У фінальній частині записів телефонних розмов нардепа і кума російського президента Віктора Медведчука, отриманих Bihus.Info, ідеться про його участь у газових переговорах між «Нафтогазом» і «Газпромом», в організації схеми імпорту електроенергії з Росії через «прокладку» партнера президента, а також про справжню роль в єдиному процесі, куди його запрошували офіційно – обміні полоненими. 

Про це йдеться у четвертій частині «плівок Медведчука», опублікованих Bihus.Info.

Президент Порошенко неодноразово наголошував, що спілкувався із Медведчуком тільки на тему обміну полоненими, і прямо заявляв, що звільнення українських військовополонених і заручників – це єдина офіційна функція Медведчука, йдеться у повідомленні розслідувачів.

Разом з тим, згідно з записами телефонних розмов, Медведчук брав безпосередню участь у численних економічних та бізнесових переговорах. Окрім згаданих у попередніх епізодах торгівлі вугіллям із окупованих території та приватизації стратегічного нафтопродуктопроводу, на записах Медведчук активно приймає участь у газових переговорах України та Росії та перемовинах щодо імпорту російської електроенергії. При чому в першому випадку явно відстоює інтереси і бажання російської сторони, а в другому – приватні інтереси бізнес-партнера президента Петра Порошенка.

Відповідно до записів, одразу по закінченню газових переговорів Медведчук долучається до переговорів по імпорту електроенергії з Росії. Восени 2014-го Україна зіштовхнулася з дефіцитом електроенергії, тож довелося вести ще одні переговори з Росією. У свою чергу, Росії треба було якось забезпечити електрикою окупований Крим, який залежав від материкового світла практично повністю. І тому Москві потрібен був подвійний контракт: продавати Україні електрику так, щоб Україна її постачала в Крим.

У розмовах Медведчук проговорює, що контракт треба укласти з врахуванням посередництва кіпрської фірми, яка контролюється Григоришиним, і яку нібито особисто «дав» Порошенко. До останнього в розмовах обговорюється саме ця схема, однак зрештою контракт таки уклали напряму. В розмовах немає пояснення чому, але план змінився одразу після того, як журналісти опублікували розслідування, де розкрили його деталі.

Наприкінці грудня 2014 року Медведчук офіційно отримав статус переговорника від України по обміну полоненими з так званими ЛДНР. Першим про це заявив один з ватажків бойовиків т.з. ДНР – Олександр Захарченко. Наступного дня у СБУ заявили, що це вони вирішили «інкорпорувати до цієї роботи Віктора Медведчука». Версії про надання такого мандату Медведчуку СБУ притримувався у публічних заявах і Петро Порошенко. Але на «плівках», за 10 днів до цих публічних заяв, у розмові із помічником Путіна Владиславом Сурковим сам Медведчук говорить, що попросив його займатися полоненими саме тодішній президент України Порошенко. 

Офіційна роль в обміні полоненими надала Медведчуку багато привілеїв: дозвіл на регулярні прямі польоти з Києва до Москви, легалізований контакт з бойовиками, публічний статус «рятівника заручників». Разом з тим ефективність Медведчука як переговорника у цьому процесі викликає багато питань. 

«По-перше, згідно з публічними даними, до моменту офіційного входження Віктора Медведчука у процес обміну, Україні вдалося повернути додому стільки ж людей, скільки й за декілька наступних років. З вересня по грудень 2014 було звільнено півтори тисячі українських громадян, до квітня 2019-го – трохи більше трьох тисяч. 

По-друге, судячи з телефонних розмов, Медведчук міг заважати іншим українським учасниками процесу, а також підбурював переговорників від так званих ЛДНР проводити обміни виключно через нього. Показовим є один з діалогів між Віктором Медведчуком та відповідальною за обміни в т.зв. ЛНР Ольгою Кобцевою, в ході якого Кобцева скаржиться на спроби української сторони провести вигідний для себе обмін у форматі «7 на 1», а Віктор Медведчук не віддавати людей і в подальшому радіє зриву цих перемовин», – констатували розслідувачі.

Читайте також: Держзрада, шпигунство, антиукраїнська пропаганда: Медведчуку та Козаку оголошено про підозру