13 серпня в Одесі відбулася одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів і військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі в тюрмах Росії і окупованого Криму.

Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. 

Організатори акцій нагадують, що на початку 2014 року Росія окупувала Крим й вирішила збройний конфлікт на Донбасі. У той же час окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові український і кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряка зі статусом військовополонених містяться в російських в’язницях і в окупованому РФ Криму за сфабрикованими звинуваченнями. Більшість з них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні і політичні погляди, по їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили в плануванні «диверсій», «терактів», – щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає координатор медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани з закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно перебувають в Росії і окупованому нею Криму. У деяких капканах лежать речі бранців Кремля – ​​взуття, одяг. До кожного прикріплений залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом «Зроблено в Кремлі».

Сьогодні окупація Криму продовжує супроводжуватися систематичними репресіями та переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українських і кримських татар побували за гратами, 12 кримінальних справ та понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання, понад 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених в РФ організаціях, ще понад 70 справ було порушено в рамках «антіекстремістского» законодавства РФ.

«Багатьом може здатися, що пік викрадень і незаконних затримань вже пройшло. Але це не так. Насправді це наше суспільство і міжнародне співтовариство стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО або про масові затримання кримських татар і активістів ініціативи «Кримська солідарність» на окупованому півострові», – розповіла Марія Томак.

Серед таких активістів – Емір-Усеін Куку, який був членом «Контактної групи з прав людини» в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор «Кримської солідарності», цивільні журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов і інші активісти ініціативи «Кримська солідарність», які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів і намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи блоги і відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.

«Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв про грубі порушення прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань. Майже в кожній справі людей було незаконно позбавлено права на справедливий суд, вони піддалися грубих втручань в право на свободу слова, право на участь в мирних зібраннях. Нерідкі справи по жорстокого поводження і тортур, які несуть жертви пересліду ний з боку окупаційної влади Криму», – розповіла юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.

У той же час в Україні досі відсутня комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також до цих пір немає уповноваженої особи для системної роботи з підтримки та звільнення в’язнів Кремля.

«Консолідована позиція правозахисних організацій щодо вирішення цих питань була представлена ​​президенту Зеленському відразу після інавгурації, ще в травні під час зустрічі на Банковій. Президент виразив готовність розглянути наші пропозиції, поки ми очікуємо конкретні дії від Офісу президента», – розповів Ігор Котелянець, брат політв’язня Євгена Панова і координатор Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

В Одесі все перехожі могли долучитися до акції і написати листи або підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної ініціативи #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. На події також працював інформаційний намет, де поширювалася спеціально створена в акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

«Якщо ви почули історії заручників Кремля і питаєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі з членами ПАРЄ і Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov в фейсбуці прямо зараз і знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість брати участь в колективних дій», – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Ліза Мей.

Саме глобальна акція #SaveSentsov була заснована для звільнення всіх заручників Кремля, яких незаконно утримують в Росії і на окупованих українських територіях Криму і Донбасу. Для їх звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активісти #SaveOlegSentsov борються, щоб їх не катували, надавали медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.

Одеса – перше місто з 10 в регіональному турі в підтримку українських політичних в’язнів і військовополонених «В’язні Кремля». Організатори та партнери акції – правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, «Крим-SOS»), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка найбільш політв’язнів і їх сімей і прояв солідарності.