Як зберегти традиційну культуру кримських татар в умовах окупації, які методики найбільш дієві – про це 26 вересня у межах Міжнародного форуму Terra Ucrania говорили історики, політики та культурні діячі, інформує «Дом».

Викрадення, переслідування, незаконні арешти — кримські татари відчули на собі всі жахи окупації їхнього рідного Криму Росією. І Україна просто зобов’язана зберегти культурну спадщину, традиції та мову корінного народу.

«Повинна бути певною мірою посилена увага всього українського суспільства до такої теми, як історія кримських татар, історія взагалі Криму. Я думаю, в програмі, зокрема освітній, в шкільній програмі ми маємо більше розділів і більше часу, уваги приділяти саме цьому питанню», – зазначив перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Перший крок Україна вже зробила: парламент ухвалив президентський закон про корінні народи (Закон «Про корінні народи України» № 1616-IX). Він закріплює право корінних народів на самовизначення, власну національну символіку та розвиток своїх духовних, релігійних і культурних традицій і звичаїв.

«Ми повинні ефективно скористатися тими можливостями, які дає закон про корінні народи в Україні. Ми крок за кроком повинні посилено займатися тими завданнями, які виписані у стратегії розвитку та збереження кримськотатарської мови», – повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Перехід кримськотатарської мови на латиницю – один із інструментів з його збереження, впевнені експерти. Так само, як і популяризація мови у навчальних закладах.

«Створення шкіл з українською та кримськотатарською мовами навчання – такі школи повинні з’явитися в тих місцях, де зараз компактне проживання представників кримськотатарського народу. Це, щонайменше, Херсон та Київ. І цілком можливо, що й інші місця», – сказала голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Олена Богдан.

Важливо також: Освіта і культура – те, що поверне в Україну дітей, які виросли в окупації

Передбачається і відкриття кафедр із вивчення музичної та архітектурної спадщини кримськотатарського народу при вищих навчальних закладах.

«Ми зробимо реконструкцію на підставі тих історичних, архітектурних, етнографічних та інших розробок, які нам надають наші друзі – кримчани. І побудуємо кримськотатарську садибу в нашому музеї… Якщо ми говоримо про цю садибу, то тут зберігатиметься як нематеріальна, так і матеріальна культурна спадщина», – пояснила  генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель.

Радянська пропаганда, в якій кримські татари завжди вороги – ще одна проблема, з якою зіткнувся цей народ, впевнені історики.

«Створювався міф, з одного боку, про українських козаків-гульвіс, розбійників, із іншого боку — про кримських татар як про бандитів, які постійно приходили з набігами. Формувався такий негативний образ. Я хотів подивитися з іншого боку, бо в історії України та історії кримськотатарського народу було дуже багато мирних сторінок», – сказав історик Тарас Чухліб.

Сьогодні в українців і кримських татар – одна велика спільна мета.

«Завдання стоїть, щоби зберегти усередині держави таку стабільність і демократію. І розвиток нашої держави – те, від чого дуже залежить звільнення Криму», – повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Деокупація Криму залишається пріоритетом міжнародної політики України. Так, в країні запущено міжнародний координаційний механізм для повернення кримського питання до міжнародного порядку денного – Кримська платформа. Основна мета платформи – повернути контроль над тимчасово окупованим Кримом Україні.

Читайте також: Сергій Громенко: Для росіян Крим – перепустка до античної історії, якої у самої Росії немає

«Чорноморка» в Telegram і Facebook