Як і обіцяли, «Чорноморка» починає знайомити своїх читачів з новинками української військової літератури. Тут ми зібрали документальні та художні книги, що вийшли в світ в 2019 році.
До вашої уваги – і літературні дебюти, і нові книги відомих авторів. Але, головне – всі вони були очевидцями подій, про які пишуть. Більшість цих книг – мемуари, але є і художні твори, засновані на реальних подіях.
«СВІТЛО І ЦЕГЛА»
Автор: Юрій Руденко
Художня книга про події літа 2014-зими 2015 років – між двома «котлами» – Іловайськ і Дебальцеве, очима ізраїльської журналістки Елли Шпільман, яка приїхала у відрядження в Україну висвітлювати війну. Але, не дивлячись на те, що книга художня, події в ній реальні і детально відновлені за спогадами цілого ряду опитаних Юрієм Руденком бійців, офіцерів і всіх, хто був свідком тих подій. Тому в книзі детально описані події, які довелося пережити 30 бригаді, батальйону ім. Кульчицького та підрозділам «Правого сектора» на Донбасі в той період. Написано просто і доступно навіть для людей далеких від війни, але настільки захоплююче, що відірватися неможливо. Це друга книга ветерана Юрія Руденка, який служив в зенітно-артилерійському взводі 101 окремої бригади.
Крім написання книг Руденко працює в благодійному фонді «Повернись живим» і робить документальний проект «Історія війни» – міні-фільми про війну.
«А МАМА ЗРОЗУМІЄ. КРИМ 2014»
Автори: Леонід Матюхін, Юрій Головашенко, Ігор Подопригора
Цю книгу написали троє військових, що не зрадили присягу під час окупації Криму – колишній спікер АТО Леонід Матюхін, Юрій Головашенко і Ігор Подопригора. Це документальна розповідь про те, в якій ситуації опинилися українські військові частини під час російського вторгнення. Автори оперують фактами – про те, що відбувалося всередині і зовні військових частин, про те, як жив Крим в перші дні окупації, надаючи читачеві самому зробити висновки про те, чому півострів все ж незаконно анексували або, як кажуть, «злили».
Як розповів Леонід Матюхін «Чорноморці», спочатку він просто ділився спогадами про те, як відбувалося захоплення півострова, після чого до нього почали звертатися з проханням видати ті чи інші уривки. Побачивши інтерес до теми, Матюхін вирішив зробити книгу, щоб якомога більше людей прочитали правду про ті події, а не ретранслювали чутки і домисли.
«ЩОДЕННИК НЕ ПРОФЕСІЙНОГО ВІЙСЬКОВОГО»
Автор: Микола Ніколаєв
Ця книга – надрукований рукописний щоденник, який Микола Ніколаєв вів під час служби в 14 окремій механізованій бригаді, з якою воював в селищі Гнутове і місті Мар’їнка в 2014-2015 роках. Ця книга – хронологічна фіксація подій, емоцій, розмов, почуттів – тут і зараз. Як говорить сам автор «не деформовані цензурою переосмислення».
«Під час служби, як тільки була можливість, я записував про те, що зараз відбувається, свої думки, переживання. А коли звільнився в резерв, вирішив це опублікувати – без редагування, переписування», – розповідає автор.
Ніколаєв також служив строкову службу в Афганістані, тому в його «Щоденнику» – багато паралелей між двома війнами, в яких йому довелося взяти участь. До слова, Микола Ніколаєв забезпечив книгу власними малюнками, оскільки в мирному житті працює графічним дизайнером.
«ВІЙСЬКОВИЙ НЕПОДРІБ»
Автор: Василь Паламарчук
Відразу ж після виходу книги вибухнув скандал через її назву, мовляв, чи можна так про захисників говорити. Але Василь Паламарчук спокійно пояснив – так якийсь офіцер зі значними погонами назвав мобілізованих бійців його підрозділи. Сам Паламарчук в армію потрапив в 2014-му, коли пішов служити в артилерію, в 28 механізовану бригаду.
Його книга про людей – тих, хто служив разом з ним, які добровільно пішли на війну. У його книзі є все – військовий гумор, біль, смішні і сумні історії, армійський побут і бої – тобто війна така, яка вона є. До речі, на написання цієї книги у Василя Паламарчука пішло 3 роки, а зараз він працює над другою книгою.
У мирному житті – Василь юрист і громадський активіст.
«ПОЗИВНИЙ КАССАНДРА»
Автор: Оксана Чорна
Це реальні історії про бійців і волонтерів, про тих, хто вижив, і тих, хто загинув. Це книга про три літні місяці 2015 року на передовій водія-санітара 28 бригади Оксани Чорної.
«Це стало моєю першою сповіддю. У багатьох історій немає ні початку, ні кінця. На війні воно саме так і є – ти не знаєш, що було до і що було після. Ти просто приїжджаєш евакуювати пораненого бійця, робиш все можливе, щоб врятувати його і довести живим до лікарні».
Всі історії викладені в хронологічному порядку. Перші 17 присвячені всього одному дню – 3 червня 2015 року, коли відбувся масштабний бій з великою кількістю поранених бійців.
За словами Оксани, в цій книзі вона хотіла розповісти про українських захисників і їхній героїзм, оскільки самі вони практично ніколи не розповідають про пережите.
Зараз Оксана Чорна – старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Фото з Facebook письменників
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені