Сьогодні на Донбасі загинула ще одна військовослужбовець – медик Ірина Шевченко. В машину, в якій вона вивозила пораненого бійця в районі населеного пункту Водяне, потрапила російська протитанкова керована ракета. Це був санітарний автомобіль «Хаммер» з розпізнавальними знаками. Бойовики прекрасно знали, що це – медики, але, тим не менш, вистрілили. Старший матрос Сергій Майборода загинув на місці. За життя Ірини лікарі боролися кілька годин. Але безуспішно.

На фронт Ірина Шевченко приїхала з Херсона. У 2014-му стала волонтером, пізніше пройшла курси парамедиків, а в 2015 році – підписала контракт з 36 бригадою морської піхоти. Любила повторювати, що «вона не жінка, а військовослужбовець». Її перша ротація в Широкино тривала майже півтора року. Було багато поранених, обстріли не припинялися. По селищу постійно працювала ворожа артилерія. Напередодні нового року, 31 грудня 2016 року отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня. Навіть коли її підрозділ вивели із зони АТО, вона навідувалася в Широкино, як волонтер.

Друзі та знайомі Ірини Шевченко згадують про неї, як про людину виняткову: неймовірно добру, часом навіть занадто сміливу, завжди готову підтримати своїх побратимів, вислухати і дати пораду. А іноді і по-материнськи насварити. А ще Ірина Вікторівна була найталановитішим кулінаром. Приготовані нею на передовій смакоти – коржики, лаваші і млинчики – запам’ятовували всі, хто потрапляли в гості – бійці, волонтери, фронтові журналісти. Всі вони сьогодні пишуть про те, якою вона була.

«Ти не могла кинути хлопців, як би себе не відчувала, ти приїхала на цю ротацію, хоча жменями довелося їсти таблетки, але на тобі багато трималося. Ти справжня. Ніхто не вірив, що ти можеш піти, вірили, що ти по-любому переможеш», – написала про Ірину Шевченко снайпер Юлія Матвієнко.

«Вона була і назавжди залишиться – Мамою, сестрою, подругою, справжнім бойовим побратимом для всіх морських піхотинців, для волонтерів, для нас, журналістів… Завжди – в самому пеклі, рятуючи життя хлопців… Ангел не в білому халаті, – написала у Facebook журналіст Аліна Комарова. – Завжди для всіх знаходилося добре слово, смачні млинці, приготовані за 5 хвилин, ароматний грибний соус… в зруйнованому орками селі, у Іринки був острівець миру – палісадник із запашними в травні конваліями».

Ірині Шевченко було 48 років. З родини у неї залишилася сестра, але її великою і дружною сім’єю стала її бригада, в якій Вікторівну любили, поважали, і яка зараз сумує за нею.

Ірина – третя жінка-медик, що загинула на Донбасі від попадання протитанкової ракети. У 2016 році також під час евакуації пораненого на Світлодарській дузі російський ПТУР вбив медика Наталю Хоружій, а в 2018-му – біля Катеринівки – від попадання протитанкової ракети загинула медик 10 гірничо-штурмової бригади Сабіна Галицька.

Вічна пам’ять Ірині і всім захисникам України.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook