ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
2
0
3
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
2
0
3
У полі зору
Кінець романтизації РФ: європейці усвідомили небезпечність Росії
  20 Червня 2022 12:23
|
  462

Кінець романтизації РФ: європейці усвідомили небезпечність Росії

Кінець романтизації РФ: європейці усвідомили небезпечність Росії

Європа виявилася на диво згуртованою у своїй відповіді на російську агресію проти України, але подальше збереження солідарності з Україною потребуватиме зусиль.

Такими є результати дослідження «Що європейський електорат думає про війну в Україні», проведеного Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR) та представленого на конференції в неділю в Берліні директором і співзасновником ECFR Марком Леонардом, передає Укрінформ.

«Спостерігається безпрецедентна єдність європейської спільноти щодо України за останні місяці. Думаю, це було шоком для президента Путіна – побачити, якою рішучою і єдиною була відповідь на його загарбницьку війну проти України», – сказав Леонард.

При цьому він додав, що це, можливо, було ще більшим шоком для самих європейців, адже останніми роками єдності позиції щодо відносин з Москвою в ЄС не було. Тепер європейські суспільства, обурені агресією Росії та загіпнотизовані доблестю українців, стали рушійною силою для несподіваного повороту Європи, український прапор мобілізував людей всередині ЄС.

«Є сильний фундамент європейської єдності й розуміння, що «романтична ера російсько-європейських відносин» дійшла кінця. Розрив з Росією виглядає незворотнім. Люди звинувачують Росію та демонструють свою солідарність з Україною», – сказав Леонард.

Переважна більшість респондентів – 73% – покладають провину за розв’язання війни на Росію, 15% – на Україну, ЄС і США. 70% опитаних висловилися за посилення економічних і дипломатичних санкцій при 14% проти; 64% – за надання більшої економічної підтримки Україні тоді як 16% проти; 63% висловилися за повну відмову від імпорту російських енергоносіїв, проти цього 17%; 60% підтримують надання Україні зброї тоді як проти 22% (виключення становила Італія, громадяни якої у більшості не підтримують надання нам зброї); 57% опитаних вважають за потрібне допомогти Україні набути членства в ЄС і 19% проти цього; 56% готові до того, щоб їхні країни приймали більше українських біженців, проти 20%.

Метою дослідження було також з’ясувати, чи збережеться ця єдність, чи вона буде зменшуватися на тлі того, що війна може затягнутися на дуже тривалий час. Дослідження виявило деякі сигнали, які насторожують – намічаються певні розколи в питанні майбутнього розвитку подій. Так, 35% хотіли б якнайскорішого завершення війни навіть ціною територіальних поступок з боку України («табор миру», який найбільше боїться ядерного конфлікту); натомість 22% прагнуть покарання Росії навіть ціною загибелі більшої кількості українських захисників і збільшення кількості біженців (вони не бояться ескалації); 20% просто підтримують кроки ЄС в контексті війни й решта 23% не визначилися. Найбільше представників «табору миру» живуть в Італії та Німеччині, найменше – в Польщі (яка виявилася найбільш «войовничою») і Великобританії.

Найбільшими побоюваннями людей у зв’язку з війною є підвищення цін життя та на енергоносії та застосування Росією ядерної зброї (по 61% голосів респондентів).

Збереженню високого рівня солідарності загрожує те, що посилюється відчуття «втоми від війни»: 42% опитаних заявили, що їх уряди надають надто багато часу темі війни та недостатньо внутрішнім проблемам.

Небезпека полягає в тому, що ЄС може потонути у власних розподільчих лініях, у тому, що різні суспільні уподобання можуть послабити цю єдність. Водночас багато європейців готові захищати цінності, йти на жертви заради цього; вони розуміють екзистенціальну важливість цієї боротьби, те, що в цій війні йдеться не лише про Україну.

«Тож урядам потрібно буде знайти нову мову, щоб подолати розрив між таборами, що з’являються, щоб зміцнити європейську єдність і уникнути поляризації між країнами та всередині них. Ключовим будуть при цьому питання поставок зброї та санкцій як частини оборонної війни», – резюмував Леонард.

Дослідження проводилося в 10 країнах (Франції, Німеччині, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Португалії, Фінляндії, Румунії та Швеції) наприкінці квітня-початку травня. Було опитано 8 172 людей.

Читайте також: Українці не готові поступатися своїми територіями: опитування

«Чорноморка» в Telegram та Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2022Всі права захищені