Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №2689. Документ має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом.

Законопроєкт представив голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, передає ZMINA. 

«У цьому законопроєкті йдеться про злочини проти військовополонених та цивільних на тимчасово окупованій території. Відповідно, напад на цих осіб вважається порушенням міжнародного гуманітарного права. Закон не допустить безкарності на окупованих територіях. Ці злочини сьогодні кваліфікуються як звичайне зґвалтування, викрадення людини. У таких загальнокримінальних злочинах є термін давності. У такій ситуації Україна фактично відмовиться від притягнення міжнародних злочинців до відповідальності», – пояснив він. 

Депутат від «Європейської солідарності» (ЄС) Михайло Забродський з трибуни парламенту виступив проти законопроєкту, назвавши його «інструментом тотального тиску та кримінального переслідування всіх силовиків». Його обурила, зокрема, норма про зворотну дію закону в часі та про відповідальність командирів, які знали або могли знати про скоєні підлеглими міжнародні злочини. 

Депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин заявив, що фракція підтримує документ у першому читанні, але в другому підтримає, якщо в тексті змінять формулювання «доведено судом і керівник знав про злочинні дії підлеглого». 

За документ проголосував 271 народний депутат, семеро – проти, утрималися 20 народних обранців.      

Законопроєкт №2689 передбачає понад 50 видів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які чітко структуровано за об’єктами зазіхання.  

Серед важливих нововведень документа – на міжнародні злочини не поширюватиметься термін давності. Незалежно від того, коли людина скоїла міжнародний злочин, вона має бути покарана. Водночас щодо цих категорій злочинів неможлива амністія. Також документ запроваджує злочин агресії, коли на країну нападає інша держава. 

За словами керівного директора правозахисної організації Global Rights Compliance Мартіна Скотта, навіть якщо Україна в майбутньому тісно співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом, їй усе одно потрібно буде гармонізувати своє законодавство, бо основна робота в притягненні винних буде покладена на українських правоохоронців. 

Напередодні українські правозахисні організації та потерпілі від катувань під час російсько-української війни закликали парламент ухвалити документ. Окрім цього, 2018 року ПАРЄ у своїй резолюції №2199 закликала Україну погодити своє законодавство з міжнародним гуманітарним правом. 

Читайте також: Правозахисниця про загрозу Україні: «Департамент війни» може бути закритий Венедиктовою

«Чорноморка» в Telegram та Facebook