Путін знову лякає Захід «блискавичними» ударами за допомогу Україні. Але експерти сходяться на думці, що приховати розробку якоїсь проривно-ефективної зброї Росії б не вдалося. Та й немає у неї для цього ні хисту, ні грошей.

Ось що заявив кремлівський злочинець: «Якщо хтось наважиться втрутитися в поточні події з боку й будуть створювати для росії неприйнятні загрози стратегічного характеру, то мусять знати, що наша відповідь, удари у відповідь будуть блискавичними, швидкими. В рф є для цього всі засоби. Такі засоби, якими ніхто не може зараз похизуватися. А ми хизуватися не будемо – ми будемо їх використовувати, якщо треба буде! І всі мають про це знати! Усі рішення в цьому стосунку вже ухвалено».

Що думають із цього приводу експерти – розпитав  Укрінформ.

Сергій Грабський, полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово 

«Що мав на увазі путін, говорячи про таке озброєння, якого нібито немає в потенційних супротивників? Ну, знаєте, це дуже подібно до Третього Рейху, який кричав у 1944-му, що, мовляв, ми використаємо Вундерваффе (нім. Wunderwaffe, буквально – дивовижна зброя, – ред.) і це принесе нам перемогу.

Такої «диво-зброї» у путіна немає. Для її розробки потрібно дуже багато часу, грошей і не тільки.

Рф не та країна, яка має потенціал розробити таку зброю. Пам’ятаєте, як у березні 2018 року, під час звернення до федеральних зборів, путін на увесь світ показував на екрані мультики про «небачену раніше зброєю, захисту від якої не існує». Так от, до чого я веду – в сьогоднішньому інформаційному світі неможливо приховати від початку й до кінця створення якогось принципово нового типу озброєння. Все ком’юніті, яке пов’язано з розробкою зброї – йде ніздря у ніздрю, працює в паралельному режимі. Тож концепцію, звісно, можна розробити, але, знов таки, країна, яка у замкненому циклі не може зробити кулькової ручки… А те, що рф справді може склепати якесь «диво-дивне» – це не питання. Яскравий тому історичний приклад – «цар-гармата», яка була відлита ​​у 1586 році і яку планували застосовувати для оборони кремля, однак так жодного разу вона й не використовувалася».

Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»  

«Чи є насправді у технологічно відсталої назавжди москви якесь Вундерваффе, «яким ніхто не може зараз похизуватися, а ми будемо використовувати»? У американців є, наприклад, рейкотрон – це електромагнітна гармата. Точніше вони вже з півтора десятки років випробовують і вдосконалюють цю зброю, побудовану на нових фізичних принципах. І світ знає про це. Приховати розробку суперсучасної зброї сьогодні неможливо. Навіть Сполученим Штатам. А росія тим часом в режимі суперсекретності за пару десятків років розробила якусь нову зброю, якою може налякати світ? Ніхто не вірить.

Чим же намагається налякати Захід російський фюрер? Та усе тим же,  що й Брежнєв, Хрущов і Сталін. Це ядерний апокаліпсис! Ну, ще можливо, хімічною чи бактеріологічною атакою – варварськими засобами ведення війни минулого століття, яких цураються навіть диктатори. А путін може.

Два роки тому, в червні 2020-го, путін затвердив своїм указом «Основи державної політики російської федерації в галузі ядерного стримування», якими критерії застосування росією ядерної зброї дещо змінилися порівняно із затвердженою у 2010 році Військовою доктриною. Зараз на папері москва готова застосувати ядерну зброю у відповідь на напад на неї або її союзників з використанням ядерної зброї або іншої зброї масового ураження, або у разі агресії зі звичайною зброєю, якщо «під загрозу буде поставлене саме існування держави. Втім, для москви «закон що дишло», як захоче – так і поверне.

Чи є в рф ядерна зброя, чи може вона її застосувати? Так. Але подібний ризик на сьогодні не високий. Цей ризик може народитися тільки в головах путіна і Ко – не більше. У світі пильно, 24/7 слідкують за кожним рухом рф.

А відтак, говорити про те, що рашисти задумають використати якусь більш серйозну зброю не доводиться. З огляду на те, наскільки щільно їх «обклала» розвідка і американська, і британська, і французька… Будь-який рух буде моментально розкритий і доведений до військово-політичного керівництва цих країн».

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. 

«Залізти в голову хворої людини і дати якусь адекватну оцінку – вкрай складно. А те, що ця людина є хворою, гадаю, вже ні в кого не викликає жодного сумніву. Можливо, він хворий не в прямому розумінні, а хворий на псевдотеорії, які він вирішив перетворити на якусь реальну політику. Тим не менш, навіть попри те, що путін живе у своїй паралельній реальності, до слова, навіть його німецька подруга Меркель про це неодноразово говорила, він дуже добре оцінює ризики застосування ядерної зброї, фатальні й для самої рф.

Ні путін, ні його оточення не хочуть закінчити своє життя під ядерним грибом, який може з’явитися і над їхніми головами.

Я не думаю, що це реальна річ, це – більше про блеф, про черговий спосіб залякати світ, залякати всіх, і на цьому страху побудувати свої останні спроби зупинити допомогу Україні. Проте це марно. Рішення про допомогу нашій державі вже прийнято. Це політичне рішення. Тепер іде його технічна реалізація».

Максим Ялі, політолог-міжнародник 

«Захід вже відкинув усі сумніви та коливання щодо підтримки України. Під час зустрічі міністрів оборони 40 держав світу на базі «Рамштайн» де-факто було створено антиросійську військову коаліцію, яка надаватиме військову допомогу Україні до переможного кінця.

Стратегічне рішення про знищення путінського режиму, який становить загрозу не лише Україні, а й усьому світу вже ухвалено. І це переломний момент. І саме з цим пов’язана нервова реакція путіна, який звик, що його «ядерний блеф» завжди спрацьовував».

Читайте також: Аномальні втрати ворога