Маріуполь лідирує за кількістю квартир, придбаних для переселенців за програмою фінансування тимчасового житла. Новосели поділилися своїми історіями.

На сьогодні в Маріуполі зареєстровано понад 98 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПЛ). За словами начальниці управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Юлії Дубовської, на черзі за житлом зараз стоять близько 900 переселенців. Завдяки участі у програмі тимчасового житла, за якою місто має покрити 30% вартості квартири, а держава – 70%, квартири вже отримала 131 сім’я. У цьому році планується передати ключі ще для 52 сімей.

Переселенці, які отримали квартири, розповіли, як їхні життя змінилися завдяки участі в програмі, передають «Донецькі новини» з посиланням на інформацію прес-служби Громадського холдингу «Група впливу» («Група впливу»).

Ірина, матір чотирьох синів з Донецької області, в 2015 році з сім’єю переїхала до Маріуполя.

«Ми три роки знімали квартири. Постійно переїжджали. Неодноразово зверталися до міської влади з проханнями допомогти нам з житлом», – сказала вона.

Про складне життя сім’ї Ірини навіть зняли сюжет на національному телеканалі. Житло, яке винаймала родина, було в поганому стані, цвіль, відсутність нормальних умов для дітей. Двоє дітей на грунті постійного стресу і таких умов стали в лікарні на облік з бронхіальною астмою. Потім родині Ірини запропонували взяти участь у програмі тимчасового житла.

«Я зібрала і подала всі необхідні документи, довідки ВПЛ, медичні довідки дітей. Ще була характеристика з мого місця роботи, з лікарні. І через кілька місяців нам повідомили, щоб ми приходили по ордер», – розповіла Ірина.

У трикімнатну квартиру сім’я переїхала відразу. Житло потребує незначного ремонту, який сім’я зробила за власні кошти. Хоча формально житло надається терміном на рік, враховуючи складні життєві умови сім’ї, влада без проблем продовжує термін оренди житла.

«У цій квартирі ми живемо вже два роки. Кожен рік ми здаємо в ЦНАП документи, що ми тут живемо, справно платимо за комунальні послуги і нам продовжують договір», – додала переселенка.

Але найголовніше, як зазначають активісти, що після переїзду життя сім’ї Ірини змінилася кардинально. Програма передбачає, що сім’я платить тільки за комунальні послуги, а це величезна економія для сімей переселенців. Однак ще більш важливими є психологічні наслідки.

«Ми стали спати спокійно. Дітям є куди повернутися. Ми не переживаємо, що буде завтра, тому що знаємо, що нам точно не потрібно переїжджати на нове місце, а дітям – шукати нову школу … найскладніше в цій історії було не сумніватися. Люди просто чекають, а треба рухатися, робити щось…», – поділилася Ірина.

Схожа історія у сім’ї Анжели з тимчасово непідконтрольного українській владі Донецька. В 2014 році, коли почалися бойові дії, вона разом з чоловіком, донькою і батьками переїхала до Маріуполя. Кілька місяців уся родина жила у рідних. Потім почалися нескінченні переїзди на нові квартири.

«Ми тричі переїжджали. Постійно жили на валізах», – згадує вона.

В 2018 році жінка почула про програму і подала документи. Подружжя надали довідки з місця роботи, довідки ВПЛ та інші необхідні документи.

«Спочатку не вірила в те, що отримаємо квартиру. Подали документи і забули про це. А потім дзвінок і нам сказали, щоб приходили отримувати ключі», – каже Анжела.

Стрес від постійних переїздів негативно вплинув на здоров’я батьків Анжели. Мати пережила інфаркт. Коли місто виділило квартиру на третьому поверсі, сім’я Анжели звернулася до міської влади з проханням знайти більш прийнятний, враховуючи обставини зі здоров’ям, варіант. І їм знайшли іншу квартиру вже на другому поверсі. Нова квартира була в хорошому стані. Меблі та техніку сім’я зуміла перевезти з Донецька.

«Ми дуже раді, що враховують індивідуальні потреби. Не просто дали квартиру, а так, щоб вона була зручною для людей. Це дуже важливо … Ми дуже втомилися поневірятися по квартирах…», – додала Анжела.

Третя сім’я переселенців – Олександра і Катерини – так само виїхала з Донецька. З 2015 року вони 6 разів змінювали квартири. У 2018 році чоловік знайшов інформацію про програму тимчасового житла для ВПЛ.

«Ми вирішили спробувати. Зібрали великий перелік документів, довелося трохи побігати. Подали, два роки чекали, вже навіть не сподівалися на те, що отримаємо квартиру. І ось в 2019 році, в липні нам подзвонили, щоб ми забрали ключі», – розповіли подружжя.

Квартира була в тому ж районі, в якому родина Катерини знімала житло, тому дитині не довелося знову міняти школу. Потрібно було зробити косметичний ремонт, привезти техніку та меблі.

«Ця квартира – це порятунок. Кожен рік ми переїжджали, тому що старі власники або підвищували ціну, або продавали квартиру, а нові не хотіли брати з дітьми. А зараз, з цією квартирою, ти відчуваєш, що ти приходиш до себе додому. Ми знаємо, що нас ніхто не вижене», – поділилася переселенка.

«Приклад Маріуполя і історії людей, життя яких завдяки тимчасовому житлу стало спокійніше і впевненіше, свідчать на користь програми і необхідності для інших місцевих рад не зволікати і подавати документи на участь», – резюмували в Громадському холдингу «Група впливу».

Нагадаємо, програма «70 на 30» передбачає придбання в комунальну власність квартир на вторинному ринку нерухомості. Потім ці квартири по бальній системі розподіляються між переселенцями, які належать до незахищених і малозабезпечених категорій. У 2019 році за цим проектом для переселенців у регіонах придбали понад 80 квартир. При цьому в Мінрегіоні відзначають, що місцева влада не бере активну участь у програмі «70 на 30».

Читайте також: Вірус нерозуміння: що українці не знають про переселенців

«Чорноморка» в Telegram і Facebook