Заступник голови Запорізької обласної ради – радник з гендерних питань Владислав Марченко в своєму пості, опублікованому в соціальній мережі Facebook, порівняв жінок, які носять відвертий (на думку пана Марченка) одяг, з повіями. Зокрема, Марченко закликав дівчат «одягатися відповідно до своїх життєвих цінностей», перед цим процитувавши «одного американського коміка», який визначав характер занять жінки «за формою».

Пост був видалений, але журналісти та громадські працівники встигли зробити скріншоти. Перед нами оригінал публікації пана Марченко:

Зверніть увагу на фото двох дівчат, прикріплене до посту. Особисто я бачу людей в такому одязі кожен день. По-перше, людям просто може подобатися певний одяг, а, по-друге, вибачте, літо, аномальна спека, і в «костюмі черниці» воно якось ось взагалі не особливо комфортно.

По-третє, власне, про хамство, ксенофобії, дискримінації та мовою ворожнечі та ненависті. Скрін поста номер два, де Владислав Марченко, отримавши море невтішних відгуків на свій первісний пост, пропонує «зареєструватися шматком гівна в коментах», згадуючи феміністок, від яких, мабуть, Марченку особливо дісталося.

Після того, як скріншоти розлетілися по мережі, грянув грім. У Facebook з неймовірною швидкістю росте кількість постів під хештегом # забулазапитатиумарченка, в яких користувачі/користувачки засуджують висловлювання Владислава Марченка.

Насправді, межа між грубим гумором, відвертими образами і сексуальним насильством дуже тонка, її легко не помітити, легко переступити. Подібні висловлювання з вуст радника з гендерних питань звучать як подвійне знущання. Спеціаліст (?) висловлює не просто оціночні судження, а провокує сексуальне насильство проти жінок, в той час як, за ідеєю, повинен діяти рівно навпаки. Для мене це історія про профнепридатність, але далеко не в найпершу чергу.

Хто вона – жінка нашої нової вільної України, яку ми намагаємося зараз будувати? Вона не тільки (і не завжди) мама, дружина, дочка, сестра. Вона ще й військова, наприклад. Вона сильна і незалежна. Вона вміє боротися і чекати (на «Чорноморці» регулярно публікується маса історій жінок, кожна з яких претендує на роман в п’яти томах).

Свобода вибору – це про свободу взагалі. В принципі, це обов’язкова умова, щоб можна було вжити слово «свобода». Коли ви виходите на вулицю в шортах і блузці з глибоким декольте, ви ризикуєте. Коли ви змагаєтеся за вакансію в крупній компанії з чоловіками, ви ризикуєте. Коли ви йдете з дитиною «в нікуди» від чоловіка, що розпускаються кулаки, ви ризикуєте. Коли ви відкрито говорите: «Я – лесбіянка», ви ризикуєте. Можна продовжувати до нескінченності. Життя сучасної жінки, що заперечує соціальні правила і рамки, віднімають простір для маневру – взагалі суцільний ризик.

Я написала про свій досвід, і, повірте, я сказала дуже-дуже-дуже мало, насправді:

«# Забулазапитатиумарченка

Якби проблема була тільки в Марченку, то вирішувалася б вона легко. Звільнили, заплатив штраф, замовк. Але умовних Марченків багато. І вони не мовчать. І це жахливо, насправді.

Де межа між жартами і домаганнями? Я часто про це думаю. Буквально на днях ділилася з подругами думками про те, що з моїм четвертим розміром просто не можу носити таке ось декольте. Я завжди за чесність, і чесно зараз говорю: так я майже нікуди і ніколи не ходжу (виняток – сукні, які ношу на заходи, де майже всі в приблизно таких же сукнях). Вранці, після того, як зробила фото, вийшла покурити на терасу готелю, по дорозі зустріла мужика, який подивився на мене, сказав: «Ухххххх!», і пішов далі. Незнайомий чоловік, ні здрастє, ні до побачення, навіть не дивлячись в очі, сказав моїм цицьками «ух» і спокійно пішов у своїх справах. І то – так, лайт версія. Мені 35 років, і протягом 20 з них я чула всяке. «Дині», «м’ячі» (до речі, а хто пам’ятає рекламу боулінгу в Донецьку: «Пограй кулями»?), «Доїння», «варенички з вишеньками». Огидно, бридко, і зовсім не смішно. Я вам це кажу як людина, яка пережила сексуальне насильство. Це. Не. Смішно. Тому що кордон легко перейти, від слів до дій легко перейти. І цілком можливо, що потім вам скажуть: «А чого ти так одяглася, сама хотіла, напевно? А, так ти ще й привід дала, йшла одна вночі по вулиці, або голосно сміялася, або сама пішла з ним кудись, ну все з тобою ясно». Але ми маємо право голосно сміятися, носити те, що подобається, ходити на побачення, і при цьому у нас є повне право на безпеку. Чи є?..

