8 березня в центрі Києва відбувся Марш жінок. Головною вимогою оргкомітету, а також учасниць та учасників Маршу стала ратифікація Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.). Україна підписала важливий документ ще у 2011 році, однак в наступні роки не ратифікувала Конвенцію.
За різними даними, Марш жінок у 2020 році відвідали від 2,5 до 4 тисяч людей. Колони утворили представниці та представники десятків громадських організацій, які вийшли, щоб продемонструвати свою позицію щодо значення дотримання прав жінок. Сформувалися колони після мітингу на Михайлівській площі, а пройшли до станції метро «Поштова площа».
Цікаво: Загублений острів: Світ побачила книга репортажів про окупацію Криму Наталії Гуменюк
У цьому році серед інших діячок і діячів Марш жінок відвідали Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, народна депутатка Інна Совсун, солістка гурту Yuko Юлія Юріна, екс-заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. Всі вони закликали до захисту прав жінок з метою запобігання насильству та дискримінації. Представники і представниці трансгендерної спільноти, велосипедистки, екологічна колона (до речі, вперше на Марші жінок), інші активістки й активісти, – акція виявилася дуже масштабною, а склад колон – різноманітним. Власне, Марш жінок і був про різноманітність, усвідомлення та прийняття. Про мир. Про ненасильницьку комунікацію. І, звісно, про любов.
«Я знаю, що це важкий процес – зареєструватися, почекати, поки вас верифікують, але, будь ласка, підпишіть звернення з метою ратифікації Стамбульської конвенції. Для нас дуже важливо це дотиснути, для того, щоби показати, що ми – сила. Ми знаємо, що ви сьогодні дуже важко приймали це рішення, прийти в центр міста, бо це досі небезпечно. Але всі ми тут, а інші люди в інших містах – теж на площах, вони вийшли, незважаючи на те, що багато радикальних груп сьогодні будуть намагатися зривати ці акції. І що це означає? Це означає, що ми не боїмося. Це означає, що ми ухвалюємо це рішення свідомо, бо ми – свідомий народ, ми – люди, які боряться за свої права. Ми знаємо, що, якщо сьогодні ми не вийдемо, то завтра вони нас дотиснуть. І саме тому ми будемо сьогодні нашою мирною акцією іти центром міста – і це дуже важливо – показуючи, що ми сила», – наголосила під час мирного мітингу голова НГО «Інсайт», одна з організаторок Маршу жінок Олена Шевченко.
Учасниці та учасники Маршу жінок скандували лозунги: «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «Геть патріархат», «Кухня, мода – це не свобода», «Моє тіло – моє діло», «Б’є – значить, сяде» та інші. З собою вони принесли плакати, на яких написали заклики до захисту прав жінок від домашнього, психологічного, сексуального насильства, всіх видів дискримінації, до звільнення жінок від стереотипів, і, зрештою – до розуміння суті Міжнародного дня боротьби за права жінок, а також розуміння значення фемінізму як руху за права жінок.
Важливо: Авторка «Чорноморки» стала лауреаткою Шевченківської премії
Варто зазначити, що, хоча Марш жінок 2020 і відбувся без провокацій, все ж таки організації та активісти/активістки, які закликають до «боротьби за традиційні цінності», проводили одночасно з Маршем власні акції. Зокрема, учасники/ці закликали феміністок «лікуватися», а також – позбавити жінок права робити аборти, вільно обирати партнерів/партнерок. Одна з організацій навіть доставила на Михайлівську площу труну з написом «фемінізм». Періодично чоловіки викрикували фразу «Слава Ісусу Христу» та закликали феміністок, активісток, науковиць, депутаток, журналісток, громадських діячок, що прийшли на Марш, «іти до церкви». У зв’язку з ситуацією Олена Шевченко попросила учасниць/ків Маршу жінок не реагувати на можливі провокації, і повідомляти про такі випадки поліцейським по ходу руху колон.
Біля метро «Поштова площа», де акція завершилася, жінок інструктували щодо заходів безпеки, які варто вжити після Маршу, аби вберегтися від можливих загроз. А у метро учасниць/часників Маршу жінок чекали порожні вагони, аби люди могли спокійно та безпечно поїхати.
Читайте також: «Я не прийняла бік Росії, яка прийшла з кулеметами»: історія 67-річної жінки, яка працювала на Україну в Донецьку
«Чорноморка» в Telegram та Facebook
Фото авторки
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені