ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
5
1
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
5
1
Особлива думка
Чи повернуть кредити для бізнесу від Зе-команди українців із-за кордону?
  06 December 2019 17:11
|
  168

Чи повернуть кредити для бізнесу від Зе-команди українців із-за кордону?

Чи повернуть кредити для бізнесу від Зе-команди українців із-за кордону?

Президент України Володимир Зеленський анонсував програму «Повертайся і залишайся». Вона – для того, щоб повернути українців, хто працює за межами нашої країни. В уряді на виконання цього завдання глави держави оголосили про запуск «потужного інструменту» – програми з підтримки мікро- та малого підприємництва. Пообіцяли, що вона запрацює з 1 лютого 2020-го року. 

Я дуже не проти, щоб заробітчани повернулися і мали змогу добре заробляти вдома. Але. Чи вирішиться це кредитування малого і середнього бізнесу? І за чий рахунок бенкет, так би мовити? В Україні кредити дорогі через загальну економічну ситуацію. Звідки уряд візьме дешеві гроші? При тому, що «взяти» їх просто не можна. Можна заробити, позичити (і вертати відсотки), або … вкрасти (на що уряд, звісно, не мав би йти ніколи).

Спробуємо розібратися.

СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ ПРАЦЮЮТЬ ЗА КОРДОНОМ

За інформацією Міністерства соціальної політики України станом на серпень 2019 -го – близько 3,2 мільйона українців працює за кордоном на постійній основі. За даними Державної служби статистики України за 2015-2017 роки, кількість трудових мігрантів у віці 15-70 років становила 1,3 млн осіб, що на 10,3% більше, ніж за минулий період обстеження (у 2010-2012 роках).

При цьому попитом користуються висококваліфіковані робітники – газозварювальники, токарі, слюсарі високого розряду, а також фахівці в галузі фізичних, математичних, хімічних наук, ІТ-сфери, медичні працівники тощо.

Із загальної кількості за кордоном 92% складали чоловіки. До виїзду за кордон 40% трудових мігрантів з України працювали у сфері транспорту, складському господарстві, поштовій та кур’єрській сфері, у переробній промисловості (12%) та на будівництві (11%).

Всім їм – у бізнес?

Я задумалась – як обіцяні кредити допоможуть повернути в Україну людей таких професій? Невже, щоб мати нормальний заробіток, зварювальнику, скажімо, потрібно обов’язково оформити ФОП –  і бігти по кредит від уряду? Та і які перспективи у «дешевих швидких кредитів» в сучасних українських реаліях?

Тут без експертної думки не розібратися. Тому – звернулася із запитанням до українських економічних фахівців із двома запитаннями: звідки гроші для кредитів? та – чи це поверне українців із-за кордону?

ЩО ВІДПОВІЛИ ЕКОНОМІЧНІ ЕКСПЕРТИ

Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський у коментарі «Чорноморці» зазначив, що джерелом коштів може бути Держбюджет України. Не виключено, що є якісь домовленості з міжнародними фінансовими організаціями щодо фінансування цього проекту. Але.

«Ця програма не призведе до повернення українців з-за кордону. Люди відкривають бізнес за межами України не лише через можливість взяти кредити на рівні 1-3 %. Є багато інших факторів, зокрема, податки, ринки збуту, законодавство країни, тощо. Кредити під 5-9 %, які пропонує Уряд, досить дорогі порівняно з європейськими. Людина, яка веде бізнес в Європі може взяти кредити дешевше. Інші умови ведення бізнесу, взагалі урядом до уваги не беруться», – вважає Хмелевський.

Експертка Центру структурної політології «Вибір» Лілія Брудницька сказала «Чорноморці», що заяву президента і уряду слід сприймати і розглядати виключно як стартап – творча команда анонсує, на що витратить кошти, котрі хоче залучити. Зовні заявлене виглядає достатньо привабливо для тих капіталовкладників і кредиторів, які критикувати попередній уряд України за проїдання кредитних коштів.

«Але окреслена президентом України механіка, принаймні, з точки зору фінансів, у такому вигляді видається сумнівною. По-перше, за замовчуванням передбачається спрямувати на стимулювання зростання економіки інвестиції від відкриття ринку землі. Однак ринок ще не відкритий, запуск продажу землі супроводжуватиметься несподіванками, про які не знають ні розробники проекту, ні потенційні покупці. Тому прибутки, м’яко кажучи, можуть бути меншими від запланованих. По-друге, кредити під ставку, нижчу за ту, за якою ми залучаємо як держава кредитні кошти, – це нонсенс. Можливий лише один варіант – спочатку частина кредитних коштів іде на пільгові кредити, і саме це кредитування залучає основну масу фінансування під таку програму. Тобто, працює як наживка під час риболовлі», – пояснила вона. 

