Розмови про те, що лідери країн «нормандської четвірки» ось-ось зустрінуться, ведуться вже казна-скільки. Деякі щиро дивуються, інші – обурюються, треті взагалі втомилися.

Насправді тягне час тільки одна сторона – російська. І у Меркель, і у Макрона, і у Зеленського готові до зустрічі по Донбасу з вересня, але у Кремля знаходяться всіе нові причини й ультиматуми, щоб саміт відстрочити.

Примітно, що позицію РФ з цього питання регулярно висловлюють то помічник президента Владислав Сурков, то підконтрольний йому «політолог» Олексій Чеснаков, то глава МЗС Сергій Лавров, то спікер Кремля Дмитро Пєсков. Практично всі, крім Володимира Путіна – того, кому, власне, брати участь у зустрічі «нормандської четвірки».

Сайт Кремля час від часу публікував комюніке за підсумками міжнародних переговорів, де обтічно оцінюють перспективи зустрічі Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна, часто супроводжуючи її прикметниками «можлива» і «ймовірна». Тобто, міжнародній спільноті продовжували пускати пил в очі, тримаючи недоречну в цьому випадку інтригу.

Але нарешті Путін перервав мовчання. Напередодні ввечері президент країни-агресора відповів на питання журналістів по завершенню саміту БРІКС, де прокоментував пропозицію зустрітися із Зеленським у Казахстані , перспективи «нормандського саміту», розведення сил і засобів на Донбасі, резонансний закон про особливий статус Донбасу, а також майбутні газові переговори між Україною і РФ.

Ключові заяви господаря Кремля, які стосуються української тематики, в тексті «Чорноморки».

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ЗУСТРІЧІ З ЗЕЛЕНСЬКИМ У КАЗАХСТАНІ

«Перше – що стосується ініціативи Нурсултана Абишевича Назарбаєва. Це дуже поважна людина, у мене з ним дуже близькі, дружні стосунки, він дуже досвідчений політик. До речі кажучи, він довгий час, багато років жив в Україні, і він добре знає цю країну і ставиться до неї з великою симпатією і весь час мені транслює це своє ставлення до України. Тому тут для мене нічого дивного немає.

Але він завжди виходив з того, що Україна повинна шукати щастя не за морями. «За морем і теличка – полушка, але дорогий перевіз», – знаєте таке російське прислів’я? Так от, не за морем, не за океаном потрібно шукати щастя, а зі своїми сусідами домовлятися. Теж правильний підхід.

Але справа в тому, що зараз про зустріч до «нормандського формату» мови не йде, оскільки ми домовилися про те, що будемо зустрічатися в «нормандському форматі». Але якщо вже будемо зустрічатися, так чого ж нам метушитися і бігати тут на непідготовлені зустрічі? Я думаю, в цьому ніхто не зацікавлений: ні я, ні президент Зеленський. Ми ж повинні вийти з якимось результатом.

Так-то ми з ним в контакті, ми ж розмовляємо по телефону. Повний контакт є, але нам потрібно підійти до якихось рішень».

ПРО «НОРМАНДСЬКИЙ» САМІТ

«В принципі, «нормандський формат» і зустріч в «нормандському форматі» можлива. Взагалі, крім «нормандського формату», іншого механізму немає </ strong>. Тому ми – коли я говорю «ми», я маю на увазі Росію, тобто мене і моїх колег, МЗС, наші відповідні служби – ми за його збереження.

Повторюю ще раз: нічого іншого немає і не передбачається».

ПРО РОЗВЕДЕННЯ СИЛ І ЗАСОБІВ НА ДОНБАСІ

«Те, що вироблено відведення сил в двох цих точках критичних, – це добре, ми це вітаємо. Вітаємо як дії української влади, так і дії невизнаних (так званих – ред.) «республік» (терористів «Л/ДНР» – ред.).

Правда, тут же (нібито – ред.) з’являються якісь двозначності. Ми бачимо заяви, наприклад, міністр, по-моєму, закордонних справ України заявив про те, що Україна взагалі може відмовитися від Мінських угод. Але це як? Ми що тоді будемо обговорювати в «нормандському форматі»? Про що там може йти тоді мова, я не дуже розумію. Це перше.

Друге. Ми бачимо заяви офіційних осіб про те, що в зону, звідки вже відведені війська з важким озброєнням, можуть повернутися і інші збройні формування, і міліція (поліція – ред.), і Нацгвардія України. Тоді все те ж саме буде зроблено з боку ополченців (терористів – ред.) «ЛНР» і «ДНР». Чи потрібно це, якщо вже війська пішли? Мені здається ні».

