На початку липня президент Володимир Зеленський заявив, що його команда майже рік веде боротьбу зі зміцненням гривні. На думку президента, через курс гривні, що був у країні останнім часом, підприємства «недоотримали мільйони та закрилися». Аналітики  VoxUkraine пояснюють, що згідно з опитуванням ділових очікувань від НБУ, підприємці асоціюють ослаблення гривні (курс 30 гривень за долар, про який казав Володимир Зеленський) з інфляцією та «важкими часами». В такі періоди вони зменшують інвестиції та скорочують персонал. Тому ослаблення гривні може привести не до економічного зростання, а до рецесії.

Міністр економіки в один голос із президентом Зеленським неодноразово заявляв, що інфляція має бути 8-9% і навіть 11-12% (Національний банк України прогнозує інфляцію на рівні 5-6%, за 6 місяців інфляція становила 2,4% відносно аналогічного періоду минулого року).

Такі заяви впливають на інфляційні очікування підприємств. У свою чергу, інфляційні очікування прямо пов’язані з інфляцією та очікуваннями щодо курсу гривні й зростання ВВП.

Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, член Редколегії VoxUkraine, та Соломія Шпак, професорка KSE, дослідили, як підприємства реагують на ослаблення гривні та чи прагнуть курсу 30 гривень за долар.

Опитування керівників компаній, що його проводить НБУ, показує сильний зв’язок між очікуваним курсом обміну валют, інфляцією та діловою активністю.

Підприємці, які очікують ослаблення гривні (тобто для купівлі одного долара потрібно більше гривень), також починають чекати зростання інфляції. А та в свою чергу асоціюється зі зростанням безробіття та економічним спадом.

«Якщо говорити людям, що національна валюта знеціниться на 10 відсоткових пунктів (з 27 до 30 грн/дол), швидше за все, це призведе до збільшення очікуваної інфляції на 3 відсоткових пункти – а це немало», – вказують Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

Часто кажуть, що слабша гривня дозволить «розгорнути крила» експортерам. Але те ж опитування показує, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад. Простіше кажучи, вони розцінюють зростання інфляції як погану ознаку. А отже – зменшують свої інвестиції, скорочують персонал та неохоче наймають нових працівників. Крім того, вони очікують зростання витрат, тому можуть заздалегідь підняти ціни, тим самим запускаючи «спіраль інфляції».

Щоб стримати інфляцію, яка найбільше б’є по найбіднішим верствам населення, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії.

Дослідження показує: заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними, оскільки можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості.

«Розробникам політики потрібно бути надзвичайно обережними у виборі слів, щоб спрямовувати економіку та зберігати спокій на ринках. Це мистецтво, яким в Україні багато хто ще не володіє», –  одають Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

У VoxUkraine відзначили, що протягом першої половини 2020 року середній курс гривні був 26 грн/дол. Для того, щоб привести середній курс до закладеного в бюджеті 30 грн/дол., протягом другої половини року курс мав би бути 35 грн/дол. Навряд чи така девальвація піде на користь економіці. І вже точно вона означатиме руйнування макроекономічної стабільності. На думку аналітиків, варто Міністерству фінансів під час розрахунку бюджету керуватися реалістичними прогнозами, а не «підганяти» реальність під розрахунки Мінфіну.

Читайте також: «Зеленський сказав, що я повинен піти»: ексглава НБУ про політичний тиск, вимоги ОП і майбутнє економіки України

«Чорноморка» в Telegram і Facebook