЕАКЦІЯ СОЦМЕРЕЖ

«Не знаю, чи бував глава ОП в Донецьку і Луганську, але якщо він раптом не знає, то хочу сказати, що жодного разу, жодного дня ніхто не забороняв в цих областях розмовляти російською мовою. Так само, як і в інших областях теж. Немає жодної області в Україні, де було б заборонено розмовляти російською мовою. Люди як спілкувалися, так і продовжують спілкуватися і російською, і іншими мовами, якими їм заманеться.

Важливо розуміти, що війна почалася зовсім не тому, що хтось забороняв жителям Донбасу говорити російською мовою. Отже, «дозволивши російську мову», неможливо добитися миру. Жителі Донбасу взагалі з самого початку не хотіли і не готові були воювати. Тому війну довелося починати російським диверсантам, які вторглися в Слов’янськ з Ростовської області. Сама «ДНР» була заснована російськими громадянами – Ігорем Гіркіним і Олександром Бородаєм. Управляються і забезпечуються так звані «республіки» з Москви. Причому тут жителі Донбасу взагалі?

Населення Донбасу не вирішує на території ОРДЛО зовсім нічого. Його позбавили права вибирати собі навіть депутатів сільських рад! Отже, можна «дозволити» в Донецьку і Луганську хоч китайську мову – це нічого не змінить.

Тому що по-справжньому рішення про мир/війну будуть приймати не жителі Донбасу, а російська влада», – написав на своїй сторінці в Facebook журналіст Денис Казанський.

«Схід і Захід разом. Пропаганда противника звикла ділити українців на Схід і Захід. Але що ми бачимо. Спочатку дає інтерв’ю представник східних регіонів, Шефір, і показує себе типовим представником російського світу. А тепер львів’янин Богдан дає інтерв’ю і показує себе типовим представником російського світу. Так що немає ніякої різниці.

Кордон проходить не по Дніпру. Кордон в голові. Різниця – в цінностях. Є люди, у яких вони є. А є люди, які принесли їх з 90-х і підтримують на плавному вогні російської пропаганди.

І може бути добре, що сам президент не дає інтерв’ю, тільки його оточення. А то ми б могли втратити будь-яку надію», – констатував політолог Сергій Фурса.

«Ви не підкажете, а коли скасують заборону говорити по-російськи? Я чув, що через це у нас всі проблеми в країні, війна навіть почалася через це. Не тому, що РФ напала і хоче знищити Україну як таку, а тому, що хтось десь колись комусь заборонив (мабуть) говорити російською. Але це не точно», – іронізує активіст Сергій Стерненко.

«Отже, приїхали. Наша біда в тому, що ми, виявляється, переслідуємо російськомовних в Донецькій і Луганській областях, тому почалася війна, і, виявляється, Україна, а не Росія вбила 13 000 наших людей …

Це я не новини на російському ТБ подивилася, а почитала інтерв’ю глави Офісу (спасибі надважливій реформі) Президента.

Вже хто-хто, а пан Богдан повинен знати, що за російську в Україні ніде ніхто нікого не переслідує. Про це свідчить хоча б кількість російськомовного контенту «Кварталу 95» на загальнонаціональному рівні. І як глава ОПУ пританцьовував не під дубльованого Пирожкова в День Конституції в столиці.

Ці люди застрягли в УРСР, вони, «оновлені», пропонують насправді дорогу назад, більш того, під соусом «народовладдя» підсовують нам кремлівський план капітуляції з подальшою федералізацією. Тому що вибори «губернаторів» (привіт з Російської імперії) – це і є федералізація, якої вимагає Путін, щоб назавжди поховати українську державність.

Хоча кого це цікавить, коли «нові обличчя» такі ультрасучасні і в шортах?

Страшно, але навіть якщо б вони закуталися в триколор, стало ясно б далеко не всім. ДумайТе!», – зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Заява Богдана про те, що «треба дозволити Донбасу розмовляти російською» – це не просто ретрансляція штампів російської пропаганди про те, що «народу Донбасу» хтось забороняв і тому цей «народ» «повстав». Це сигнал Росії: українська влада готова до односторонніх поступок. Це спроба сподобатися Путіну: ми хороші, ми свої, давайте домовитися.

Що ми отримаємо у відповідь? Хочеться вірити, що не ескалацію, хоча саме так Москва часто реагує на слабкість опонента.

Європейці та американці радісно все це підтримають: і реалізацію Мінська, і будь-які інші наші поступки Росії. Для них головне, що не буде бойових дій, можна буде спокійно торгувати з Росією. А що буде з Україною – не їхня турбота. Зрештою, чому їх це повинно парити, якщо самим українцям байдуже?» – підкреслив журналіст Олег Базар.

«В наданні російській мові статусу «регіональної», точніше місцевої офіційної в тих місцевостях, де нею спілкується більшість населення, не було б нічого поганого, якби можна було сподіватися, що російську мову там будуть вживати поряд з українською, а не замість неї. Тільки за умови надання всім бажаючим можливості спілкуватися українською в усіх громадських місцях легалізація такої можливості для бажаючих вживати російську була б чинником компромісу між двома мовними групами.

Але пострадянська політична культура залишає мало надій на те, що чиновники будуть пристосовуватися до громадян, а поодинокі порушення прав можна буде ефективно оскаржити в суді. Тому легалізація російської мови сприятиме маргіналізації української, а значить, буде фактором не компромісу, а конфлікту. Усвідомлення цієї загрозливої перспективи, гіпертрофоване зв’язкою офіційного статусу російської мови з сприянням сепаратизму, зробило повторення Кіко (закону Ківалова-Колесніченка – ред.) категорично неприйнятним для переважної більшості прихильників української мови і західного вектора розвитку України. Отже, спроба повернути цей статус в законодавче поле викличе активні протести і посилення суспільної напруги.

А головне, це не може сприяти припиненню війни і повернення Донбасу, тому що воно залежить не від компромісу між мовними групами всередині українського суспільства, а від компромісу між Україною і Росією, або навіть між Україною, Росією і Заходом. І цього компромісу одна зі сторін зовсім не хоче, незалежно від статусу мов», – вважає доктор політичних наук Володимир Кулик.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook