Українці продовжують підпалювати траву та сухі залишки, завдаючи значної шкоди господарствам, екології та підвищуючи ризик масштабних пожеж. Держекоінспекція розпочала перевірки. Інспектори ДЕІ за останній тиждень оштрафували кілька «паліїв» – на Вінничині, де фермер спалював рештки після жнив, та на Харківщині, де випалили близько 15 тисяч квадратних метрів сільськогосподарської землі.

Про це розказав  голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований. 

«Попри підвищення штрафів за паління трави, бачимо, що ця небезпечна традиція все ще в «тренді». Ні пожежі в Чорнобилі, ні на Луганщині українців нічому не навчили. Аргументи проти спалювання трави, на кшталт, шкоди для здоров’я, погіршення врожайності ґрунту та небезпеки пожеж, не працюють», – констатував Мальований.

За його інформацією, цьогорічні пожежі на Луганщині обійшлися державі у близько 450 мільйонів гривень. Кошти на відновлення будуть братися з бюджету України, який, зокрема, наповнює кожен з вас. Ці гроші могли б піти на будівництво лікарень, ремонти доріг чи матеріальну допомогу населенню. Але їх витратять на те, щоб ліквідувати наслідки пожежі, яка, ймовірно, і виникла через спалювання трави.

«Якщо вам дорогі ваші кошти, якщо вам дороге власне здоров’я та майно, відмовтесь від паління рослинності. Є багато інших, безпечніших способів, як її утилізувати. Наприклад, перекопати землю разом з рослинними рештками, таким чином, наповнити її поживними речовинами. Або висипати зібрану суху траву під деревами, щоб зберегти вологість ґрунту», – зазначив Мальований.

У Європі поводження з біовідходами, зокрема, і рослинними рештками, регулюється екологічними Директивами. На розгляді українського парламенту є законопроект №2207-1-д «Про управління відходами», де також прописані норми поводження з таким видом сміття, як рослинні рештки. 

«Вірю, що це змінить ситуацію зі спалювання трави і цей звичай відправиться у небуття», – написав Мальований.

Читайте також: Економічна стратегія для Донбасу: амбітні плани vs реальність