Альтернативним варіантом було б залучення виведеного з України не завжди чесним шляхом добутого капіталу, вважає Брудницька. І це досить реальний спосіб, з огляду на історії з капіталами Коломойського та Онищенка, арештовані за кордоном. Ділові люди надали б перевагу розміщенню капіталів в Україні. 

«Але! Усі ці добрі наміри перекреслюються двома обставинами: військовими діями на Донбасі (зона ООС) та умовно ризикованою і, відповідно, високого рівня спекулятивною характеристикою України як простору для бізнесу. У такому просторі можливі лише високі ставки. А гра з пільговими ставками від держави занадто відома як нашим громадянам (кредити під квартири для молоді, теплі кредити тощо), аби довіряти», – констатувала експертка.  

Чи вийде цією програмою повернути українців із-за кордону? Частково – так, вважає Брудницька. Але не відразу та виключно за умов, якщо кредити справді будуть дешевими й надаватимуться чесно і прозоро. З таким рівнем корупції, який є в Україні, існує висока ймовірність нечесного і непрозорого розподілу кредитів, а також запуску схем з відмивання «чорних» і «сірих» коштів через такий інструмент. 

Експерт Аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник з приводу джерела грошей для кредитування зазначив, що завжди є можливість випустити ОВГЗ та на залучені сотні мільйонів прокредитувати населення за пільговими ставками. Але є ризики.

Перший –  соціальний: як тільки репатріанти почнуть отримувати кредити за пільговими умовами, інші українці почнуть вимагати собі такі самі умови, що закінчиться або переобтяженням державного бюджету або конфліктом між «корінними» та «репатріантами».

«Тим більш не забуваємо, що «репатріантами» у більшості своїй будуть не мешканці Канади, а РФ. І є дуже великий ризик того, що це будуть мешканці ОРДЛО, які отримали громадянство РФ, а це вже конфлікт з «войовничою меншістю», як каже пан Сивохо. І я не впевнений, що президент розуміє, як вирішити це питання», – зауважив Мельник.

Другий ризик – фінансовий: ці програми та гроші мають бути зазначені у Державному бюджеті України. 

«Виходячи із того, що поки вони на 2020 рік не передбачені, то я ризикну спрогнозувати, що і заяви залишаться заявами. Звісно, можна внести зміни в бюджет і передбачити відповідні кошти, але тут виникають ризики розбалансування бюджету. Я не впевнений, що Зеленський піде на цей ризик, адже він занадто сильно цінує стабільність», – вважає експерт.

Третій ризик –  правовий. Необхідно розробляти цілий пласт законів і підзаконних правових актів, на це піде не менше півроку.

«Тому, ризикну спрогнозувати, що навіть якщо ця програма і буде запроваджена, то це станеться не раніше 2021 року», – підсумував Мельник. 

Підприємець і експерт з управління маркетингом Юрій Буділов у коментарі «Чорноморці»  висловився ще більш критично: «Цей щедрий жест інакше, ніж «метання кредитами перед електоратом» у мене назвати не виходить». 

Експерт радий би виявитися неправим, але зазначив, що для того, щоб задати собі питання «звідки братимуть гроші на кредити для українців» потрібно спочатку бути впевненими, що програми реальні, гроші будуть – і будуть брати.

«Давайте міркувати логічно. Індекс інфляції в 2019 стабільний, споживчі ціни зафіксувалися.  Але … Давайте міркувати про кредит не як про «манну небесну», а як про продукт. Якщо кредит це продукт – його потрібно адмініструвати.  Це гроші. Друга – набагато більш небезпечна стаття витрат для нашого «грошового ящика» – це ризики неповернення кредитів, за якими почнуться тривалі суди і розгляди (часто безуспішні).  І за всім цим ми бачимо обіцянку 5% – вибачте, а хто заплатить за інші відсотки? Відповідь: населення. В тій чи іншій формі. Приватні кредитори під 5% і ризики? Ні. Бюджет? Ні, там майже дефіцит», – пояснив Буділов.

На його думку, в Україні більше проблем, ніж просто недостача кредитів. А обіцянка надати ці кредити – просто «метання бісеру з обіцянками чергового покращення». 

Вийшло, що економісти лише посилили мою невіру, що бізнес-кредитування від уряду поверне заробітчан в Україну. Як би гірше не вийшло. І як мінімум – про це треба говорити і звертати на проблемні точки увагу тих, хто відповідальний за розробку політик. Як каже моя колега Євгенія Мазур –  ми повинні контролювати владу, бо таке наше завдання як виборців. А не любити чи не любити її.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені