У соцмережах ативно розгорнувся флешмоб на підтримку російського історика, дослідника сталінських репресій, а нині політв’язня Юрія Дмитрієва. 

До флешмобу за хештегом #UkraineStandWithDmitriev вже доєдналися письменники Маркіян Камиш, Оксана Забужко, журналістка Тетяна Терен, історик Володимир В’ятрович, кінорежисери Олесь Санін та інші діячі культури, пише «Читомо». 

Правозахисна організація «Меморіал» вважає 64-річного історика політв’язнем. Йому загрожує до 20 років тюрми. Остаточне рішення щодо справи Дмитрієва оголосять 22 липня.

Юрій Дмитрієв – карельський і російський дослідник історії політичного терору в СРСР, правозахисник, публіцист, громадський діяч. Був президентом громадської організації «Академія соціально-правового захисту» (1997 – 2009), створеної з метою проведення архівних досліджень, що стосуються жертв більшовицького терору і пошуку згадок про місця їх поховань у Карелії. Член Карельської республіканської комісії з відновлення прав жертв політичних репресій. Як пошуковець брав участь в ексгумації останків жертв репресій (Сулажгора), розшукував і досліджував місця розстрілів під Петрозаводськом (1989—1992).

 Під час спільної експедиції з Веніаміном Іофе, Іриною Фліге (Науково-інформаційний центр «Меморіал», Санкт-Петербург) та ін. віднайшов місце масових розстрілів і поховань людей –  урочище Сандармох у Медвеж’єгорському районі Карелії (1997), де було розстріляно 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, у тому числі сотні українців. Серед страчених Микола Куліш, Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Григорій Епік. Дослідив місце розстрілів (1998), автор проєкту встановленого на Меморіальному кладовищі «Красний Бор» пам’ятника «Жертвам червоного террору» (2006). Самостійно віднайшов санітарне поховання будівничих Біломорканалу «Борсуча гора» в районі 8-го шлюзу в Карелії (2003). Досліджував масові поховання розстріляних в’язнів на схилах Сікирної гори та в інших місцях Соловецьких островів (2004 – 2006), виявив кладовище поблизу міста Кем на узбережжі Білого моря (2007), як експерт працював із групою дослідників поховань жертв репресій в Україні (меморіал «Биківнянські могили», 2001).

У 2016-му році Дмитрієва заарештували за звинуваченням у виготовленні порнографічних матеріалів. Сам Дмитрієв назвав арешт провокацією спецслужб і «сюрреалізмом». Того ж року на підтримку історика оприлюднили листа української громадськості на його захист. Лист підписали історики, правозахисники, політичні й громадські діячі. У зверненні причиною арешту названо «помсту російської влади за розкриття виконавців репресій у 1930-х роках».

 Після більш як року тримання в слідчому ізоляторі й відмови Петрозаводського міського суду залишити в силі запобіжний захід, з 27 січня 2018-го Дмитрієва звільнено з-під арешту (обмеження – підписка про невиїзд). Вдруге його затримали 27 червня 2018-го як підозрюваного у новій кримінальній справі. Йому інкримінують вчинення «насильницьких дій сексуального характеру щодо неповнолітньої особи, яка не досягла 14-ти років». Згодом історика арештували й відправили на психіатричну експертизу до Санкт-Петербурга (жодних відхилень в арештованого не виявили). Судові засідання в другій справі проводилися в закритому режимі.

Читайте також: Шість помилок у слові «Росія»: що не так із заявою Зеленського до роковин MH17

«Чорноморка» в Telegram і Facebook