Юристи радять кримчанам звертатись до окупаційних органів влади з питань захисту майнових прав, оскільки існує певна практика ЄСПЛ, згідно з якою, держава, яка здійснює контроль над територією, має забезпечити і дотримання прав на території. Тобто не зважаючи на те, що Росія забирає це майно, руйнує його, люди мають пройти всі судові інстанції на окупованій території і в самій РФ (другу касацію у Верховному суді РФ). Без цього звернутись до ЄСПЛ буде неможливим.

Про це розказав юрист Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський, передає «Бюро судової інформації». 

«По-друге, потрібно слідкувати за тим, щоб з моменту прийняття рішення Верховним судом РФ пройшло не більше 6 місяців, оскільки пізніше скаргу теж не приймуть до ЄСПЛ», – зауважив юрист.

Нагадаємо: Правозахисники передали до МКС інформацію про тисячі жертв порушення права власності у Криму

Є інший механізм: оскарження таких дій у Раді прав людини ООН. Це дуже специфічний механізм, але Регіональний центр прав людини готовий допомогти із поданням скарги.

«В деяких випадках, коли руйнація майна, яке захищається ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право не піддаватись нелюдському поводженню), або ст.8 (право на повагу семейного життя), ми маємо підстави для звернення і до Комітету ООН з прав людини. Тут треба пам’ятати, якщо забрали ваше майно, звернутись до Комітету не можна, тому Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, на відміну від Європейської конвенції, не захищає право власності», – уточнив Мартиновський.

Іншим засобом захисту є звернення до прокуратури АРК на материку (і юристи це рекомендують), відкриття провадження, визнання потерпілим у справі. І, крім того, підготовка подання до Міжнародного кримінального суду. 

«Саме це ми зробили з прокуратурою 27 липня: передали інформацію про 3952 жертв порушення права власності у Криму. Відповідно до статті 8(2)(a)(iv) Римського статуту і за статтями 53 та 147 Четвертої Женевської конвенції такі дії забороняються та кваліфікуються як воєнні злочини. Наразі Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду перебуває на етапі попереднього вивчення ситуації на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. І кінцева мета цього аналізу відкриття повноцінного розслідування. Наше подання не буде розглядатись окремо від інших. Це вже друге інформаційне повідомлення стосовно порушення права власності, направлене до МКС. Перше було передане 2017 року та містило загальну інформацію про системне вчинення такого воєнного злочину. Ці відомості були відображені у звітах Офісу Прокурора МКС за 2017-2019 роки. Сподіваємось, що офіс прокурора зможе почати повноцінне розслідування вже цього року», – зазначив Мартиновський.

Читайте також: Мінреінтеграції планує впровадити е-послуги для переселенців