Так званий «верховний суд» терористичного угруповання «Донецька народна республіка» засудив українського журналіста і блогера Станіслава Асєєва до 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомили у міфічній «генпрокуратурі» «ДНР», сфабриковану щодо Асєєва справу розслідувало так зване «міністерство державної безпеки». Журналіста підозрювали в «шпигунстві і екстремістській діяльності».

У «відомстві» запевняють, що в період з березня 2015 року по 11 травня 2017 року Асєєв, нібито будучи учасником екстремістського співтовариства, за винагороду, за допомогою каналів електронної пошти, направляв учасникам спільноти підготовлені ним матеріали, що негативно висвітлюють «діяльність» терористів «ДНР».

«Також Асєєв (нібито – ред.) виконуючи завдання іноземної розвідки, шляхом візуального спостереження збирав відомості про місця дислокації (угруповання – ред.) «народної міліції» «ДНР» (нібито – ред.) передавав їх допомогою мережі Інтернет представникам СБУ, усвідомлюючи, що зібрані ним дані будуть використані проти безпеки «ДНР», – заявили в «генпрокуратурі» терористів.

Там же божаться, що Асєєв «під виглядом здійснення журналістської діяльності, підшукував у соціальних мережах проукраїнськи налаштованих користувачів, що бажають виконувати завдання іноземної розвідки, і шляхом умовлянь та переконань схиляв останніх до збору і передачі відомостей військового та іншого характеру, які могли бути використані проти безпеки «ДНР».

Терористи визнали журналіста нібито винним за статтями «Організація екстремістського співтовариства», «Шпигунство і підбурювання до шпигунства», «Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності», «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності».

«Підсудному призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років з позбавленням права займатися журналістською діяльністю строком на 2 роки і 6 місяців, з обмеженням свободи терміном на 1 рік, з відбуванням покарання в колонії суворого режиму», – резюмували бойовики.

ЩО ВІДОМО ПРО АСЄЄВА

Народився 1 жовтня 1989 року в Донецьку.

У 2006 році закінчив загальноосвітню школу в місті Макіївка. У 2010 році – Донецький державний інститут інформатики і штучного інтелекту, факультет філософії і релігієзнавства, в 2012 році – магістратуру Донецького національного технічного університету, факультет комп’ютерних наук і технологій та отримав диплом магістра релігієзнавства з відзнакою.

Як повідомляється в його біографії в літературному журналі «Юність», після закінчення університету виїхав до Франції, щоб вступити в ряди Французького іноземного легіону.

Повернувшись в Україну, змінив близько п’ятнадцяти місць роботи: працював вантажником, стажистом в банку, копачем могил, оператором поштового компанії, продавцем-консультантом побутової техніки.

«Сфера наукових інтересів: французька і німецька онтології XX сторіччя. Любить блюз. Хобі – біг. Політичні погляди – консервативні. Двічі змінював ім’я. Досить потайливий, віддає перевагу самотності і вузькому колу знайомих. Особисті якості – непостійність, врівноваженість, особливо розвинений скептицизм», – писали в «Юності».

Після початку бойових дій на Донбасі залишився на тимчасово окупованих територіях і співпрацював з газетою «Дзеркало тижня», журналом «Український тиждень», а також з «Радіо Свобода» і «Української правдою» під псевдонімом Станіслав Васін.

«Ніякі новинні картинки, ніякі ЗМІ не зможуть описати і передати те, що відбувається тут, починаючи від емоційної картинки, коли поруч лягають снаряди і міни, закінчуючи тим, що відчуває людина, яка знаходиться тут. По-друге, може бути, це прозвучить парадоксально, але справа в тому, що я не впевнений, що я б відчував себе досить комфортно, переїхавши на підконтрольну Україні територію.

Незважаючи на те, що я ціком не згоден в поглядах з людьми, які вступили до лав «ополчення», як людині з Донбасу мені не притаманний крайній націоналізм, яким на сьогоднішній день повні уми багатьох моїх співгромадян в Україні.

Незважаючи на всі розбіжності, я розмовляю з тими, хто воює за «ДНР», однією мовою, тому що сам з цього регіону. Живучи в Києві, Дніпропетровську чи Харкові, я не впевнений, що діалог йшов би однією мовою», – говорив він в інтерв’ю«Радіо Свобода» в 2015 році.

Депутат Верховної Ради VIII скликання, колишній однокурсник Асєєва Єгор Фірсов стверджує, що журналіст хотів виїхати з Донецька, але не виїжджав, «тому що вважав своїм завданням залишатися там і об’єктивно описувати події, що відбуваються».

«Він розумів, що, перебуваючи в Донецьку, він більш корисний, чи що. Він реалізовував себе. Він пише свої публікації, їх публікують. Це було досить затребуване. Тому що, як ви розумієте, не всі можуть знати, що відбувається на території окупованого Донбасу, не всі можуть описувати ту ситуацію, яка там відбувається. А Стас міг і описував. І у нього, загалом, виходило. Ще раз підкреслюю, це було досить затребуване. Тому він всі ці останні роки перебував там.

