Переведення української армії на контрактну основу можливе навіть за умови збройного конфлікту на Донбасі. Але найімовірніше, що воно відбудеться упродовж кількох років. Правозахисники оцінюють цю перспективу як позитивну.

Про переведення армії на контракти розказав у інтерв’ю BBC міністр оборони України Андрій Загороднюк.

За його словами, наразі у відомстві переглядають структуру Збройних сил і загальну ситуацію з безпекою, а тому вже можуть підбити деякі підсумки.

«Ми не бачимо строковиків в ООС, система побудови ЗС не має базуватися на строковиках. Основний компонент – професійна армія. Це можливо зробити. Не можна сказати: у нас відтік, тому давайте закривати строковиками. Наше системне рішення – залучення професіоналів», – відзначив Загороднюк.

Міністр не назвав точних дат, коли б українська армія змогла перейти на контрактну основу, проте додав, що це питання мають вирішити за декілька років. 

«Я думаю, що це реально. Зараз іде оборонний огляд, відбувається перегляд структури ЗС, особливо що стосується тих зон, де в нас ООС, – там ми бачимо тільки контрактників. На це питання (переходу армії на контрактну основу. – Ред.) ми зможемо відповісти попередньо до кінця року, а остаточно – наступного року», – зауважив він. 

Плани Міноборони запровадити контрактну армію можна назвати позитивними, адже наявна форма призову в Україні є насильницькою та суттєво застарілою, вважає керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна. 

«Наявна форма призову була актуальна в часи Радянського Союзу, коли основоположні права і свободи людини не бралися до уваги та не мали значення. Однак через 70 років після того, як набрала чинності Конвенція про права людини та основоположні свободи, що з боку України була ратифікована у 1997 році, чинна українська форма призову суперечить деяким її пунктам», – зауважила вона.

Так, зокрема, у частині 2 статті про заборону рабства та примусової праці йдеться про те, що «ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю». Окремим пунктом у ній ідеться й про службу військового характеру. 

Янкіна також вважає, що експертам, які працюватимуть над питанням контрактної армії в Міноборони, слід звернути увагу й на питання місця реєстрації, адже, як показують дослідження, 32% чоловіків в Україні не хочуть показувати уповноваженим органам, де живуть по факту, зокрема, через питання призову.

«Нову систему залучення службовців, на мою думку, треба максимально відв’язати від реєстрації місця проживання, яка зараз часто стає причиною зловживань. Її треба побудувати так, щоб «прописка» не відігравала жодної ролі, а держава не шукала людину, щоби насильно призвати до армії», – підсумовує експертка. 

Як відомо, останні декілька років під час призовних кампаній часто з’являються новини про так звані облави на призовників, які проводять працівники військкоматів разом з поліцією, а також підтверджені факти доставлення чоловіків до пунктів збору . 

Значними порушеннями прав призовників відзначився військовий призов минулого року, зазначили у «ZMINA»: тільки в столиці понад 20 чоловіків протягом квітня-травня потерпали від таких дій з боку правоохоронців та робітників військкоматів. Про такі практики також повідомляли зі Львова та Рівного.

На ситуацію з незаконним доставленням призовників неодноразово реагувала Омбудсман, яка пропонувала унормувати відповідні статті законодавства. Засуджував практику «полювання» і Генштаб. 

Для чоловіків, які зіткнулися з такими діями правоохоронців, Центр прав людини ZMINA підготував спеціальну інструкцію. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook