«Чорноморка» вже неодноразово препарувала окремі пропозиції з інавгураційного спічу президента України Володимира Зеленського. Сьогоднішній матеріал також торкнеться однієї із заяв президента під куполом Ради 21 травня.

«Всім, хто готовий будувати нову, сильну і успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, свої знання, досвід і ментальні цінності. Все це допоможе нам почати нову епоху», – говорив тоді президент.

Звичайно, уважний читач може викрити автора цих рядків в маніпуляції. Так, дійсно, тоді глава держави звертався до «65 мільйонів українців у світі».

Але, схоже, нинішня ситуація вносить корективи.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Як ви прекрасно пам’ятаєте, відразу після другого туру президентських виборів Кремль підніс перший «подарунок» Зеленському, видавши указ президента РФ Володимира Путіна про роздачу російських паспортів населенню, яке живе на тимчасово окупованій частині Донбасу.

А щоб новий український лідер не розслаблявся, акурат перед парламентськими виборами Путін підписав указ про спрощене отримання російського громадянства для всіх жителів Донецької і Луганської областей. Не тільки тимчасово окупованих районів, як було раніше.

«Право на спрощену процедуру отримання російського паспорта отримають громадяни, які постійно проживали на територіях Донецької та Луганської областей станом на 7 квітня 2014 року і 27 квітня 2014 року відповідно», – пояснили в Кремлі.

На цей хід одразу ж відповів Офіс президента Зеленського. Там заявили про намір надавати етнічним українцям, які живуть за кордоном в «дружніх країнах», друге громадянство – українське. Крім того, український паспорт можна буде отримати людям, права і свободи яких порушують в їхніх країнах.

«Президент України доручає МЗС розробити механізм надання українського громадянства як другого для етнічних українців з дружніх нам країн, що прагнуть приєднатися до розвитку своєї історичної батьківщини. Також Володимир Зеленський доручає розробити механізм спрощеного надання українського громадянства людям, які страждають від порушення прав і свобод в своїх країнах», – сказано в заяві ОПУ.

ПРО ЩО НИНІШНІЙ УКАЗ

На реалізацію цієї ідеї пішло близько місяця. 13 серпня на сайті глави держави був опублікований Указ президента №594/2019 «Питання спрощення отримання громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали (беруть) участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань за політичні переконання».

Якщо перевести цей указ з канцеляриту на людську мову, то Зеленський звільнив від необхідності надання зобов’язання припинити іноземне громадянство особам, які є громадянами Російської Федерації і піддаються переслідуванням за політичними переконаннями в РФ, і подають клопотання про набуття громадянства України.

Від такої ж необхідності указом українського президента звільняються особи, які проходять службу в Збройних Силах України та які мають видатні заслуги перед Україною, або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес (брали або беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, в відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях) і звертаються з приводу набуття громадянства України.

Згідно з документом, Кабінет міністрів України повинен внести на розгляд Верховної Ради законопроект, спрямований на спрощення порядку набуття громадянства України зазначеними категоріями осіб, а також законопроект про порядок надання притулку.

Крім того, Зеленський дав уряду доручення про проведення за участю Служби безпеки України перевірки дотримання Державною міграційною службою, Міністерством закордонних справ, дипломатичними представництвами та консульськими установами України вимог законодавства в сфері громадянства при прийнятті рішень про оформлення набуття громадянства України.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВЖЕ ДАВ УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО РОСІЯНАМ

При цьому, якщо уважно почитати сайт Офісу президента, то Зеленський вже двічі надавав громадянство України іноземцям, які захищали територіальну цілісність держави на Донбасі.

Перший раз це сталося на День Конституції 28 червня. Тоді нашими з вами співгромадянами стали Дмитро Бєлогорцев, Давид Гачечиладзе, Абдул Джаліл, Тачі Джафаров, Рудольф Єгоренко, Тенгіз Занадзе, Гіоргі Кахніашвілі, Валерій Колот, Мераб Концелідзе, Мамука Музашвили, Юрій Савілов (до цього був громадянином РФ), Леваном Хуцішвілі, Арсланбек Карімов і Юлія Толопило (до цього була громадянкою РФ).

Коментуючи це рішення, президент говорив, що це лише перші рішення про надання громадянства України особам, які захищали суверенітет і територіальну цілісність країни.

«Наступні будуть прийняті після надходження матеріалів від Міграційної служби та їх розгляду в установленому порядку. Відтепер з боку Президента не буде штучного гальмування або затягування цього процесу, як це було в минулі роки», – підкреслювали в Офісі президента.

Скажемо правду, слово він стримав. Адже вже 18 липня президент підписав указ про надання українського громадянства дев’ятьом безпосереднім учасникам бойових дій на Донбасі. Серед них – Сергій Олексійович, Станіслав Гібадулін, Сергій Гноєвий (до цього був громадянином РФ), Нугзар Канделакі, Андрій Ковніренко (до цього був громадянином РФ), Микита Макєєв (до цього був громадянином РФ), Денис Прохоров та Олексій Сівохін (до цього був громадянином РФ).

Також в громадянство України був прийнятий Дмитро Фомін (до цього був громадянином РФ). Він брав участь в підвищенні рівня професійної підготовки, навчання і забезпечення необхідним спорядженням військових медиків Збройних Сил України в умовах бойових дій.

«Президент Володимир Зеленський вже вдруге приймає до громадянства України іноземців, які захищають нашу державу. Попередні п’ять років цього не робили. Глава держави запевнив, що і надалі буде надавати громадянство особам, які мають заслуги перед Україною», – говорив тоді ОП.

ЧОМУ РІШЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО КРИТИКУЮТЬ

Тому що дати українське громадянство росіянину (або персоні іншої національності), який воював на Донбасі, а, отже, розуміє загрозу «руского міра», хто почав бойові дії і без зупинок підігріває їх, хто безсовісно бреше і маніпулює, хто хворий імперським свідомістю і фантомними болями за Радянським Союзом, хто сприймає Україну виключно як нетямущого молодшого брата (або сестру), за яким потрібне око та око – це одне.

А інше, якщо Україна буде притулком для росіян, «які зазнали переслідувань за політичні переконання». Адже, наприклад, низка націоналістів в РФ зараз під гнітом Кремля. Але для них Крим – не український, на Донбасі – міфічна «Новоросія», Революція Гідності – нібито «державний переворот» і так далі за списком кремлівської пропаганди. Погугліть, наприклад, Дмитра Дьомушкіна.

Або Сергій Удальцов. Вкрай лівий політик нинішньої російської системи, який одночасно проти Путіна, але в своєму мікроблозі в Twitter пише наступну нісенітницю.

Как на Майдане бандеровцы по людям стреляли, так и с «Боингом» отработали. А обвинять будут, конечно, ополченцев и Россию. Уроды!

— Сергей Удальцов (@s_udaltsov) 17 июля 2014 г.

Сергей Удальцов: С первого дня поддерживал право жителей Крыма и Новороссии на самоопределение. Истерика либеральных русофобов мне противна

— Сергей Удальцов (@s_udaltsov) 17 июля 2014 г.

Або той же Олексій Навальний. Головний серед головних борців з кремлівською диктатурою, але тимчасово окупований Росією український Крим повертати просто так він не хоче.

Ось цим трьом персонажам гіпотетично світить українське громадянство. Як вам такі перспективи?

Зрозуміло, що і Дьомушкін, і Удальцов, і Навальний 99,99% не будуть звертатися до Зеленського з відповідним проханням. Однак люди з ідентичним мисленням, але іншими іменами, будуть. І це дуже не радує.

«Не розумію, а чому Україна повинна давати в спрощеному порядку громадянство росіянам, яких переслідують на батьківщині? Чому недостатньо дати, якщо вже на те пішло, статус політичного біженця і можливість жити і працювати.

Чому вони повинні голосувати? Вони будуть інтегруватися в українське суспільство або будуть росіянами з Києва? Вони склали іспити з державної мови? Чому б не давати громадянство тим, хто пройде цей шлях?» – підкреслив на своїй сторінці в Facebook журналіст Вахтанг Кіпіані.

«А білоруській опозиції Зеленський не хоче давати українське громадянство? Ті точно проукраїнські. Боїться зіпсувати відносини з прообразом своєї поведінки?

Добре, що цей указ без відповідних законів не буде діяти. А ось коли будуть внесені законопроекти – буде головна боротьба проти небезпечних ініціатив», – пише депутат Верховної Ради VIII скликання Володимир Ар’єв.

«Дурнувате рішення Зеленського про надання громадянства росіянам.

А давайте називати все прямо, як є. Цей новий указ Зеленського щодо спрощеного надання українського громадянства опозиційним росіянам, які «зазнали переслідувань за політичні переконання» – це повна нісенітниця. Або дурниця, або все ж це ось саме так виглядає контрреволюція, хитрий план Кремля і т.п. Саме тому багато людей негативно ставилися до колишнього клоуна, так очікували від нього якихось таких дивних рішень. Ось вони і пішли.

З чого б взагалі хтось повинен отримувати одночасно громадянство? Тобто ці люди у себе в Росії зазнали переслідувань, але при чому тут Україна? Скільки росіян зазнали переслідувань за виступи проти війни з Україною? Скільки з них пускали під укіс поїзди з військовою технікою, які йшли на Донбас. Двоє? Троє? Жодного?

Вони там протестують проти нечесних виборів в Москві – я щось не бачив їхніх протестів проти (незаконної – ред.) анексії Криму.

