У парламенті цього тижня може бути прийнятий закон про так звану заочку – проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування». Про важливість законопроекту розказали під час брифінгу генеральний прокурор Ірина Венедіктова та голова комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

«Це вже третя спроба законодавця реанімувати заочне кримінальне переслідування, яке дасть можливість слідчим і суду забезпечити, врешті-решт, проголошену ще на початку 2014 року невідворотність покарання осіб, винних у злочинах проти Майдану, та осіб, які зрадили інтереси України. Я дуже сподіваюся, що суспільство та народні депутати підтримають цей законопроєкт, адже його мета – щоб жодна особа, яка вчинила тяжкі та зухвалі злочини на території України не уникла відповідальності незалежно від того, де вона переховується», – наголосила Ірина Венедіктова.

Проєкт відкриває можливість здійснювати заочне кримінальне переслідування не лише осіб, яких оголошено у міжнародний розшук, а й, що найголовніше, осіб, стосовно яких існують достатні підстави вважати, що вони виїхали або перебувають на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

«Також проєктом доповнено перелік злочинів, за вчинення яких допускатиметься заочне кримінальне переслідування. Серед них злочини проти основ національної безпеки України, проти громадської безпеки, проти життя та здоров’я особи, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також пов’язані із зловживанням владою чи легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом», – додала генеральний прокурор.

Прийняття законопроєкту дозволить провести спеціальне досудове розслідування та передати обвинувальні акти до суду для проведення заочного судового розгляду в кримінальних провадженнях щодо російських генералів із числа вищого керівного складу Збройних Сил Російської Федерації, які розв’язали та ведуть агресивну війну проти України, наслідком чого є тимчасова окупація частини нашої території та загибель тисячі громадян; щодо ватажків та учасників підконтрольних РФ терористичних організацій і незаконних збройних формувань, які щодня посягають на життя наших захисників на сході України; щодо організаторів облаштування на окупованих територіях незаконних в’язниць та катівень, де утримували і знущалися над захопленими українськими військовослужбовцями і цивільним населенням; щодо іноземних найманців, які воювали та продовжують брати участь у діяльності підконтрольних Російській Федерації незаконних збройних формувань на сході України.

Від запропонованих проєктом доповнень залежатиме також доля справ про масові вбивства учасників акцій протесту 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській у м. Києві; кримінальних проваджень стосовно колишнього керівництва держави та правоохоронців щодо подій масових вбивств та інших фактів застосування насильства в найбільш трагічні дні Революції Гідності, а також стосовно злочинної організації так званих «тітушок», учасники якої на замовлення колишнього керівництва МВС України викрадали та катували учасників акцій протесту.

«Цей закон фактично революційний – він допоможе зсунути ці справи з «мертвої точки». І цей рік може стати роком прориву справ по Майдану, оскільки дійсно багато з цих справ можуть нарешті отримати вироки, а у частині досудових розслідувань можуть бути направлені до суду обвинувальні акти і розпочатися їх судовий розгляд. І судді, прокурори, органи досудового розслідування мають отримати цей вкрай важливий інструмент, який дійсно може допомогти у встановлення справедливості та досягненні принципу невідворотності покарання», – акцентував Денис Монастирський.

Також під час брифінгу було розвіяно декілька міфів, які виникли навколо прийняття законодавчих ініціатив з удосконалення механізму заочного кримінального переслідування. Зокрема, спростовано тезу про те, що заочне кримінальне переслідування можна застосувати за будь-яке кримінальне правопорушення, а також, що його начебто дозволяється застосовувати до будь-кого. Окрім того, було наведено декілька прикладів, які процесуальні перешкоди зустрічаються в рамках розслідування кримінальних проваджень, і як їх можна буде уникнути завдяки застосуванню норм, передбачених законопроєктом.