Отже, 23 вересня Олександр Лукашенко таємно та не попереджаючи народ Білорусі (який, за твердженням Лукашенко, масово підтримав його на президентських виборах) організував власну інавгурацію. Церемонію провели у Палаці Незалежності в Мінську в оточенні силовиків та військової техніки. Виключно для наближених до Лукашенка людей.

Поклавши праву руку на Конституцію, Лукашенко виголосив присягу білоруською мовою. Потім він підписав акт про прийняття присяги, після чого голова Центральної комісії Білорусі з виборів і проведення республіканських референдумів Лідія Єрмошина вручила Лукашенку посвідчення Президента Республіки Білорусь.

Втім, про це дізнались вже згодом з офіційних повідомлень – саму церемонію, всупереч закону, білорусам показали вже після її завершення. Відповідно до закону «Про Президента Республіки Білорусь», церемонія складення присяги має транслюватися по телебаченню і радіо. Однак, за даними білоруських опозиційних ЗМІ, під час інавгурації держканали показували серіали.

Сам Лукашенко вважає що така інтронізація інавгурація – це беззаперечна перемога і його, і всієї Білорусі.

«Нашій державності був кинутий безпрецедентний виклик – виклик неодноразово відпрацьованих безвідмовних технологій знищення незалежних держав. Але ми опинилися в числі дуже небагатьох, навіть, може бути, єдині, – де “кольорова революція” не відбулася», – сказав Лукашенко.

Але самі білоруси, здається, із ним рішуче не згодні.

Важливо: Правозахисниця про загрозу Україні: «Департамент війни» може бути закритий Венедиктовою

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що Лукашенко не став після інавгурації президентом Білорусі, а «просто вийшов на пенсію». Логіка проста: попередні його президентські повноваження уже завершені, а новий мандат на президентство народ йому не видав – голос народу вкрали. Відтак, ця так звана інавгурація була звичайним фарсом.

А сам народ зреагував на інавгурацію ядучими флешмобами у соцмережах та новою хвилею стихійних акцій протесту.

Мітингувальників на вулицях зустріли загони силовиків та техніки. І цього разу вони взагалі не відмовляли собі у задоволенні проявити максимум можливої жорстокості.

Людям, що ввечері зібрались біля Стели у білоруській столиці, практично не дали шансу на проведення акції протесту. Проти них застосували водомети з фарбованою водою. ОМОНівці за підтримки вбраних у цивільне молодиків (яких ми звикли називати «тітушками») жорстко відтісняли колони людей з центру і били всіх.

Навіть автівки, які опинялись під рукою і які силовики підозрювали у підтримці акцій протесту.

Від такого натиску учасники акції просто розбігались. Силовики ловили перехожих і садили в автозаки. Оточуючі рятували, кого могли.

Але акція протесту не припинялась, люди продовжували збиратись на вулицях. Не лише у Мінську. По всій країні.

І поки білоруси у жорстких вуличних боях відстоюють своє прави вибирати, хто має управляти країною від їх імені, європейська спільнота намагається їх підтримати, як може.

Польша, Словаччина, Естонія, Чехія, Латвія, Литва, Німеччина, Великобританія та США заявили, що не визнають Лукашенка як легітимного президента Білорусі.

В МЗС України також заявили, що «інавгурація» Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави.

Євросоюз не визнав легітимність Олександра Лукашенка та закликав до проведення нових вільних виборів у Білорусі за спостереження ОБСЄ/БДІПЛ.

Коротше буде сказати, що привітали інавгурацію лише Китай, Росія та Казахстан.

Читайте також: У політики нечесне обличчя: як лідери Біломайдану обернулися до Росії

«Чорноморка» в Telegram та Facebook