Створення «Кримської платформи» це «беззастережна перемога України», яка несе загрозу намірам Росії продовжувати анексію Криму, – про це 10 вересня заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу у Верховній Раді України. За його словами, це «реальний механізм, який веде до деокупацію півострова». Однак не всі політики і експерти так беззастережно оптімістичні на цей рахунок. Про те, що ця ініціатива може протиставити діям Росії в Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров надіслав лист президентові України, а також президентам та очільникам урядів держав ‒ учасниць «Кримської платформи», в якому закликав до термінового проведення міждержавних консультацій у зв’язку з недавніми затриманнями в Криму. Йдеться про те, що невдовзі після саміту «Кримської платформи» 23 серпня російські силовики затримали в Криму його учасника, першого заступника Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла за звинуваченням у диверсії на газогоні. Чубаров переконаний, що таким чином «Кремль тестує рішучість учасників «Кримської платформи».

Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз висловив думку, що «Кримська платформа» поки що не показала себе як ефективний інструмент у протидії Росії.

«Дійсно, саміт 23 серпня був проведений на хорошому рівні, а з приводу того, перемога це чи ні ‒ потрібно було розповісти на прикладі того, які дії в межах платформи передбачаються надалі. Ми цього всього не почули. Було таке враження, що Кулеба хоче або нас переконати у важливості питання Криму для геополітики, світової політики, або себе. Депутати спробували поставити запитання, чому немає реакції «Кримської платформи» на останні жахливі дії окупаційної влади, але у відповідь ми нічого не почули. Перемога та важливість визначаються діями, а не переконаннями у формі тієї риторики міністра закордонних справ. Усе ж «Кримська платформа» ‒ це вже якесь об’єднання, учасники якого поставили підпис під спільною декларацією про наміри, висловили свою позицію. З їхнього боку могла б бути реакція на останні події в Криму», ‒ сказав Чийгоз.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вказує на те, що, напевно, непублічна робота учасників «Кримської платформи» з приводу останніх затримань на півострові ще ведеться.

«Наскільки нам відомо, МЗС України після затримань у Криму поінформувало учасників «Кримської платформи» про те, що має бути загальна синхронна заява всіх тих 46 делегацій, які були в Києві 23 серпня ‒ і процес обговорення ще не закінчився. До того ж правозахисники, зокрема й наша організація, зверталися до учасників «Кримської платформи» з проханням запровадити персональні санкції хоча б у тих країнах, де ще нічого не запроваджено, або проти осіб, які не внесені до списків. Йдеться, зокрема, про слідчого Віталія Власова, який уже не вперше фігурує у справах із застосуванням тортур ‒ наприклад, у справі Владислава Єсипенка. Також ми чекаємо від «Кримської платформи», що на будь-яких переговорах країн-учасниць із Росією ‒ не важливо, про що саме ‒ порушуватиметься питання звільнення Нарімана Джеляла та всіх політв’язнів», ‒ сказала Скрипник.

Вона нагадала, що однією з цілей «Кримської платформи» було якраз вироблення єдиного спільного механізму реагування на грубі порушення прав людини в Криму.

«Йдеться не тільки про спільну заяву ‒ також важлива співпраця з країнами-учасницями на рівні універсальної юрисдикції. Тобто, щоб вони за запитом України відкривали у себе відповідні кримінальні провадження, щоб можна було вести на території інших країн кримінальне переслідування військових злочинців та інших осіб, причетних до найтяжчих порушень прав людини. Це дуже складна й копітка робота, але ми вважаємо, що в межах «Кримської платформи» вона якраз може дати реальний результат. Мені особисто здається, що нові санкційні механізми мають працювати так, щоб кожен день утримання політичних в’язнів у російських в’язницях на території окупованого Криму, грубо кажучи, коштував реальних грошей оточенню Путіна. Тобто не тільки заморожувати активи за кордоном, але повертати їх на користь усіх потерпілих», ‒ зазначила Скрипник.

Напередодні саміту «Кримської платформи» 23 серпня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав цей захід «шабашем» і звинуватив його учасників у намірах «плекати неонацистські, расистські настрої». Своєю чергою, кримський політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України, вважає, що хоча різка реакція Росії на проведення «Кримської платформи» була очікуваною, країни-учасниці української ініціативи ніби виявилися до цього не готовими.

«Судячи з того, що навіть у Лаврова здавали нерви напередодні «Кримської платформи», було видно, що в Кремлі дуже незадоволені цим самітом. Було цілком очікувано, що репресії почнуться саме в Криму: адже дістати держави, які надіслали своїх представників на саміт у Києві, досить складно, це довгий процес. Натомість є кримські татари ‒ заручники ситуації, яких дістати дуже просто. Просто, напевно, не настільки очікуваним було рішення російських силовиків підвести Нарімана Джеляла під статтю про диверсію. На жаль, це не перші й, боюся, далеко не останні затримання, і стандартна реакція МЗС України та інших органів уже сформована. Що стосується «Кримської платформи», я поки не бачу такої серйозної реакції та ознак взаємодії. Хотілося б як мінімум спільної заяви міністрів закордонних справ 40 країн-учасниць», ‒ сказала Горюнова.

За її оцінкою, непублічне опрацювання загальної реакції цих країн упродовж уже двох тижнів, про яку говорила Ольга Скрипник ‒ це занадто повільно в епоху швидкісної «твіттер-дипломатії».

«Ще більше мене турбує питання групи з 300 експертів із різних країн, які приєдналися до «Кримської платформи». В Україні реакція правозахисників уже вироблена ‒ а що з приводу правозахисників з інших країн? Чи є комунікація, чи це просто список людей на папері? Все це для кількості чи для ефективності? Для правозахисників скоординуватися й виступити зі спільною заявою не так складно, це не державні механізми. Загалом зараз «Кримській платформі» кинули перший виклик, щоб перевірити, наскільки ефективна її робота», ‒ зазначила Горюнова.

Євгенія Горюнова робить висновок, що цю ефективність надалі можна відстежувати за тим, наскільки нинішні або тільки створювані механізми «Кримської платформи» зможуть вплинути на долю Нарімана Джеляла та інших політв’язнів-кримчан.

Читайте також: Омбудсмен: ув’язнених окупантами та зниклих безвісти майже 700 українців