Ще я думаю про те, що це ж просто груди. Вони є у жінок, так. Всього лише частина тіла, як рука, там, або нога. І коли хтось каже про «костюм повії», короткі спідниці або декольте, я думаю: а хіба ви не будете знати, що у мене є груди або ноги, якщо я їх прикрию? При чому тут проституція? В чому проблема? У тому, що хтось не може тримати свої інстинкти і реакції під контролем? Бл * ть, це як якщо я підійду до чоловіка, візьму його за член, і скажу: «Ух!».

Особистий кордон, особистий простір, взаємоповага. Де вони? Чому жінки повинні бути об’єктом чиїхось дурних жартів?

Особливий цинізм нинішньої ситуації полягає в тому, що на своєму місці Марченко не просто вчинив не по-людськи, він елементарно не мав права такого говорити, з огляду на його посаду. Він повинен бути звільнений, без всяких розмов. Щодо Марченка тут ось реально нема про що більше говорити».

Умовні «Марченки» приходять і йдуть, а проблема залишається. Завжди буде той, хто буде розглядати вашу посмішку або сміх як запрошення. Насправді, ви можете йти по вулиці в тому самому «костюмі черниці», і піддатися нападу – просто тому, що комусь захочеться «зробити з монашки нормальну бабу». Ну чесно, завжди будуть ті, хто порушує чужі кордони, вторгається в чужий особистий простір, хто захоче спробувати зламати ваше життя, забрати у вас здоров’я, – просто тому, що може. Ось так просто, так.

Поведінка жінки не може бути приводом для нападу, образи, приниження і так далі. У новій Україні, вільній від стереотипів і нав’язування якихось незрозумілих правил, просто не може бути таких страшних речей, як пост пана Марченка. Це ненависть в чистому вигляді. Відповідно, не можна залишати ситуацію в тому вигляді, в якому вона є зараз. МФО «Рівні можливості» вимагає звільнення Владислава Марченка:

«Спроба депутата-ґендерного радника у Запорізькій області дати «урок шляхетних манер» насправді стала принизливим «шеймінгом».
Вчора заступник голови Запорізької обласної ради – радник з ґендерних питань Владислав Марченко у своєму дописі на фейсбуці засудив жінок, які носять відвертий (на його власну думку) одяг, порівнявши їх із повіями. Крім того, пан Марченко фактично заохочує проявляти свою неповагу до тих, які, на його думку, не відповідають шляхетному образу королеви, та дає поради, як має виглядати «справжня» жінка.

Шкода, що деякі публічні особи і посадовці забувають, що всі люди рівні і мають однакові права бути вільними у своєму самовираженні. Ніхто не зобов’язаний комусь подобатися чи відповідати чиїмось уявленням про «стандарти краси і порядності».

Подібні висловлювання є не тільки дискримінаційними і образливими, вони фактично навішують ярлики і пропагують негативне ставлення до жінок, що називається «шеймінгом» – практика цілеспрямованого приниження людини, що продиктована суспільними стереотипами.

МФО «Рівні можливості»/Equal Opportunities Caucus хоче нагадати Владиславу Марченко, що говорячи про цінності і порядність, також необхідно пам’ятати про цінність людської честі і гідності, що ніхто не може піддаватися засудженню і бути дискримінованим за будь-якими ознаками.

Ми звертаємось до голови Запорізька обласна рада Самардак Григорій Вікторович звільнити з посади ґендерного радника Владислава Марченка, який вчергове проявив свою некомпетентність у таких сенситивних питаннях, як права людини».

Так про що ж кожна з нас забула запитати у Марченка? Давайте спочатку запитаємо себе: «А чи повинна я у когось просити дозволу, щоб надіти ці чортові шорти? Може, я все-таки просто їх одягну?».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

Дивіться також коментарі Владислава Марченко щодо публікації скандального поста в Facebook: