Взяти участь в «Кримській платформі» зможуть не тільки країни, які проголосували за резолюцію про невизнання легітимності путінського «референдуму» в Криму, але і ті, хто голосував проти. Але Росія чинить активний тиск навіть на ті країни, які не підтримують окупацію Криму.

Про це розповів лідер кримськотатарського національного руху, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 по 2013 роки), народний депутат Мустафа Джемілєв, передає «Телеграф».

Він нагадав, що основна мета «Кримської платформи» – пошук дипломатичних, мирних шляхів деокупації Криму. За ідеєю, повинні приєднатися всі 100 держав, які 27 березня 2014 року на Генеральній асамблеї ООН проголосували за резолюцію про невизнання легітимності путінського «референдуму» в Криму 16 березня 2014 року і вимогу негайного виведення російських військ з території Криму.

«Цю резолюцію, як і всі наступні рішення міжнародних організацій, російська сторона продовжує тупо ігнорувати, стверджуючи, що Крим – це територія Росії і ніяких переговорів по цій темі вести не буде. Отже, мова повинна йти про пошук важелів, які спонукали б Росію захотіти вести переговори», – зазначив Джемілєв

Він розповів, що запрошення для участі в «Кримській платформі» нашим МЗС розіслані не тільки цим 100 країнам, але також і іншим, які при прийнятті цих резолюцій з якихось причин були відсутні або утрималися при голосуванні. Не буде відмовлено в участі в роботі «платформи», нехай навіть в якості спостерігачів, і тим 11 країнам (Північній Кореї, РФ, Білорусії, Вірменії, Зімбабве, Сирії, Венесуелі, Судану, Болівії, Кубі і Нікарагуа), які в 2014 році голосували проти тієї резолюції ООН.

«Росія, дійсно, чинить потужний тиск на багато країн, щоб ті відмовилися від участі в «Кримській платформі». Розгорнула проти платформи потужну пропагандистську кампанію, пускає в хід шантаж і погрози. Всіх, хто буде брати участь в роботі платформи вже заздалегідь оголосила тими, хто «посягають на територіальну цілісність Росії», – зазначив Джемілєв.

Він уточнив, що недавно МЗС РФ виступив із погрозами проти Туреччини в зв’язку з тим, що там було багато заяв і публікацій в зв’язку з річницею депортації кримських татар, про наслідки окупації Криму Росією в 2014 році, «Кримську платформу» і проблемах деокупації. У заяві МЗС РФ, зокрема, йдеться про те, що якщо Туреччина і надалі буде займати таку позицію, то і Росії «доведеться звертати увагу» на етнічні проблеми в самій Туреччині. Начебто Росія раніше не підтримувала сепаратистські і терористичні групи і організації в Туреччині, не забезпечувала фінансово, озброєнням і розвідданими курдську терористичну організацію РКК, не відкривала в Москві штаб цієї організації, не надсилала до Туреччини вбивць ГРУ для ліквідації неугодних Росії людей, а ось тільки тепер все це почне робити.

«Можливо, і, швидше за все, якісь країни піддадуться шантажу і погрозам, якісь країни не приїдуть, пославшись, наприклад, на коронавірус тощо. Нещодавно у нас в Меджлісі була зустріч з главами парламентських комісій із закордонних справ балтійських країн, де також обговорювали перспективи і рівень їх участі в роботі «Кримської платформи», їх ставлення до шантажу і погроз Росії. Мені дуже сподобалася відповідь глави делегації від Латвії, який сказав: «У нас моральний компас ще не зламався. Наші країни будуть брати участь на найвищому рівні». У нас теж основний розрахунок на країни, у яких «ще не зламався моральний компас». Сподіваємося, що таких країн буде багато», – сказав Джемілєв.

Читайте також: Джапарова розказала, як працюватиме «Кримська платформа»