ПРО ЗАКОН ПРО ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ

«І, нарешті, найважливіше, і на це я б хотів звернути і Вашу увагу, і всіх колег, які тут присутні, це абсолютно ключове питання. Ми чуємо теж від перших осіб України про те, що може бути прийнятий інший закон про особливий статус Донбасу. Який? Адже це абсолютно ключова річ. Якщо буде прийнято щось таке, що не узгоджено з (терористами – ред.) «ЛНР» і «ДНР», то тоді (нібито – ред.) все миттєво зайде в глухий кут.

Адже весь сенс «формули Штайнмайєра», яка не несе ніякого змісту і є просто інструментом прийняття, імплементації закону про особливий статус після проведення муніципальних виборів, – там же нічого немає змістовного, це просто формула, причому така, яка не в повній мірі відповідає, до речі кажучи, Мінським угодами. Але ми пішли на це, це компроміс з нашого боку, ми погодилися, але тільки б хоч щось було, щоб рухатися вперед. А навіщо потрібна ця формула, якщо не буде самого закону про особливий статус? Адже формула потрібна для імплементації цього закону.

І ще дуже важлива обставина. 31 грудня завершується термін дії цього закону про особливий статус Донбасу. Якщо він не буде продовжений …

Взагалі-то колись європейські партнери ставили питання і прямо просили Україну зробити цей закон безстроковим – не на рік, не на два, чи не на три. І свого часу Порошенко погодився з цим і сказав: «Так, ми повинні це зробити, і ми це зробимо». Так нічого і не зробив.

31-го закінчується термін. Далі що? Що ми будемо обговорювати в «нормандському форматі»? Це взагалі ключове питання.

Але в цілому щось, звичайно, робиться. Ось, розведення в двох місцях. Але там, Ви розумієте, по всій лінії треба розводити. Треба розвести по всій лінії так, щоб хоча б гармати не стріляли, щоб люди не гинули. Це точно треба зробити, і як можна швидше».

ПРО ГАЗОВІ ПЕРЕГОВОРИ З УКРАЇНОЮ

«Що стосується переговорів з Україною, є такі загрози чи ні з приводу припинення транзиту. Ми вже багато разів говорили: ми готові працювати з Україною і щодо транзиту нашого газу до Європи, і по поставках у саму Україну, причому за цінами нижчими від тих, за якими Україна отримує російський же газ, але як би по реверсу з боку Європи.

Хочу, щоб усім було зрозуміло: неможливий ніякий реверс. Газ не може в півтруби текти в одну сторону, а в півтруби – в іншу. Нісенітниця це, розумієте, «на вербі груші». Це нереально абсолютно. Ми знаємо, як це технологічно робиться: [газ] заходить, потім лупінг такий зробили, обхідну трубу, і тому його качають. Або прямо качають …

Технологічно адже як вибудувана труба? Це ж радянська труба: ось вона йде транзитна, а від неї відгалуження на всю територію України. Там зараховують, а потім перераховують, що начебто це з Європи прийшло.

Це дурниця просто, ми це прекрасно розуміємо. Ми просто не шумимо з цього приводу, щоб уже не загострювати ситуацію. Але ми ж говорили про те, що, якщо безпосередньо будемо поставляти, ми готові навіть знизити ціну до 20 і навіть до 25 відсотків.

Що ми зараз бачимо, що відбувається в реаліях? Знову «Нафтогаз» пред’явив черговий позов в суді на шість з гаком мільярдів. Маячня якась, просто загострюють ситуацію. Навіщо? Ми ж говоримо: ми готові, причому при супроводі Єврокомісії, досягти будь-яких угод.

Україна хоче за українськими законами це відрегулювати – будь ласка, ми готові. Україна хоче відрегулювати за європейськими законами, вона взяла на себе зобов’язання прийняти європейське законодавство – ми готові, будь ласка. Ми і в Єврокомісії про це сказали, і я сказав це своїм колегам і у Франції, і в Німеччині. Якщо Україна встигне імплементувати у себе законодавство європейських країн – будь ласка. Там це пов’язано з розділом генеруючих компаній і транзиту. Чи зможуть вони це зробити в період часу, що залишився – добре. Вони взяли на себе зобов’язання перед Європою, не перед нами, нехай роблять, ми готові і до цього.

Але це не все від нас залежить. Тому ризик припинення транзиту існує, напевно, з урахуванням тих обставин, про які я сказав».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook