Тетяна та Олександр Здоровцові через суд змогли довести, що головною причиною того, що родина залишила свій дім, були дії Росії. 

Про це повідомила Українська гельсінська спілка з прав людини.

До літа 2014 року подружжя Здоровцових мешкало в місті Амвросіївка, що за 20 кілометрів від кордону з РФ. Від початку збройної російської агресії родина активно допомагала українським військовим: купували продукти харчування, одяг та ліки, а Олександр, робота якого була пов’язана із землевпорядкуванням, ще й мав доступ до детальних кольорових мап місцевості, яких не вистачало військовим. Згодом родині почали погрожувати, намагалися спалити будинок та внесли до так званих «розстрільних списків», а тому в серпні 2014-го сім’я виїхала зі свого дому. 

Аби притягнути РФ до відповідальності звернулася до приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної групи «Січ» у Дніпрі.

За справу взялась адвокат Марина Кіптіла. Вона подала заяву до суду першої інстанції, аби встановити факт, що вимушене переселення з окупованої території Донецької області відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Юристка пояснює, на відміну від біженців, які перебувають під захистом Женевської конвенції 1951 року про статус біженців, вимушені переселенці не захищені жодним міжнародним юридично зобов’язальним документом, а отже – ефективний захист таких осіб залежить лише від держави, у якій вони живуть.

«Оскільки у довідках про вимушене переселення не зазначена причина такого переселення, то громадяни України мають право звертатись до суду для встановлення таких причин. Про це сказано у рішенні Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року», – зазначила Марина Кіптіла.

Але суд першої інстанції відмовив Тетяні. Необґрунтовано, відзначила юристка. Мовляв, вона не змогла довести, що внутрішнє переміщення пов’язано з російською агресією.

«Суддя викликав мене до себе у кабінет і сказав: «Що ви собі загордилися? У нас тут половина суду таких!», – згадує Здоровцова слова судді. – Я не очікувала такого ставлення і навіть запитала: «Ви точно суддя?».

Згодом апеляція підтвердила рішення першої інстанції.

«Суд взагалі порадив нам звертатися у порядку позовного провадження, адже, ніби, хочемо отримати компенсацію. Натомість про компенсацію ми не згадували, а просили лише встановити факт», – уточнює юристка УГСПЛ.

«Здавалося, все просто – у нас є практика Верховного Суду, і це не перший випадок, коли суд визнає, що акт внутрішнього переміщення відбувається внаслідок збройної агресії РФ, але суд чомусь не бачить таких аргументів», – додає правник, яка звернулась згодом до касації.

Зрештою Верховний Суд у своїй постанові вказав, що апеляція має розглянути скаргу повторно. Засідання відбулося 1 грудня. Суд скасував рішення першої інстанції – заяву Здоровцової задовольнив.

Наступний крок – скарга до Європейського суду з прав людини. Тільки таким чином колишня жителька Амвросіївка Тетяна Здоровцова може отримати право на компенсацію від країни-агресора.

І заявниця Тетяна, і юристка Марина розуміють, що розгляд у ЄСПЛ може затягнутися на роки, але переконані: успішна історія зможе стати прикладом і для інших вимушених переселенців, які втратили свої домівки через збройну агресію РФ.

«Морально складно отримувати відмови, але перемога дає сили говорити, що за свої права варто боротися», – відзначила Тетяна Здоровцова.

Читайте також: Правова війна: який стан справ по Криму у міжнародних судах