Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України опрацьовує пакет пропозицій, реалізація яких дозволить посилити українську інформаційну присутність на територіях з ускладненою можливістю мовлення, забезпечити громадянам кращий доступ до об’єктивної інформації. Важливою складовою цих пропозицій є ініціатива застосувати комплексний підхід до державної підтримки локальних та місцевих мовників, йдеться на сайті міністерства.

«Сьогодні ми бачимо, що і на тимчасово окупованих територіях Донеччини з Луганщиною, і на півночі Криму Росія направляє великі зусилля на підтримку регіонального мовлення, яке транслює наративи загальноросійських пропагандистських каналів. Цим мовленням хочуть охопити і вільні території України, скажімо, Маріуполь на Донеччині і простір до Нової Каховки на Херсонщині. Ми повинні на це реагувати.

Забезпечити оперативне та якісне висвітлення локальної тематики з українськими смислами для Донецької, Луганської та Херсонської областей і Криму з Севастополем можуть тільки місцеві мовники, зокрема, ті телерадіокомпанії, які евакуювалися з тимчасово окупованих територій на вільні. Але сьогодні вони перебувають у скрутному становищі, адже мовлення на неконтрольовані Урядом і прилеглі до лінії дотику території є комерційно непривабливим. Держава має надати підтримку», – наголосив віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Він пояснив, що, зокрема, пропонується розділити таку підтримку від держави на дві умовні складові – інституційну та конкурентну. Інституційна підтримка дасть можливість забезпечити фінансування доставки сигналу, повну чи часткову оплату оренди, а також якусь частину зарплат колективу в обмін на виготовлення визначеного обсягу контенту. За словами Резнікова, це буде свого роду гарантоване державне замовлення.

«Конкурентна підтримка повинна розподілятися на змагальних принципах для посилення виготовлення якісного контенту певного типу. Це може бути більше новин, чи нове ток-шоу, чи більше дубльованих мультиків мовою корінного народу. Такий підхід, на нашу думку, з одного боку, забезпечить стабільну роботу мовників, з іншого – дозволить у прозорий, законний і максимально ефективний спосіб використати обмежені на сьогодні бюджетні ресурси. Це лише одне з завдань у сфері забезпечення інформаційного суверенітету. Детально на цю тему я говорив минулого тижня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Я хотів би подякувати народним депутатам за відповідальне ставлення до цього питання, а також за реалістичну оцінку того, що виділених у бюджеті на 2021 рік 50 млн грн недостатньо для підтримки телерадіомовників, яким вона необхідна: це і канал ATR, і дитячий канал «Ляле», і Чорноморську ТРК, і Маріупольське телебачення, і Громадське радіо, а також інших мовників, які звернулися до Мінреінтеграції», – пояснив віце-прем’єр-міністр.

Резніков висловив надію, що під час перегляду бюджету поточного року це питання буде позитивно вирішено.

«Я хочу окремо подякувати профільному парламентському Комітету, який призначив на 31 березня спеціальні комітетські слухання щодо проблем забезпечення стабільного мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території. Це найкращий майданчик, щоб почути усі точки зору і розробити оптимальні рішення», – додав Олексій Резніков.

Радник віце-прем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Андрій Мирошніченко додав, що 12 березня спільно з Національною асоціацією мовників Мінреінтеграції проведе онлайн-дискусію щодо підтримки локального медіапродукту для мешканців з ТОТ.

«Ми ведемо інтенсивний діалог з мовниками, щоб зробити наші спільні зусилля максимально ефективними. 12 березня буде організовано онлайн-дискусію «Підтримка локального медіапродукту для мешканців тимчасово окупованих територій та прилеглих регіонів». Під час дискусії представники громадськості та державних органів, медіаексперти та мовники обговорять, який контент необхідно створювати для тимчасово окупованих територій та прилеглих регіонів, як держава повинна підтримувати таких мовників та яким має бути оптимістичний сценарій розвитку мовлення, зокрема, на сході. Ми також здійснюємо додаткову деталізацію потреб мовників, щоб усі запити і цифри були обґрунтованими», – зазначив Мирошніченко.

Читайте також: Андрій Мирошніченко: Підтримка мовників – репутаційний кейс для всієї держави