У Криму почала роботу рада з питань російської мови та вдосконалення внутрішньої мовної політики. Кримські активісти поділилися думкою – навіщо це потрібно окупантам.

Указ про створення цього органу підписав окупаційний «глава Криму» Сергій Аксьонов, пише «Крим Реалії».

«З метою забезпечення розвитку, захисту та підтримки російської мови як державної мови Російської Федерації, а також вдосконалення мовної політики в Республіці Крим постановляю створити раду з питань використання російської мови і вдосконалення внутрішньої мовної політики в Республіці Крим», – йдеться в документі.

В указі також сказано, що рада є консультативним і координаційним органом, а основне його завдання полягає в підготовці пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів і механізмів розвитку, захисту та підтримки російської мови в Криму.

Очолив створену раду Сергій Аксьонов, а його заступником і секретарем стали ректор і проректор «Кримського інституту післядипломної педагогічної освіти». До складу ради увійшли представники органів російської окупаційної влади в Криму, наукової спільноти, «Громадської палати Криму».

У Криму державними визнані три мови: російська, українська і кримськотатарська.

Нагадаємо: Урядовий комітет підтримав концепцію розвитку кримськотатарської мови

На думку кримськотатарського громадського працівника Заїра Смедлі, створення цієї ради має політичні мотиви.

«Наближаються чергові дійства, іменовані виборами, і тепер потрібно використовувати старі технології, поки нові ще не придумали. Обіцяти більше того, що вже обіцяли, і ще трохи більше, звичайно, будуть, ну і, звичайно ж, будуть використовувати старе, злегка призабуте гасло «боротьби за російську мову», тому що ніякого зростання економічного добробуту у простих громадян не спостерігається, поліпшення в наявності тільки у можновладців і їхніх близьких. ЮНЕСКО внесло кримськотатарську мову в перелік зникаючих, однак жоден уряд, що діє на споконвічній землі кримських татар, не поспішає захищати кримськотатарську мову і вживати заходів по її збереженню і розвитку, навпаки, робиться все можливе для подальшого її зникнення. Незважаючи на те, що кримськотатарська і українська мови поряд з російським є в Криму державними, відбувається цілеспрямоване скорочення викладання на них. Якщо така тенденція збережеться і далі, через кілька років можуть зникнути і кримськотатарські школи, а українських, на жаль, вже не залишилося», – поділився своєю думкою громадський працівник.

Заїр Смедлі відзначає деякі абсурдні завдання створеної ради.

«Одним із імовірних завдань ради планується розробка механізмів щодо впровадження штрафів за використання неросійських слів спочатку в рекламі, а потім і в побуті. В нормальних країнах допомагають, а тут намагаються випалити напалмом. Що ж, напевно, треба і почати з них самих! Мало не забув, настійно рекомендую тепер використовувати слова, що дають поняття чиновникам і структурам відповідно до роду їх діяльності або бездіяльності виключно російською мовою. Нагадую: спікер, парламент, міністр, поліція, федерація, республіка, комітет, регламент, преса і т.п., як і десятки тисяч слів, запозичені з інших мов. Як варіант спробую написати невелику інформацію (теж не російське слово) про те, що відбувається в Криму («Крим» теж не російське слово). Ватажок тих, хто протирає штани (штани теж не російське, а тюркське слово, так як раніше не було і портків) придумав, як в черговий раз підняти податки і побори з холопів, називаючи це турботою, спрямованою на благо холопів! Тому, в черговий раз спочатку обдурять, тих, хто ще, можливо, чогось вірить, а потім завдяки їм взують всіх, тільки не в модельні туфлі або сандалі і навіть не калоші, а в постоли, лико на виготовлення яких доведеться купувати у заморських перекупників за ціною космічної ракети! А ще, щоб не популяризувати тюркські слова, заборонити використання слів, а може і взагалі використання: каптану, поясу, штанів, ковпака, башлика, скрині, цегли, печі, сараю, караулу і багато інших. Про такі ненависні для деяких типів європейські слова і говорити не буду!», – зазначив громадський працівник.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков в коментарі «Крим.Реалії» розповів, що створення цієї ради вписується в пропаговану в Росії ідеологію «русского мира».