Громадянство – це привілей. Українське громадянство, яке дає право безвізових подорожей країнами ЄС – це привілей. Вибачте, але за це українці заплатили кров’ю і своїм геополітичним вибором, який вони тепер відстоюють. Росіяни – ні.

В крайньому випадку можна давати статус біженця, але це і зараз робиться. Хоча і тут є питання.

Тепер ФСБ почне інфільтрувати в Україні своїх агентів під виглядом опозиціонерів, з яких будуть робити показових репресованих опозиціонерів, які потім, переїхавши вже в Україну, будуть дивним чином каламутити воду в Україні. Думаєте на новому місці вони підуть працювати на будівництво або на шахти? Ні. Журналістика, політологія, преса в загальному, політичне консультування, створення всіляких недержавних організацій, спроби побудувати правильну України і т.п.

Вам мало російських журналістів в Україні? Тепер чекайте «філософські автозаки» з російськими типу опозиціонерами, які почнуть ходити по українських ефірах, отримають колонки і блоги в ЗМІ. Саме так програється інформаційна війна», – висловив свою думку журналіст Антон Павлушко.

«Спірне питання. Указ президента Зеленського про спрощене громадянство для політично гнаних в Рашці. З одного боку, це легітимізація того, що робив всі 5 років Порошенко, він просто виписував паспорти без всяких волокит і законів. Та ж дружина глави СБУ Баканова багато років не може отримати громадянство України і мучиться через бюрократію з російським.

Є побоювання, що Путін буде тепер використовувати цю лазівку для відправки своїх агентів до Києва, але для цього є таке поняття як фільтрація. Політично це правильне рішення, ми повинні створити у нас майданчик для опозиції путінському Кремлю, таких чином прискоримо крах москальського ворога!» – вважає журналіст Сергій Медяник.

«Що стосується росіян, які зазнали політичних переслідувань … Є інститут політичного притулку. Статус біженця. Вони повністю перекривають потреби надання притулку переслідуваним за політичними мотивами.

Але при чому тут громадянство?

І, найголовніше – які зазнали переслідувань в який період?

Тому що людина, яка п’ять років пречудово жила в Москві «поза політикою», а потім раптом прокинулася, під гаслом Любові Соболь «ми не «помаранчева чума» вийшла на проспект Сахарова будувати Рейх без корупції, зірвала український прапор, отримала п’ятнадцять діб – вона теж піддалася політичним переслідуванням. Ось вона точно повинна стати громадянином України?

Імперець В’ячеслав Мальцев, який «Артпідготовка» і який в 2014 кричав «Кримнаш, сечі бандер!», а потім піддався політичним переслідуванням – ось він за цим указом тепер матиме право на спрощене отримання українського громадянства.

В коментах точно підказують – зкручена на камеру тітка-едінороска тепер теж може претендувати на українське громадянство.

А чи не занадто жирно, друзі?

Ви цим указом на одну дошку ставите людей, які реально пахали, допомагали, сиділи, ризикували сісти або бути вбитими – і людей, які в кокошнику кричали «Ра-сі-я, Ра-сі-я, оле-оле-оле», а потім отримали п’ятнадцять діб.

Тих, хто всі ці роки дійсно допомагав Україні, боровся проти війни і окупації, в Росії і так вже залишилися одиниці. Їх витіснили, вони змушені були тікати, поїхали, емігрували, сіли.

І ось ви видаєте указ, в якому зрівнюєте тих, хто реально протистояв окупації України, і тих, хто … Та взагалі не зрозумій хто. Навіщо?

Раніше треба було за Україну боротися. А тепер – пізно вже. Потяг пішов. Вододіл вже стався.

Ось для тих окремих випадків, які я описав вище – і існує інститут видачі громадянства президентом України. Цих випадків не так вже й багато. Їх всі можна вирішити окремим порядком після розгляду кожної кандидатури і перевірки СБУ. Мене ось СБУ перевіряла, коли я подавався на посвідку. Я не бачу в цьому ніяких проблем. Не цукровий, не розтану.

Так ось, видача громадянства в цих окремих випадках – це ваша робота, Володимире Олександровичу. Це ВАША робота, Володимире Олександровичу.

А зрівняти всіх скопом і всім скопом видавати українське громадянство, щоб тільки поднас *** ь Путіну в тапки …

Ви тим самим нівелюєте громадянство своєї країни, пане Президенте. Нівелюєте смерті тих, хто гинув за свободу і незалежність своєї країни. Ви ставите їх в один ряд з тим же В’ячеславом Мальцевим. Ви розумієте це?

І отримувати в цьому випадку паспорт в одному ряду не зрозумій з ким … Щоб потім не знати, що відповісти на питання «а якого, власне, чорта» …

Та ні, дякую. Не треба. Я з посвідкою поживу», – пояснює журналіст Аркадій Бабченко.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.