Чому писав під псевдонімом? Щоб його не впізнали. Це ми вже потім (після викрадення) відкрили його прізвище, щоб пройти всі процедури і подати його на обмін. Тому що нам потрібна реальна людина, а Станіслав Васін – це вигаданий персонаж. Він не випадково приховував своє прізвище, постійно писав під псевдонімом, тому що, як ви розумієте, це було дуже небезпечно в Донецьку. Я так думаю, що щось трапилося – або його вистежили, або щось ще (мені тут складно коментувати), що він потрапив в таку біду», – впевнений Фірсов.

В ПОЛОНІ У «ДНР»

Асєєв знаходиться в полоні у терористів, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спочатку він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо.

«Публіцист і письменник Стас Асєєв мав вагомі підстави приховувати своє справжнє ім’я. Ми зважилися оприлюднити його лише тоді, коли зникла надія, що наш колега в безпеці і на свободі. Останній раз Стас виходив на зв’язок ще 2 червня. З того часу його телефон мовчить, квартира перевернута догори дном, його місцезнаходження офіційно невідомо, а «васінський» акаунт у ФБ, що прокинувся на днях, заговорив підозріло незнайомим голосом.

Будь-який з текстів Стаса в умовах окупації автоматично перетворювався в текст вироку. Він це знав. І все одно до викрадення залишався ревним хронікером того, що відбувається по той бік лінії розмежування. Його тексти – дуже різні (суцільнометалеві, осколково-рвані, жорсткі, філософські, іронічні) – в рівній мірі відзначені страждальною силою. Здавалося, Стас намагається перетворити свої статті в тонкі і міцні нитки, які старанно простягає під колючим дротом ненависті, що три з гаком роки тому розпоров країну», – писав у статті «Земля Стаса» у «Дзеркалі тижня» 9 червня 2017 року Сергій Рахманін.

Пізніше терористи «ДНР» визнали його затримання і звинуватили в шпигунстві на користь України.

У серпні 2018 року на пропагандистському телеканалі «Росія 24» вийшов сюжет під назвою «Український журналіст-шпигун», в якому Асєєв «зізнається» у співпраці з українською розвідкою.

При цьому, багато поставили під сумнів «визнання» журналіста.

«Ми ставимо під сумнів обставини цього так званого «визнання». Ми не маємо ніякого уявлення про те, коли, за яких обставин чи примусу воно було зроблено. Ми продовжуємо вимагати, щоб Станіслав Асєєв був негайно звільнений з-під варти», – заявила прес-секретар Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Джоанна Левісон.

У свою чергу, «Репортери без кордонів» засудили рішення російських пропагандистів показати «інтерв’ю» з Асєєвом. В організації зазначили, що сюжет посилив занепокоєння щодо фізичного та психологічного стану полоненого журналіста.

Звільнення Асєєва вимагають ОБСЄ, Amnesty International, Human Rights Watch, «Репортери без кордонів» і багато інші організації.

РЕАКЦІЯ СОЦМЕРЕЖ

«Терористи засудили Станіслава Асєєва (Васіна) до 15 років суворого режиму. Про це відважно повідомляє «прокуратура ДНР». Добре що в обвинуваченні визнали те, що Стас «готував матеріали, що  негативно висвітлюють діяльність органів влади ДНР». Це і є найголовніше обвинувачення, за що Стаса звинуватили. Він був журналістом і писав правду. У квазіреспубліках за таке викрадають, 3 роки тримають в підвалі і дають 15 років. А все інше «обвинувачення» – шпигунство, екстремізм та інше, не більш, ніж зручний привід.

В цілому факт засудження був очікуваний. Це як правило є умовою обміну. Сподіваємося, що переведення в колонію поліпшить місце утримання Стаса. Тому, як би дивно це не звучало, засудження – це не поганий сигнал. Дуже сподіваємося на швидкий обмін!» – написав Фірсов на своїй сторінці в Facebook.

«Скільки коштує свобода слова? 15 років «строгача» в таборах «ДНР» для нашого кореспондента Стаса Асєєва. Є слабка надія, що вирок – це шлях до обміну, про іншу долю Стаса не хочу і не можу думати … Свободу Станіславу Асєєву!» – написав на своїй сторінці у Facebook головний редактор журналу «Український тиждень» Дмитро Крапивенко.

«15 років в’язниці – за журналістську діяльність! Національний союз журналістів України обурений судилищем над нашим колегою Станіславом Асєєвом в Донецьку. 15 років колонії суворого режиму і заборона займатися діяльністю – це неприкриті жорстокі репресії за прагнення журналіста говорити правду з окупованого Донбасу.

Станіслав Асєєв (Васін) у своїх матеріалах для «Радіо Свобода», «Української правди» і «Дзеркала тижня» розповідав про сумні реалії Донбасу, а не організовував «екстремістське співтовариство», у чому його звинувачують самопроголошені «прокурори»!

Позиція НСЖУ незмінна і підтримується нашими міжнародними партнерами: Свободу журналісту Станіслава Асєєву!

Закликаємо українську владу докласти максимальні зусилля, щоб звільнити журналіста з полону!» – підкреслив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Читайте «Чорноморку» Telegram і Facebook