«Для ідеології «русского мира» цілком звичайне явище такі російські поради при російських сатрапах і начальниках. Голосно і, головне, рішуче виглядає. Відповідає чинній націоналістичній ідеології сучасної Росії: вождь – імперія – «русскій мір». Не забувайте, Аксенов на цій ідеології політичну кар’єру зробив. Так що подібні потуги його вельми зрозумілі. Особливо, якщо це в’яжеться із загальним трендом з Москви – придавити місцеві мови і зменшити статус етнічних автономій, під виглядом захисту прав російського народу – не вчити місцеві мови автономних утворень. Відносно Криму вони цю неросійську проблему вирішили до примітивності просто – на папері даний гучний статус «державної» зникаючій з просторів Криму автохтонній кримськотатарській мові. Яка за фактом повністю витіснена з усіх сфер життєдіяльності Криму, з фактично знищеним дошкільним вихованням рідною мовою і перетворенням 14 кримськотатарських шкіл (до 2014 р) на російськомовні школи з вивченням кримськотатарської мови. Такий стан кримськотатарської мови перевершує загальноросійський тренд щодо стримування місцевих мов. Якщо в автономіях зникають мови, образно кажучи, в арифметичній прогресії, то в Криму вони домоглися геометричної прогресії відносно мови корінного народу», – поділився своїми спостереженнями активіст.

Читайте також: Жертви пропаганди: в список корінних народів Росії не внесли росіян

На думку Едема Дудакова рятувати і допомагати в Криму потрібно кримськотатарській і українській мовам, які витісняються.

«І ніяких дій по захисту автохтонної мови, яка занесена в інтерактивний атлас мов, що зникають, ООН, немає. Але пишна рада із захисту в Криму державної мови Росії (смішно), яка, власне, і підім’яла всі інші з таким же державним, але на ділі порожнім статусом мови Криму, це і є те, про що говорить весь світ – відображення кривих дзеркал. Брехня і лицемірство. І це на тлі повністю витісненої української мови. Все дуже по-російськи. Такі пишні поради щодо захисту «великого і могутнього» – це майже те ж саме, що і відомий десант істориків, який приїхав до Криму після 1944 року, щоб довести «російськість» Криму і «прийшлість» автохтонного народу. Так би мовити, справи імперські… Їм відповідають міфи, як ідеологічне прикриття. На цьому великодержавному патріотизмі і будується вся міфологія. Вона консолідує адептів «русского мира», але нічого спільного не має з автохтонним Кримом – він вимирає», –  вважає активіст.

Кримський активіст Павло Степанченко вважає нонсенсом створення подібної ради в Криму, де російська мова і так домінує над усіма іншими мовами.

«У 2017 році Державною радою Республіки Крим був прийнятий закон «Про функціонування державних мов Республіки Крим та інших мов в РК», обгрунтуванням прийняття якого було направлення на забезпечення рівноправного розвитку національних мов. Більш того, мовою міжнаціонального спілкування, згідно з документом, є російська мова. Найбільш значна норма захисту російської мови прописана в Конституції Росії. Переважна більшість мешканців Криму розмовляють російською мовою. Що послужило підставою для указу Аксенова про «захист» російської мови і хто зазіхає на право спілкуватися на території Криму російською мовою – це питання вводить мене в ступор. Раніше, за часів українського Криму, політичне об’єднання «Русское единство», членом якого був Сергій Аксенов, постійно грало на темі «питання про мови», воно і зрозуміло – йшло фінансування з Москви, було як мінімум логічно, але зараз це нонсенс», – зазначив активіст.

За словами Павла Степанченка, він бачить у створенні цієї ради політичний контекст, а не реальну потребу в розвитку російської мови в Криму.

«Згідно з Конституцією Росії,осійська мова є державною мовою, і раптом він вимагає захисту і винесення відповідного указу одного з керівників суб’єктів. Таких указів не було від Чечні до Москви, в цьому просто немає необхідності. Таким чином, в даному указі вбачається політічний контекст і популізм, те, на чому грав Аксенов за часів розкручування політичної організації «Русское единство». Ситуація з двома іншими державними мовами в Криму, українською та кримськотатарською, взагалі гнітюча. Українські школи переведені в російськомовні. Наприклад, в Ялті була єдина школа №15, в якій викладали українською мовою, зараз немає жодної. Радіоефір на території Криму мовить російською мовою, говорити про будь-який пропорційний розподіл між державними мовами в Криму не доводиться. Цей указ послужить не захисту російської мови та консолідації суспільства в міжнаціональному Криму, а саме призведе до зворотного. На тлі проблем в Криму (ціни, вода, зарплата) громадян найменше цікавить надумане питання про захист російської мови», – повідомив активіст.

У процитованих висловлюваннях використовується термінологія, прийнята на окупованому  півострові.

Читайте також: Стартував марафон «Serbest Entsiklopediya: Пишемо кримськотатарську Вікіпедію»

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook